Українці можуть знайти репресованих родичів за допомогою освітніх відео

від Стожари

Архів національної пам’яті (повна назва – Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті) презентував п’ять відеороликів, які навчають українців самостійно шукати інформацію про репресованих.

Про це Порталу української діаспори “Стожари” повідомили у прес службі Архіву.

Хто саме вважається репресованим? Це ті, хто були розстріляні, розкуркулені, депортовані, переселені, вислані у табори чи на спецпоселення, через активну громадянську позицію були відправлені у тюрми та колонії. Всі ті, в кого комуністична репресивна машина забрала майно, коханих та близьких людей, нормальне життя і віру в справедливість.

П’ять відеороликів можна переглянути на офіційній Youtube-сторінці Архіву національної пам’яті.

У першому відео “Що таке Архів національної пам’яті” директор Ігор Кулик розповідає про установу та 4 мільйони документів періоду СРСР, які у ній зберігатимуться. Також можна побачити приміщення Архіву на вулиці Пухівській, 7 у Києві та дізнатися чому реконструкція будівлі стоїть на паузі з квітня 2020 року.

У другому відео “З чого почати пошук документів про репресованих родичів” наводиться перелік основних онлайн-баз даних, в яких кожен охочий може вільно шукати інформацію про постраждалого від репресій предка.

У третьому відео “В яких архівах шукати інформацію про репресованого родича” надається перелік архівів, в яких можна знайти архівну слідчу справу чи справу на ув’язненого родича.

У четвертому відео “Як написати заяву в архів” розповідається про те, яку обов’язкову інформацію треба вказати при зверненні в архів, чи потрібно доводити родинний зв’язок, щоб отримати архівну справу на репресованого і як довго архіви відповідають на звернення.

У п’ятому відео “Як працює Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих при Архіві національної пам’яті” йдеться про те, як працює сервіс з пошуку інформації про репресованих при ГДА УІНП, у який безкоштовно можуть звернутися за допомогою всі охочі. Також у відео емоційну історію своєї сім’ї та успішного пошуку справи на розстріляного у 1937 році прадіда розповідає одна із заявниць Консультаційного центру.

Презентація відео відбулася в “Освіторія ХАБ” (Київ, вулиця Московська, 2) і зібрала кілька десятків гостей, серед яких історики, архівісти, журналісти та люди, які досліджують історії своїх родин.

Спікерами презентації стали:

  • Ігор Кулик, директор Архіву національної пам’яті;
  • Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ;
  • Олег Бажан, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН України;
  • Дарина Рогачук, комунікаційниця Архіву національної пам’яті.

“Багато людей, у тому числі молоді, завдяки пропаганді досі сприймають Радянський союз немов казкове і безтурботне минуле. Водночас СРСР – це не тільки про стабільність, смачне морозиво, дешеву ковбасу і заводи, що працювали. Це – час страшних репресій, масових розстрілів, знищення свободи, порушення громадянських прав. Найкраще зрозуміти цю епоху можна саме через призму історії власної сім’ї – ледь не кожна родина в Україні постраждала від розкуркулення, виселення, розстрілів. Тому команда Архіву й ініціювала створення відеоінструкцій, які показують, що в Україні є безліч можливостей та інструментів, щоб знайти інформацію про репресованих, дають відповіді на важливі питання по темі”, – каже директор ГДА УІНП Ігор Кулик

Партнерами заходу стали “Освіторія хаб” та Український інститут національної пам’яті

Створили відео на замовлення Архіву національної пам’яті “Divaki production”.

Архів національної пам’яті надає дозвіл на вільне поширення та завантаження освітніх відео, а також завжди готовий до співпраці із закладами освіти, культури, медіа та всіма, хто зацікавлений у дослідженні теми радянських репресій.

Інформаційна довідка: 

Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП) або Архів національної пам’яті створений в червні 2019 року на виконання Закону України “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”. Головне завдання інституції – забезпечення вільного доступу до цієї інформації.

Архів має сконцентрувати в собі весь масив історичних даних за 1917-1991 роки від усіх силових органів, які ще досі зберігають документи Радянського союзу. Зокрема таких як Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, органи прокуратури та суди.

Створення подібних архівів – це європейська практика. Такі установи вже десятиліттями існують у близьких і не дуже сусідів України, які також були у складі або під контролем СРСР.  Зокрема, це Німеччина, Литва, Чехія, Польща, Угорщина тощо.

У червні 2019 року Архів національної пам’яті отримав будівлю в 11 тис. кв. метрів на вулиці Пухівській, 7 у Києві, одержав позитивний експертний висновок щодо проєкту реконструкції приміщення. Втім весною 2020 року в Архіву забрали 57,6 млн. грн., виділених на перший етап реконструкції, у фонд боротьби з коронавірусом. У бюджеті на 2021 рік грошей на реконструкцію Архіву не передбачили. 

Раніше ми повідомляли, що Центр “Бабин Яр” виклав у вільний доступ сотні тисяч архівних документів

Нагадаємо, український мартиролог XX століття містить дані про понад 64 тисячі жертв політичних репресій.

Схожі публікації

Залишити коментар

Facebook Notice for EU! You need to login to view and post FB Comments!