Тиждень, що минув приніс добру новину для українсько-польських відносин від Державної прикордонної служби України: від 29 квітня 2024 року всі пункти пропуску на кордоні з Польщею розблоковано.
Звичайно, що причини, перебіг та наслідки блокування польсько-українського кордону окремими польськими організаціями та “активістами”-фермерами потребуватимуть докладнішого аналізу, але вже зараз можна стверджувати, що із завершенням виборчої кампанії до органів місцевого самоврядування Польщі з порядку денного знято найочевиднішу причину загострення відносин між обома державами останнього року — вибори, спочатку парламентські 15 жовтня 2023, а потім — місцеві.
Отже, 7 квітня 2024 року в Польщі пройшов І-й тур місцевих виборів, а 21 квітня було проведено другий тур з виборів голів місцевих рад, де жоден з кандидатів не отримає більше 50 % голосів у першому турі.
Хоча це вибори локальниих та регіональних органів самоврядування, але саме вони відіграють роль проміжного етапу між національними парламентськими виборами 15 жовтня 2023 року та виборами до Європейського парламенту 9 червня ц.р.
Актуальні місцеві вибори мали відбутись у жовтні 2023 року, проте за рішенням Сейму були перенесені на півроку, щоб розвести їх у часі з парламентськими виборами, які були призначені на 15 жовтня. Поряд із цим через зміни до законодавства у 2022 році каденцію місцевих рад було збільшено з 4 до 5 років. Таким чином поточні місцеві ради пропрацювали найдовше за весь період після відновлення незалежності Польщі – 5 років та 7 місяців (попередні місцеві вибори відбулись у серпні 2018 року).
Таким чином, у квітні 2024 року обиралися: 39 776 депутатів до 2 477 ґмінних та міських рад; 6 230 депутатів до 314 повітових рад; 552 депутатів до 16 воєводських сеймиків; 1 548 голів ґмін (війтів); 822 міських голів (бургомістрів); 107 президентів (мерів) великих міст.
У цих місцевих місцевих виборах загалом балотуються понад 190 тисяч кандидатів.
Щодо соціологічних опитувань напередодні голосування 7 квітня ц.р, то за узагальненими даними рівень підтримки, як тепер правлячої партії “Громадянська коаліції” (ГК), так опозиційної від 13 грудня 2023 року “Права і Справедливості” (ПіС) коливається у межах 26-29 %.
Важливо те, що на місцевих виборах учасники урядової коаліції Дональда Туска (“Третій шлях” Польської селянської партії та Польщі 2050 Шимона Головні та “Нова лівиця”) йшла окремо з орієнтовною підтримкою в 10-11 % та 7-9 % відповідно. Крайньоправа антиукраїнська “Конфедерація” у союзі з окремими безпартійними кандидатами могла розраховувати на 8-9 %. Власне “Блок безпартійних самоврядників” готові були підтримати 4 % виборців.
Порівняємо наведені дані із результатами екзіт-полу від агенції Ipsos по заввершенні дня д голосування 7 квітня :
“Право і справедливість” — 33,7%;
“Громадянська коаліція” — 31,9%;
“Третій шлях” — 13,5%;
“Конфедерація” – 7,5%;
“Лівиця” – 6,8%.
Отже, в підсумку, на виборах до сеймиків воєводств (аналог обласних рад в Україн) Польщі під час місцевих виборів 7 квітня перемогла опозиційна “Право і Справедливість” (ПіС) Ярослава Качинського, здобувши 34,27 % голосів.
“Громадянська коаліція” (ГК) отримала друге місце з 30,59 % голосів.
Інші політичні сили залишилися далеко позаду: коаліція партій “Третій шлях” (Польська селянська партія і партія “Польща 2050”) здобула 14,25% голосів виборців, коаліція шовіністичної “Конфедерації” і безпартійних самоврядувальників – 7,23 %, а “Лівиця” – 6,23 %.
Візуалізація підсумків голосування 7 квітня 2024 року
Порівняємо ці результати із підсумками партійного голосування до Сейму Польщі 15 жовтня 2024 року:
ПіС — 35,38 %;
ГК — 30,70 %;
“Третій шлях” — 14,40 %;
“Нова Лівиця” — 8,61 %;
“Конфедерація” – 7,16 %.
Як бачимо показники трьох провідних сил (ПіС, ГК та ТШ) зменшилися у межах до 1 % по кожній, а “ротація” в ТОП-5 польських партій між “Лівицею” та “Конфедерацією” із очевидним падінням підтримки першої, пов՚язана із регіональною електоральною специфікою Польщі та аж зовсім не свідчить про істотне посилення крайньої правої “Конфедерації”, якій довелося долучати до своїх списів окремих популярних представників місцевого самоврядування у важливих для себе повітах й містах.
Візуалізація підсумків голосування до рад повітів на місцевих виборах 2024 року
У цілому, партія Туска перемогла у сеймиках 10-ти з 16-ти воєводств, в основному на півночі й заході країни, а Качинського – у шести воєводствах сходу й півдня Республіки Польща, що на три менше, ніж на місцевих виборах у 2018 році.
Візуалізація підсумків голосування до воєводських сеймиків на місцевих виборах 2024 року
Цікаво, що напередодні виборів “Нова лівиця” прагнула йти в коаліції “Громадянською платформою”, проте Д. Туск відмовився від цього та 7 квітня діючий президент Варшави Рафал Тшасковський (“Громадянська платформа”) впевнено (57,41%) переміг вже у першому турі.
Інші кандидати не надто близько підійшли до переможця виборів. Тобіаш Бохенський від опозиційної партії “Право і справедливість” посів друге місце з 23,10 %. За ним слідувала Магдалена Беят (“Лівиця”), яка отримала голоси 12,86 %, хоча за даними опитувань перед днем голосування мала набрати понад 16 % та не дозволити Тшасковському перемогти вже в І-турі.
Кілька слів про переможця виборів у столиці Польщі – Рафала Тшасковського. Від є президентом (мером) Варшави від 2018 року. 2020 року кандидував на виборах президента Польщі, де у першому турі набрав 30,34 % голосів, а другого турі поступився голосами чинному президенту Анджею Дуді з мінімальною перевагою менше 2 %. Цілком прогнозовано, що саме Тшасковський стане кандидатом в президенти держави від “Громадянської коаліції” на наступних виборах 2025 року, де Дуда не має права балотуватися втретє.
Рафал Тшасковський
Повертаючись до підсумків місцевих виборів, цілком прогнозовано однопартійці Тшасковського Олександра Дулькевич в Гданьску отримала 62,3 %, а Марцин Крупа у Катовіцах – 66,5 %.
Другий тур 21 квітня відбувся у Кракові, де зустрілися переможці першого голосування Олександр Мишальський (36 %) та Лукаш Гібала (27 %). У Вроцлаві у другому турі тривала боротьба між Яцеком Сутриком (34,3%) та Ізабелою Боднар (29,8 %). У Жешуві – між Конрадом Фійоликем (37,9%) та Вальдемаром Шумним (23,2 %).
Не можна згадати про політичний курйоз цих місцевих виборів, коли єдиний кандидат у мери програв вибори. Так, чинний голова гміни Вільковиці Сілезького воєводства Польщі Януш Земанек набрав лише 39,7% голосів і не був обраний. Відповідно до закону нового міського голову призначатиме місцева рада.
Януш Земанек
Таким чином, 21 квітня 2024 року в Польщі підбили результати 748 повторних голосувань на посади мерів міст, голів містечок і гмін, які відбулися через два тижні після загальнонаціональних місцевих виборів.
Найбільше напруження під час другого туру викликало суперництво кандидатів у Кракові. У підсумку, кандидат від провладної партії “Громадянська коаліція” Олександр Мішальський набрав 51,04 % голосів, а його опонент, самовисуванець Лукаш Гібала, здобув 48,96 % голосів.
Досить гостра боротьба між кандидатами розгорнулася і в Ольштині: там Роберт Шевчик від ГК здобув 53,45 % голосів, а його опонент — самовисуванець Чеслав Малковський — програв із результатом у 46,55 %.
Великий інтерес громадськості викликали й перегони у Вроцлаві, де вдруге переміг Яцек Сутрік: у нього 68,29% голосів виборців. Політик обійшов кандидата від партії “Третій Шлях” Ізабелу Боднар — за неї проголосували 31,71%.
Не змінилися очільники міст також у Познані та Жешуві — там вдруге стали мерами Яцек Ясковяк від “Громадянської коаліції” та Конрад Фійолек. Перший набрав переконливі 70,67 % голосів та переміг кандидата від “Єдиних правих” Збігнєва Червінського. Другий здобув 54,9 % голосів, обійшовши опонента від ПіС Вальдемара Шумного.
Натомість у Торуні та Легіонові обрали нових міських голів уперше за 22 роки. У першому місті чинного мера Міхала Залеського впевнено обійшов кандидат від ГК Павло Гулевський, а у другому — Богдан Келбасинський із “Третього шляху” переміг Романа Смогожевського.
Справжнім сюрпризом стали результати виборів у Гдині, де Войцеха Щурка, який очолював місто довгі роки, випередила Олександра Косіорек із політсили “Гдиня Діалог”.
Отже, цілком очевидно, що чинні мери найбільших міст, які є висуванцями ГК чи підтримуються на цих виборах здобули перемогу, нехай з другої спроби 21 квітня ц.р., а от ПіС зберегла вплив у малих й середніх містах та воєводствах в центрі й на сході Польщі, особливо у прикордонних з Україною Підкарпатському та Люблінському воєводствах, де від осені минулого тривали перманентні блокування кордону, не без участі, на жаль, активістів партії, яка там багато зробила для підтримки й допомоги воюючій Україні.
Наприклад, результати голосування 7 квітня до сеймику Підкарпатського воєводства :
ПіС -51,96 %;
ГК – 16,26 %;
“Третій шлях” – 12,35 %;
“Конфедерація” та безпартійні самоврядники – 9,91 %;
“Лівиця” — 3,82 %.
Партійна преференції за результатами голосування 7 квітня до сеймику Люблінського воєводства:
ПіС – 47,17 %;
ГК – 19,18 %;
“Третій шлях”— 15,19 %;
“Конфедерація” та безпартійні самоврядники — 8,66 %;
“Лівиця”— 4,73 %.
Отже, можемо стверджували, що в регіональному вимірі активне долучення представників не тільки “Конфедерації”, але окремих активістів “Права і Справедливості”, “Солідарної Польщі” (спільно з ПіС виступає у складі “Об՚єднаної Правиці”) чи Польської селянської партії (як частини “Третього шляху”) істотно не вплинуло на їхні показники на місцевих виборах.
Для порівняння, результати виборів до Сейму 15 жовтня 2023 року по Підкарпатському воєводству:
ПіС -54,70 %;
ГК — 15,85 %;
“Третій шлях” — 13,79 %;
“Конфедерація” – 8,62 %;
“Нова Лівиця” — 4,47 %.
Аналогічні результати виборів до Сейму по Люблінському воєводству:
ПіС -50,75 %;
ГК — 17,40 %;
“Третій шлях” —13,04 %;
“Конфедерація” – 7,79 %;
“Нова Лівиця” — 5,62 %.
Які ж коаліції формуватимуться у новообраних органах місцевого самоврядування Польщі та як вони вплинуть на вибори Європейського Парламенту дізнаємося вже в наступному дописі для “Стожар”.
Проте вже зараз можна прогнозувати зміну виборчих преференцій поляків на користь партій урядової коаліції Туска та відповідно втрату підтримки “ПіС” та цілком реальним проходженням до Європарламенту представників “Конфедерації”.
При цьому п՚ять років тому лише 3 партії чи блоки змогли подолати 5 % виборчий бар’єр — “Право і Справедливість”, “Європейська Коаліція” (що об’єднала партії Громадянська Платформа, Польську Селянську Партію, Союз Демократичної Лівиці і Зелених), а також новостворена ліво-ліберальна партія Весна.
Результати ПіС — 45,38% голосів і 27 місць в Європарламенті, Європейської Коаліції – 38,47% і 22 місця, Весни — 6,06% і 3 місця в Європарламенті. Таким чином, опозиція тоді в сумі отримала менше голосів, ніж партія влади і на 2 місця в Європарламенті менше, ніж ПіС.
Одночасно, у проміжку між двома турами голосування на польську урядову коаліції чекало перше серйозне випробування, коли 12 квітня ц.р., польський Сейм голосував за 4 різні законопроєкти, що стосуються легалізації абортів у країні, і всі з них належали різним політсилам, що входять у провладну коаліцію.
Всі чотири були відхилені у ході голосування.
Зокрема, найменш прихильними у питанні легалізації була “Третього Шляху” спікера Шимоня Головні — він передбачав лише повернення до можливості перервання вагітності, якщо це загрожує здоров’ю і життю матері. За цей проєкт проголосували декілька депутатів від ПіС. проте більшість парламенту проголосувало проти (“за” – 171 / “проти” – 244)
“Громадянська Коаліція”голова Ради Міністрів Дональда Туска ще під кінець січня зареєструвала свій проєкт. Він передбачав можливість перервання вагітності до 12 тижнів без подачі причини і обов’язкової консультації з психологом. Також надавалась би можливість провести аборт і після даного терміну, але за певних умов — зґвалтування, загроза життю жінки або фізичні вади плоду (206 / 222). Проти були кільки депутатів з ТШ, серед який міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш.
Ліві у листопаді минулого року подали 2 проєкти — перший передбачав часткову декриміналізацію абортів (чого не було у проєкті ГК), що мало на меті захистити жінок від кримінального переслідування (204 / 223), а другий — також дозволяв аборт до 12 тижнів (206 / 222).
Проти також проголосували депутати з ТШ — вищезгаданий МінОборони, міністр навколишнього середовища Чеслав Сєкєрскі, міністр розвитку Кшиштоф Гетман і міністр інфраструктури Даріуш Клімчак.
Як у випадку з подібною причиною перед місцевими виборами, дане питання “Третій шлях” не прагне вирішувати та йти на компроміс з іншими партіями коаліції, аби ще мати змогу поборотися за сільський електорат перед виборами до Європарламенту у червні. У зв’язку з цим закон про аборти, найвірогідніше, не стане більш ліберальним до цього часу.
Інша момент, коли на акцент соціально-економічної проблематики для урядової коаліції вказує хоча б те, що нещодавно премʼєр Польщі Дональд Туск з посиланням на дані Світового Банку, заявив же наступного року середньостатистичний дохід на душу населення у Польщі перевищить британський.
Одночасно Польща не може не реагувати на загрози з боку рф, а тому кілька днів тому президент Анджей Дуда подав до Сейму законопроект, який є відповіддю на “нові форми загроз” з боку росії, що передбачає зміни у військовій та невійськовій сферах, посилення захисту перед гібридними, прихованим загрозами та прямою збройною агресією, що, серед іншого, випливає із особливо важливої для “Права і Справедливості” безпекової проблематики.
Джерела
- Прищепа К. Польща: вибори до Європарламенту і плани на осінь. Режим доступу: https://lb.ua/world/2019/05/28/428019_polshcha_vibori_ievroparlamentu_i.html
- Хоменко С. Місцеві вибори в Польщі: три головні висновки. Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cd14j708rr3o
- Aborcja w Sejmie – wyniki głosowań.Режим доступу: https://www.termedia.pl/mz/Aborcja-w-Sejmie-wyniki-glosowan,55796.html
- Był jedynym kandydatem na wójta. Режим доступу: https://www.rmf24.pl/regiony/slaskie/news-byl-jedynym-kandydatem-na-wojta-przegral,nId,7438617#crp_state=1
- Wybory Samorządowe 2024 r. Режим доступу: https://wybory.gov.pl/samorzad2024/
- Wyniki wyborów samorządowych. PKW podała ostateczne dane. Режим доступу: https://www.rp.pl/polityka/art40132211-wyniki-wyborow-samorzadowych-pkw-podala-ostateczne-dane-lista
- Wybory do Sejmu i Senatu Rzeczypospolitej Polskiej202315 października. Режим доступу: https://sejmsenat2023.pkw.gov.pl/sejmsenat2023/pl/sejm/wynik/pl
Василь Гулай, доктор політичних наук, професор,
завідувач кафедри міжнародної інформації
Національного університету “Львівська політехніка”/
голова правління ГО “Центр інформаційно-комунікативного менеджменту”