Фейки та дезінформація терористичної Росії: українська діаспора під прицілом / Fakes and disinformation of terrorist Russia: the Ukrainian diaspora under the crosshairs

від Стожари

Українська діаспора та біженці повинні бути пильними та критично ставитися до інформації, яку вони отримують з російських чи дотичних джерел. Перевіряйте інформацію на офіційних сайтах українських та міжнародних організацій, а також у надійних ЗМІ.

Імперська Росія прагне дестабілізувати українське суспільство, сіяти розбрат та недовіру, а також деморалізувати українців. Фейки московитів часто ставлять під сумнів дії української влади, Сил оборони та волонтерів. Зазначені дезінформація та фейки, в першу чергу, спрямовані на українську діаспору та біженців. Ця група людей емоційно сприйнятлива до інформації про війну, що робить їх вразливими до маніпуляцій.

У фаховому та експертному середовищах є очевидним, що майже увесь спектр ЗМІ терористичної РФії, які діють на російській території так і у зарубіжжі, використовуються Московією для інтенсивної, багатоканальної пропаганди та переконання світової спільноти у точках зору, які продукує військово-політичне керівництво Кремля. Експерти галузі серед найвідоміших російських пропагандистських медіа визначають Sputnik, RussiaToday, Ria Novosti, LifeNews тощо. Відомо, що глобальна мережа RussiaToday — головна зброя російської влади в інформаційній боротьбі з цивілізованим світом.

Окрім цього, варварська Росія також навчилася вміло використовувати західні, так звані «авторитетні» медіа, для просування фейків та своєї антиукраїнської пропаганди. Хоча західні медіа декларують «високі журналістські стандарти», однак і у 2014, і у 2022 роках зазначені ресурси виявилися не готовими до агресивної та геноцидної війни й дуже часто ставали ненавмисними поширювачами російської дезінформації, антиукраїнських наративів.

Перші жертви інформаційної війни Кремля. Задовго перед початком російського вторгнення в Україну першими жертвами стали самі росіяни. Пропаганда майбутньої війни проти України охопила практично всі сфери їх суспільного та приватного життя. Тема російської збройної агресії проти України набула популярності у російській художній літературі та на інтернет-форумах, стала елементом дитячої творчості.

На тепер вже й церква московитів напряму долучена до геноцидних наративів стосовно українства. Так, після 24.02.2022 в заявах Російської православної церкви (РПЦ) були заклики до миру, але поступово виступи патріарха Кирила ставали все більше войовничими. Вже в березні 2022 року патріарх РПЦ Кіріл благословив російські війська на війну.

А наприкінці березня 2024 учасники Російського народного собору під керівництвом московського патріарха Кіріла прийняли «наказ», в якому описали російське вторгнення в Україну як «священну війну», де Москва захищає світ від «осатанілого Заходу». Там також йдеться про те, що «вся територія сучасної України має ввійти в зону виключного впливу Росії». Примітно, що відома релігієзнавиця Людмила Филипович, коментуючи в ефірі українського телеканалу FREEДОМ цей «наказ», ухвалений 27.03.2024, заявила: «Це попередження всьому нормальному людству, як ми раніше говорили, прогресивному людству, про те, що насувається страшна біда, і ця біда чітко структурована. Тобто тут розповідається про військові цілі, які перед собою ставить держава російська, яка хоче повернути свою імперську славу».

Зазначимо, що від часу проголошення незалежності України імперська Російська Федерація веде постійну інформаційну війну проти України. Особливо вона була інтенсифікована в роки правління проросійського режиму Януковича. Експерти відзначають, що від початку агресії у лютому 2014 російська пропаганда набула форм Геббельсівської пропаганди часів Другої світової війни.

Водночас, «Російська пропаганда завжди шукала колективного ворога, щоб пояснити своїй внутрішній аудиторії «не підхожу» для них «братську народність». Така система існувала з XVI–XVII століть – у Московському царстві, Російській імперії, СРСР. Тепер – у РФ. Вона не визнає існування окремого українського народу, бо це, наприклад, руйнує концепцію Києва як «російського міста»», – зазначає Олександр Алфьоров, український історик, громадський діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Російські інформаційні операції в країнах Євросоюзу. Російська людиноненависницька пропаганда у Європейському Союзі залишається серйозною проблемою для безпеки регіону. Операції, фейки, пропаганда є частиною ширшої стратегії впливу, створення розколу та підриву стабільності західних демократій. Російські наративи в ЄС історично зосереджені на кількох ключових сферах: підрив довіри до інституцій ЄС, загострення політичних розбіжностей, поширення дезінформації, пов’язаної з політикою безпеки та оборони, і вплив на громадську думку щодо таких питань, як енергетична залежність і санкції.

Також у фокусі роспропаганди – Україна та її представники, вимушені мігранти, котрі постають прямими об’єктами інформаційних атак. Водночас, однією з головних цілей російського інформаційного агресора є виправдання російського вторгнення й дезінформація у зазначеному контексті.

Велику роль у поширенні дезінформації та маніпуляції відіграють офіційні російські дипломатичні канали та акаунти держчиновників. Раніше в ЄС про це не було чіткого уявлення, визнала у лютому 2023 єврокомісарка з питань політики збереження європейських цінностей та транспарентності Віра Юрова. «Офіційні акаунти диппредставництв РФ у соцмережах працюють як скоординована мережа поширення дезінформації і вже повністю інтегровані у велику систему маніпулювання інформацією», – зазначають експерти.

Верховний дипломат ЄС Жозеп Боррель на одній з конференцій у цей же період, присвяченій цій темі, навів приклад: російські дипломатичні акаунти розповсюдили заяву про те, що Збройні сили України – це «неонацистські воєнізовані формування, які здійснюють звірства проти мирних жителів, у тому числі дітей», додавши до неї натуралістичні фото та відео вбитих та поранених. За цим слідував заклик виходити на демонстрації у країнах ЄС.

Шантаж та погрози ядерною зброєю для країн Європи. Росія систематично залякує європейські країни «використанням ядерної зброї» та «неминучістю Третьої світової війни». Повідомлення про використання ядерної зброї звучать також в контексті умови «якщо Росія програє, то застосує ядерну зброю». Одночасно з тим для «повноцінної картинки» кремлівська пропаганда сама ж вигадує собі начебто загрози та шантаж з боку західних країн. Наприклад, «Захід використає ядерну зброю проти РФ».

Насправді, а ні США, ні ЄС, ні НАТО ніколи не погрожували Росії ядерною зброєю. Крім того, 23 червня 2022 року 65 країн, що ратифікували Договір про заборону ядерної зброї, ухвалили у Відні спільну декларацію, яка засуджує російські ядерні загрози.

Дискредитаційна кампанія проти українських мігрантів, біженців. Кампанія з дискредитації українських біженців розпочалася майже одразу після повномасштабного вторгнення. Так, серед громадян держав, де є чисельна українська діаспора та які приймають біженців, пропаганда роздмухує традиційні антимігрантські меседжі про соціальний паразитизм, зростання рівня злочинності, дешеву робочу силу, що займається демпінгом на ринку праці, «непереборні» культурні розбіжності між громадянами України і країн ЄС та пов’язані з цим конфлікти. Через те, що ці меседжі не співвідносяться з реальністю, пропаганда активно використовує відверті фейки. Мешканцям країн Глобального Півдня доброзичливе ставлення до українців російські пропагандисти називають «білим расизмом», протиставляючи українських біженців мігрантам з Африки та Близького Сходу.

Кампанії з дискредитації українських біженців є частиною інформаційної війни Росії. Кремль намагається підняти градус антиукраїнської істерії серед росіян і посилити підтримку загарбницької війни, деморалізувати та дезорієнтувати українців, а також знизити рівень підтримки України на Заході. Ключове завдання пропаганди для громадян європейських країн ‒ переконати аудиторію в тому, що наплив біженців з України негативно позначиться на добробуті та безпеці місцевих мешканців. Негативне ставлення до українців має трансформуватися в негативне ставлення до України в цілому та позначитися на рівні її підтримки. Для цього розповсюджуються такі меседжі:

  • українці ‒ тягар на шиї платників податків;
  • уряд піклується про біженців більше, ніж про власних громадян;
  • українці поводяться нахабно, псують майно та вчиняють злочини проти місцевих мешканців;
  • українці є носіями небезпечних хвороб і можуть заразити місцевих.

Каналами поширення цих меседжів є соціальні мережі, Telegram-канали, російські інформаційні ресурси (зокрема, мережа сайтів інформагенції Sputnik), а також сумнівні сайти. Періодично джерелом «смажених» новин стають місцеві таблоїди. Опублікований у попередньому періоді матеріал Daily Mail про мешканця Бірмінгема, який звинуватив українського біженця у спробі зґвалтування, активно підсвічувався російськими пропагандистами та Telegram-каналами. Доказів цього злочину правоохоронці не виявили: про це прямо йдеться в статті, але росіяни такий нюанс проігнорували.

Російські дезінформаційні кампанії значно зросли в масштабах, майстерності та прихованості. Дезінформаційні кампанії РФії, спрямовані на підрив підтримки України в Європі, значно зросли в масштабах, майстерності та прихованості, попередив один з німецьких дипломатів. Він вважає що, Росія поєднує більшу хитрість і правдоподібність своїх повідомлень з автоматизацією, щоб зробити свої атаки більш ефективними й складними у боротьбі з ними, пише Financial Times. «Це абсолютна загроза, яку ми повинні сприймати серйозно. Загалом, [спостерігається] зростання складності та впливу в порівнянні з тим, що ми бачили раніше», — сказав Ральф Бесте, керівник департаменту культури й комунікації Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, в інтерв’ю цьому ЗМІ.

Зокрема, у відомстві Р. Бесте є спеціальний підрозділ, який очолює зусилля німецького уряду з відстеження і припинення інформаційних операцій Росії за кордоном. Цього [2024] року його відділ викрив одну з найбільших спроб маніпулювання німецькою громадською думкою на платформі соціальних мереж X. Мережа з понад 50 тисяч фейкових акаунтів, які публікували до 200 тисяч постів на день, намагалася переконати німців у тому, що допомога уряду Україні підриває німецький добробут і загрожує ядерною війною.

І зовсім нещодавно Центр протидії дезінформації виявив чергові маніпуляції тоталітарного московитського кодла. А саме, мережею TG-каналів поширюються публікації про буцімто депортацію частини українців через протести у Європі. Як доказ додається скріншот з нібито сторінки Представництва ЄС в Україні. Автори «новини» повідомляють, що вже складено списки громадян, які підлягають депортації, та запрошують перейти у TG-бот для ознайомлення з ними.

По-перше, інформація про депортацію українців з країн ЄС є фейковою. По-друге, на офіційному сайті Представництва ЄС в Україні публікації подібного змісту відсутні. Подібний контент поширюється задля підвищення охоплень анонімних TG-каналів, на які ведуть посилання. Центр протидії дезінформації закликає не спекулювати на чутливих для українського суспільства темах і дотримуватися правил моральної та етичної поведінки.

Українці, викресліть фейки та маніпуляції зі свого «інформаційного раціону». Повномасштабне вторгнення людиноненависницької Росії в Україну стало каталізатором зростання фейків і дезінформації, які російські пропагандисти поширюють у різних соціальних мережах і платформах.

Спеціалісти проєкту «МедіаДрайвер», створеного ГО «Детектор медіа», дають декілька порад із перевірки фейків.

1. Емоції – найбільший ворог об’єктивної інформації. Тому часто поширюють дезінформацію про дітей, зґвалтування, небезпеку для здоров’я і т. ін. Зверніть увагу на свої відчуття, коли отримуєте інформацію. Якщо ви відчуваєте злість, роздратування або розчулюєтеся – це знак того, що вами намагаються маніпулювати і хочуть щоб ви реагували емоційно. Зробіть паузу, а потім поверніться до інформації з «холодною головою».

2. Довіряйте лише перевіреним джерелам. Слідкуйте за гігієною споживання інформації. Ставтеся до повідомлень так само, як до продуктів, які їсте. Обережно споживайте з невідомих джерел – соцмереж, блогів, чуток.

3. Об’єктивність інформації може залежати від власника ЗМІ. Дізнайтеся, хто володіє певним медіа. Це допоможе критично аналізувати відомості про події.

4. Критичне ставлення до інформації допоможе захиститись від фейку. Треба сумніватися у правдивості відомостей, бо маніпулятор хоче, щоб ви просто вірили без сумнівів. Поставте самому собі питання:

  • «Інформація має зрозуміле джерело походження, або це якийсь анонім, чи невідомий профіль у соцмережах?»
  • «Журналіст чи його співбесідник самі були свідками чи учасниками подій, або дізнались про це від когось?»
  • «Чи отримали вони офіційне незалежне підтвердження того, що сталося, або це їх погляд на події?»
  • «Чи могла інформація про події бути спотворена? Чи були зацікавлені в цьому джерела інформації або журналісти через гроші, або іншу мотивацію?»

5. Дивіться на повідомлення цілісно. Коли маніпулятор створює фейк, він може взяти правдиву інформацію з різних подій і об’єднати їх в одну, яка буде неправдивою. Часто фотографії та відео беруть з одного місця, а текстовий опис – з іншого. А насправді описувана ситуація має взагалі третій зміст.

При підготовці використані експертні матеріали з вебресурсів: Національної академії наук України, Міністерства культури та інформаційної політики, Центру протидії дезінформації, Укрінформ, BBC, DW, Голос Америки, ZN.UA.

Матеріал підготував Євгеній Захарчук,

науковий працівник (за сприяння Західного наукового центру НАНУ і МОНУ, ГО “Україна-Європа-Світ”)

02.04.2024

Схожі публікації

Залишити коментар