Відносини України та Болгарії в 2024 році: політичні виклики та перспективи нового формату співробітництва в реаліях позачергових парламентських виборів 9 червня

від Стожари

Початок повномасштабної агресії росії проти України докорінним чином вплинув на відносини нашої держави із Республікою Болгарія, про що писав у попередньому дописі для “Стожар”.

Зараз же варто визнати, що до лютого 2022 року відносини між Україною та Болгарією не належали до пріоритетних, як для офіційного Києва, так і Софії. Причини цього можна аналізувати в окремій аналітичній розвідці, зараз же варто вказати на активний вплив російської федерації, її спецслужб та бізнесу на життя в Болгарії.

Як не дивно, але найвідомішим агентом впливу є чинний президент країни Румен Радев. Він не приховує своїх симпатій до Путіна і відзначався багатьма антиукраїнськими заявами та не менш антиукраїнськими діями. Зокрема, намагався блокувати надання Україні військової допомоги. Переконати Радева (між іншим, льотчика-генерала, який проходив навчання в США) не вдалося навіть президенту Зеленському. Їхня публічна дискусія 6 липня 2023 року в Софії перетворилася на відверту суперечку.

Зустріч президентів України і Болгарії в Софії, 6 липня 2023 року

Проте, на щастя, Болгарія є парламентсько-президентською республікою, де за підсумками минулорічних позачергових парламентських виборів було сформовано коаліцію двох проєвропейських сил із виразною підтримкою України у війні проти росії: консервативного блоку ГЕРБ-СДС (“Громадяни за європейський розвиток Болгарії” і “Союз демократичних сил”) та ліберального альянсу “Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія” (ПП-ДБ).

Нагадаю, що за результатами виборів 2 квітня 2023 року 240 мандатів депутатів Національних зборів розподілилися наступним чином:

  • коаліція ГЕРБ-СДС – 26,49 % голосів, або 69 мандати;
  • альянс “Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія” – 24,56 %, або 64 мандати;
  • партія “Відродження” – 14,16 %, або 37 мандатів;
  • партія “Рух за права і свободи” –13,75 % , або 36 мандатів;
  • Болгарська соціалістична партія – 8,93 %, або 23 мандати;
  • партія “Є такий народ” – 4,11 %, або 11 мандатів.

У травні 2023 року під впливом окремих європейських високопосадовців ГЕРБ-СДС та ПП-ДБ уклали угоду, відповідно до якої було сформовано уряд, який мав мінятися кожні 9 місяців. Так було покладено край тривалій політичній кризі, що продовжувалася в Болгарії 2 роки та призвела до 5 виборів, починаючи з квітня 2021 року.

Згідно з домовленістю, досягнутою на початку червня 2023 року між двома найбільшими групами в чинному парламенті (“Продовжуємо зміни” – “Демократична Болгарія” (ПП-ДБ) і ГЕРБ-СДС) Денков і віцепрем’єрка Марія Габріель мали зайняти посади прем’єр-міністра та віцепрем’єр-міністра протягом дев’ятимісячного періоду.

За дотримання цієї домовленості обидві парламентські групи, а також Рух за права і свободи (РПС) проголосували за призначення кабінету Денкова на посаду 6 червня 2023 року. Ротація мала відбутися 6 березня 2024 року.

Голова болгарського уряду Ніколай Денков

Першим прем՚єром став Ніколай Денков (представник ПП-ДБ). За цей час він зробив чимало – уряд націоналізував нафтовий термінал “Росенец”, який раніше належав російській компанії “Лукойл”. Також на російську компанію були накладені санкції та обмеження. А з 1 березня 2024 року Болгарія заборонила імпорт російської нафти.

До цього попередники Денкова не пристали на російський шантаж платити за газ в рублях і зробили все, щоб “Болгарія не замерзла”. Нині країна отримує газ здебільшого від Азербайджану. За каденції Денкова Болгарія почала довгоочікувану судову реформу та приєднадася до Шенгенської зони (наразі – частково, але прем՚єр обіцяв, що до кінця 2024 року процес буде завершено).

5 березня 2024 року Денков, відповідно до угоди, подав у відставку й приготувався стати віцепрем՚єром. Новим прем’єром мала стати Марія Габріель (партія ГЕРБ), що обіймала посаду віцепрем’єрки та міністерки закордонних справ. Вона почала переговори про формування нового уряду, але вже незабаром (26 березня) повідомила, що відмовляється скористатися мандатом на формування нового кабміну.

Те ж саме наступного дня зробили нещодавні партнери по коаліції ПП-ДБ, а 28 березня їхній курс підтримала фракція популістична партія “Є такий народ” , якій це право надав президент Радев.

Причиною став провал переговорів щодо посади міністра закордонних справ, а також питання – чи може пані Габріель й надалі поєднувати цю посаду.

Суперечки між колишніми коаліціантами набрали доволі жорстких форм, що не виключало припущення про російське втручання в інформаційний простір Болгарії для дестабілізації внутрішньополітичної ситуації у країні, яка відігравала й відіграє помітну роль у підтримці України про агресії кремля.

Так, за деякими оцінками, офіційно не анонсована допомога Болгарії зіграла ключову роль в перші місяці вторгнення, коли до України почала надходити болгарська зброя та боєприпаси. В якийсь момент обсяг сягав 30 % від усієї військової допомоги.

Підтримка не припинялася досі вже на офіційному рівні, через відповідні рішення болгарського уряду та підтримку проурядових парламентарів у подоланні президентських вето. Так, 14 грудня 2023 року Народні збори Болгарії ратифікували (“за” ратифікацію проголосувало 116 депутатів, 48 проголосували “проти”, 6 – утрималися) угоду з Єврокомісією про надання Україні мікрофінансової допомоги у розмірі 3,6 мільярда євро, що є другим етапом запланованої допомоги.

Допомога спрямована на посилення підтримки України в умовах поточних викликів, що викликають дебати на політичній арені Болгарії. Зокрема, лідер партії “Возраждання” / ”Відродження” Костадін Костадінов розкритикував виділення коштів Україні, висловивши занепокоєння щодо внутрішніх пріоритетів країни.

Перед цим, 8 грудня парламент Болгарії проголосував за подолання вето президента Румена Радева на передачу Україні 100 старих бронетранспортерів, бо перед цим 4 грудня Радев повернув до парламенту для подальшого обговорення закон про ратифікацію угоди, за якою Болгарія надає Україні бронетехніку.

Поряд із військовою допомогою не менш важливою є підтримка болгарським урядом значної кількості українських громадян, які отримали в країні тимчасовий захист, що вже можемо говорити про формування і в Болгарії нової української діаспори. Так, на 31 січня ц.р. в Болгарії було зареєстровано майже 172,3 тис. таких осіб (населення країни на 2022 рік становило 6465 тис. осіб), тоді, коли в сусідніх, але набагато більших за населеннях країнах, відповідно: Румунія – 147,5 тис. та Греція – 27,1 тис.

Лідери двох коаліцій ГЄРБ–СДС та “Продовжуємо зміни” – “Демократична Болгарія” Бойко Борисов і Кирил Петков почали звинувачувати один одного в порушенні джентльменської угоди, яка передбачала, що уряд працюватиме 18 місяців і його по черзі дев’ять місяців очолюватиме представник партії “Продовжуємо зміни” Ніколай Денков, а потім кандидат від ГЄРБ Марія Габріель. Але ротація так і не відбулася. Нині Кирил Петков пропонує провести нові дострокові парламентські вибори одночасно з виборами до Європарламенту.

Зі сторони розбурхування урядової кризи мало вигляд спланованої інформаційної кампанії й нині дає привід думати про “руку Москви”. Прямих доказів цьому немає, проте стосовно Росії, з огляду на її роль у сучасному світі та вплив на різні сфери життя болгарського суспільства зокрема, нині завжди має діяти принцип винуватості.

Однак жорстка конкуренція між ГЄРБ та “Продовжуємо зміни” може призвести до значної втрати електорату. Саме на це розраховують проросійська, антиєвропейська і антиатлантична партія “Відродження” та Болгарська соціалістична партія. Ці дві політичні сили виступають проти надання військової допомоги Україні, а також проти утримання українських біженців. Вони переконують суспільство, що кошти, які виділяв уряд і парламент на проживання, годування і утримання громадян України, мають піти на підвищення зарплат і пенсій.

Аргументів цьому додає активізація ще одних “агентів впливу” Росії – промосковської партії “Відродження”. Це болгарські євроскептики, відомі своїми антиукраїнськими заявами, зокрема, вони намагалися підняти місцевих фермерів на блокування українського зерна, але ті виявилися мудрішими. Тепер же “Відродження” розігрує карту Шенгену (31 березня 2024 року Болгарія та Румунія частково приєдналися до Шенгенської зони, що передбачає скасування внутрішніх перевірок на повітряних і морських кордонах) та поширює “вкиди”, що ЄС планує перетворити Болгарію на великий табір для біженців із Близького Сходу.

Метою партії “Відродження” є провокація антимігрантської істерії, й разом з урядовою кризою це створює такий собі ідеальний шторм, в результаті якого рейтинг прозахідних партій падає, натомість зростає популярність лівих популістів, які люблять Росію та її гроші. Тут мова про традиційно впливову посткомуністичну Болгарську соціалістичну партію.

Проте й тут можуть мати місце найнесподіваніші політичні конфігурації, як, наприклад, новини від 24 квітня ц.р. про те, що відома своєю проросійською позицією євродепутатка Єлена Йончева від Болгарської соціалістичної партії (БСП), погодилася приєднатися до виборчого списку партії турецької меншини DPS / “Рух за права і свободи” – проєвропейської та пронатівської політичної сили.

Так, у лютому 2024 року Йончева та чотири депутати Європарламенту зі списку БСП не брали участі в голосуванні за резолюцію Європарламенту щодо так званого розслідування Russiagate, згідно з яким законодавці можуть бути позбавлені недоторканності, якщо національні органи влади визнають, що вони шпигувати на користь Росії.

Болгарська соціалістична партія виступає проти надсилання військової допомоги Україні та розцінює допомогу Києву як акт розпалювання війни в Україні. Партія відмовляється засуджувати Росію за агресію, і євродепутати від БСП суворо дотримуються цієї політичної лінії.

Але через серйозний конфлікт з лідеркою БСП Корнелією Ніновою, Йончева шукала можливості в іншому місці та здається знайшла можливість для спроб продовження своєї політичної кар՚єри.

У Болгарії парламент на своєму засіданні 6 березня одноголосно прийняв відставку прем’єр-міністра Ніколая Денкова та його уряду. Уряд Денкова залишатиметься чинним до обрання нового складу уряду або призначення тимчасового уряду та проведення нових парламентських виборів.

Зазначається, що Денков подав до парламенту заяву про відставку 5 березня – відповідно до плану, узгодженого між партіями “Ми продовжуємо зміни – Демократична Болгарія” та ГЕРБ-ОДС. , Згідно з ним уряд Денкова працював протягом дев’яти місяців.

Під час свого звернення до парламенту на початку засідання Денков сказав, що подав заяву про відставку відповідно до зобов’язань, взятих у червні 2023 року. Він також закликав розпочати переговори щодо формування нового уряду одразу після ухвалення його відставки.

Після 9 місяців керування урядом Ніколая Денкова новим прем’єр-міністром Болгарії мала стати Марія Габріель. Проте узгодження її уряду завершилося провалом.

19 березня, коли Марія Габріель затвердила перед президентом свій мандат та список уряду, Ніколай Денков та інші представники ПП-ДБ обурились, що затверджений список уряду Габріель містить людей, про яких не було домовлено під час перемовин між членами коаліції.

Більш того, частина з цих людей навіть не давали згоди на своє призначення.

Криза сягнула своєї найвищої точки 26 березня, коли ГЕРБ-СДС відмовилися скористатися мандатом на формування нового уряду.

А вже 27 березня так само вчинила і ПП-ДБ.

Президент країни Румен Радев скористався своїм правом на власний розсуд доручити місію формування уряду, надавши мандат фракції “Є такий народ”. Але й ті 28 березня відмовилися від цього права.

30 березня виконувачем обов’язків прем’єр-міністра став Димитро Главчев, голова рахункової палати Болгарії.

До того, як стати головою Рахункової палати, 60-річний Главчев був членом партії ГЕРБ і був спікером парламенту в 2017 році.

Він зазначив, що протягом тижня сформує аполітичний кабінет міністрів, метою якого буде виконання обов’язків до парламентських виборів

Тому 9 квітня 2024 року президент Болгарії президент Румен Радев призначив тимчасовий уряд на чолі з прем’єр-міністром Дімітаром Главчевим, який буде керувати країною на час парламентських виборів та формування нової коаліції.

Тимчасовий уряд Дімітара Главчева

Позачергові загальні вибори призначені на день голосування по виборах депутатів Європейського парламенту – 9 червня ц.р.

Під час церемонії Главчев пообіцяв, що “не дозволить втягувати себе у передвиборчі пристрасті” і буде керуватися принципами законності, моральності та чесності. “На нас відповідальність провести чесні вибори”, – зазначив він.

Це вже шостий тимчасовий уряд, який президент Радев призначає за час перебування на посаді, та перший сформований за новими правилами, які ухвалили наприкінці 2023 року.

Міністерство закордонних справ у тимчасовому уряді очолив Стефан Дімітров, який до цього часу був послом Болгарії у Чорногорії. Спершу на цю посаду анонсували консула в Австрії Івайло Ценова. За словами Главчева, його кандидатуру замінили через сімейні обставини.

В.о. міністра оборони, як і анонсували, став генерал-лейтенант запасу Атанас Запрянов, заступник міністра оборони в уряді Денкова.

Міністром сільського господарства, яке зараз також важливе для України у зв’язку з суперечками щодо імпорту агропродукції, залишився Кирил Ватев з уряду Денкова, який очолює відомство з літа 2023 року.

Варто відзначити, що урядова криза в Болгарії та загрози приходу до влади за результатами позачергових парламентських виборів проросійських сил не зупиняють сформованого від початку широкомасштабної російської агресії формату українсько-болгарської безпекової співпраці.

Зокрема, з метою розробки ефективних стратегій у відповідь на наявні виклики та забезпечення сталого розвитку для всіх миролюбних держав регіону, Україна та Болгарія 15 квітня ц.р. провели в Софії Другу Чорноморську безпекову конференцію. Співорганізаторами конференції є міністерства закордонних справ і оборони України та Болгарії у партнерстві з Центром оборонних стратегій (Україна).

Друга Чорноморська безпекова конференція у Софії.

Участь в конференції взяли делегації від 42 держав і 8 міжнародних організацій.

Зокрема, міністр закордонних справ Болгарії Стефан Дімітров зазначив, що повномасштабне вторгнення рф в Україну є прямим нападом на принципи та стандарти, за які бореться міжнародна спільнота:

Більше як 2 роки, світ спостерігає за чимось неймовірним за час історії сучасного покоління. Ця війна є прямим нападом на принципи та стандарти за які боролася міжнародна спільнота протягом останніх років. Російська агресія підірвала міжнародну систему безпеки та зруйнувала існуючий в світопорядок. Також ця агресія є основним викликом для нас, для перегляду основних концепцій безпеки, які панували у світі. Щоденно ми спостерігаємо за людським вбивствами та стражданнями у масштабах, які немислимі у світовій історії. Принаймні у 21 столітті. І сьогодні, болгарський народ виражає повну підтримку людям, які опинились у небезпеці та у скруті”, – наголосив він.

Підсумовуючи, варто вказати на необхідність збереження й посилення співпраці України та Болгарії за усіма пріоритетними (військово-технічний, соціально-економічний, гуманітарний) напрямами, виходячи, як із вже напрацьованих інстурментів взаємодії, так й реальних можливостей й прогнозованого терміну перебування при владі перехідного болгарського уряду, коли після 9 червня 2024 року проукраїнські рішення не отримуватимуть підтримки депутатами, чиї повноваження вже завершаться, а президент Р. Радев цілком очікувано накладатиме в інтересах країни-агресорки свої нові вето.

При цьому не варто виключати зміну політичного ландшафту цієї країни за результатами позачергових виборів, коли проросійські Болгарська соціалістична партія, “Відродження” та “Є такий народ” зможуть отримати перемогу над проєвропейськими ГЕРБ-СДС та ПП-ДБ. За цих обставин особливої ваги набуває як активізація діяльності вітчизняної дипломатії, експертного середовища, ЗМІ, так має бути чутним голос українців, які отримали на болгарській землі тимчасовий захист після 24 лютого 2022 року та які можуть першими відчути на собі цілком реальний прихід до влади у Болгарії проросійських популістів.

Джерела:

  1. Білик О. Болгарія на порозі дострокових парламентських виборів. Режим доступу: http://www.golos.com.ua/article/377729
  2. Гавріш В-Н., Герасимчук С. Чи стане Болгарія знову проросійською? Пояснюємо, що несуть для країни дострокові вибори. Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2024/04/3/7182844/
  3. Довгань К. Розворот Болгарії в бік Росії: чи втратить Україна одного з головних союзників на Балканах. Режим доступу: https://24tv.ua/dostrokovi-vibori-bolgariyi-2024-yaki-zagrozi-ye-dlya-ukrayini_n2529576
  4. Михайлов Д. Парламент Болгарії підтримав виділення Україні допомоги у розмірі 3,6 млрд євро. Режим доступу: https://suspilne.media/639652-parlament-bolgarii-pidtrimav-vidilenna-ukraini-dopomogi-u-rozmiri-36-mlrd-evro/
  5. Присяжнюк В., Коваленко А. У Болгарії відбулась друга Чорноморська безпекова конференція “Кримської платформи”: які результати. Режим доступу: https://suspilne.media/crimea/724914-u-bolgarii-startuvala-druga-cornomorska-konferencia-bezpeki-krimskoi-platformi/
  6. У Болгарії почав працювати тимчасовий уряд, дострокові вибори призначили на 9 червня. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/news-bolharia-uriad-vybory/32897287.html
  7. Чи зможуть проросійські сили скористатися новою політичною кризою в Болгарії. Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/news/2024/04/3/7182995/
  8. Служебният кабинет “Главчев” встъпи в длъжност. Румен Радев насрочи избори “2 в 1” за 9 юни. Режим доступу: https://www.svobodnaevropa.bg/a/izbori-sluzheben-kabinet-ukazi-rumen-radev/32897033.html
  9. Bulgaria’s Parliament Approves EUR 3.6 Billion Assistance to Ukraine. Режим доступу: https://www.novinite.com/articles/222986/Bulgaria%27s+Parliament+Approves+EUR+3.6+Billion+Assistance+to+Ukraine
  10. Krassen Nikolov Bulgarian pro-Russian MEP nominated for pro-NATO party list. Режим доступу: https://www.euractiv.com/section/politics/news/bulgarian-pro-russian-mep-nominated-for-pro-nato-party-list/
  11. Number of people under temporary protection at 4.3 million. Режим доступу: https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/w/ddn-20240308-3

Василь Гулай, доктор політичних наук, професор,

завідувач кафедри міжнародної інформації

Національного університету “Львівська політехніка”/

голова правління ГО “Центр інформаційно-комунікативного менеджменту”

[email protected]

Схожі публікації

Залишити коментар