Україна та перспективи нових форматів співробітництва в Європі: Ч. ІV. Південно-європейський (трансбалканський)

від Стожари

Відмова рф пролонгувати дію т.зв “зернової угоди” після 17 липня 2023 року та наступні цілеспрямовані ракетні удари 19-23 липня по портовій інфраструктурі Одеси знову актуалізували питання глобальної продовольчої безпеки в цілому та безпеки регіональної (чорноморської) зони судноплавства особливо.

Після наймасштабнішої ракетної атаки по портам, терміналам та допоміжним спорудам, внаслідок чого було знищено 60 тис. т. зерна, до речі, призначеного для експорту до КНР, 19 липня кремлівський диктатор публічно виступив із погрозами до світового співтовариства, серед умов, які озвучив путін: виведення з-під санкцій поставок російського зерна і добрив “на світові ринки”, підключення банків до SWIFT і припинення “всіх обмежень”. Також він серед умов назвав відновлення поставок запчастин для сільгосптехніки та “вирішення питання з фрахтом і страхуванням російських суден”; “має бути відновлена” робота аміакопроводу “Тольятті-Одеса”; мають бути розблоковані “російські активи, пов՚язані з сільським господарством”.

Вийшовши з Чорноморської зернової ініціативи, яка дала змогу експортувати українську аграрну продукцію до найвразливіших країн світу, і атакувавши Одеський порт, російська федерація створює основу для глобальної продовольчої кризи. Терористичні акти проти цивільної інфраструктури українських припортових міст мали стати відповідним тлом для т.зв конференції 27 липня, де за повідомленням Міністерство оборони Ведикої Британії з посиланням на дані британської розвідки, взяли участь у понад два рази менше глав африканських держав, аніж під час попередньої зустрічі. Про це повідомляє Йдеться про 17 глав африканських держав у порівнянні з 43 під час останньої конференції. Публічні заяви та реальні підсумки вказаної зустрічі потребують окремого аналізу, після пошуку та опрацювання відповідних джерел, бо якійсь висновки зараз були б передчасними.

Зараз же варто окремо зупинитися на безпековій ситуації в Чорноморському регіоні після широкомасштабних ракетних обстрілів логістичних об՚єктів та навіть пам՚ятки з реєстру ЮНЕСКО – Спасо-Преображенського кафедрального собору в Одесі, де досі править упц мп.

Про те, що країна-агресор не збирається (як минулого року, після коротко тривалої перерви) відновлювати функціонування маршруту Чорноморської зернової угоди в міжнародних водах Чорного моря свідчать повідомлення Державної прикордонної служби від 28 липня про радіо погрози російських прикордонників іноземним суднам, які прямують до українських портів з цивільними вантажами.

Наявні кораблі російського Чорноморського флоту за підтримки авіації й ракетних частини з території анексованого Криму здатні як на безпосереднє застосування збройної сили проти цивільних суден іноземних держав, так й провокативні дії різного характеру. Не має сумнівів, що військово-морські сили й спеціальні служби держав-членів НАТО у взаємодії з українськими колегами прораховують відповідні сценарії й готують адекватні дії в західній частині Чорного моря, як у міжнародних водах, так й територіальних морських межах Болгарії та Румунії.

Загрозлива ситуація крайніх тижнів, з огляду на публічні погрози російського диктатора й актуальний “баланс сил” в цій частині Чорноморського регіону, що тільки зростатиме, вимагає відповідної оперативної реакції. Все це в черговий раз привертає увагу до формування системи військово-політичної взаємодії України з державами-членами НАТО на південному фланзі цього оборонно-політичного союзу – Туреччиною, Румунією, Болгарією за підтримки США та Великої Британії, для яких Чорне море не втратило в часі російсько-української війни від 2014 року свого важливого геостратегічного значення.

Розпочав би з Республіки Болгарія, яка, попри історичні сентименти минулих століть до всього російського та потужних “агентів пливу” москви серед чинних парламентарів, за крайніх півтора року не тільки декларувала, але й на практиці реалізує відповідальну політику в контексті своїх зобов՚язань по НАТО та окремо надає значну, у т.ч. військово-технічну допомогу, зокрема Україні в боротьбі з агресією рф (так, в середині червня Болгарія заявила про намір приєднатися до загальноєвропейської програми щодо постачання Україні боєприпасів, необхідних для відбиття російської агресії).

У цьому контексті варто згадати наперед занадто не анонсований візит Президента України до Болгарії 6 липня ц.р. та результати відповідні перемовини із болгарськими високопосадовцями на чолі з прем՚єр-міністром країни Ніколаєм Денковим. Але водночас В. Зеленський на зустрічі розкритикував президенту Румену Радеву за його латентну проросійську позиції, що військова допомога Україні тільки розпалює війну.

Ще більшого геостратегічного значення набуває в розпал російсько-української повномасштабної війни Румунія. З одного боку, очевидним є економічний ефект для неї перенаправлення значної вантажопотоків з Одеси та Румунії та найближчі румунські порти на Дунаї та Чорному морі, а з іншого, 24 липня ц.р. є 15 іранських безпілотників Shahed-136 атакували об՚єкти порту Рені. Український Ренійський морський торговельний порт розташований у трикутнику Україна-Румунія-Республіка Молдова приблизно за 120 кілометрів на захід від місця впадання Дунаю в Чорне море. Від руйнувань у порту Рені до середини річки, де пролягає державний кордон Румунії, а отже – держави-члена НАТО, лише 200 метрів. Ще через 200 метрів – румунський берег. Молдовський дунайський порт Джурджулешти знаходиться за п՚ять кілометрів вище за течією.

На крайніх півтора року вплив Румунії в євроатлантичних безпекових структурах помітно зріс, перетворивши її на фактичний форпост південно-східного флангу Організації Північноатлантичного договору. Румунам доводиться не враховувати попередні випадки потрапляння залишків російських ракет при обстрілі України на свої території, але й те, що під час нападу на порт Рені певних ушкоджень зазнало румунський торговельний корабель. Румунія не тільки в співпраці з українською стороною розширює можливості для українського експорту через дунайські порти, але й змушена буде вживати безпекових заходів у відповідь на російські ракетні обстріли та морську блокаду, але й також розширюватиме військово-технічну співпрацю з Україною, включно із заявленою готовністю навчати в себе українських пілотів для літаків F-16.

Зростання ролі Болгарії та Румунії в новому безпековому форматі Чорноморського регіону та Балканського півострова безпосередньо залежить від позиції Турецької Республіки, що заслуговує окремого докладного аналізу. Зараз же можна стверджувати, що Анкара фактично взяла публічну паузу від часу припинення участі рф в Чорноморській зерновій ініціативі, не роблячи різких заяв та тим більше не вдаючись до односторонніх дій для силового розблокування маршруту морського “зернового коридору”.

На цьому тлі в західних ЗМІ з՚явилася інформація, що президент путін активно просуває альтернативну ініціативу, згідно з якою Катар заплатить москві за доставку російського зерна до Туреччини, а Туреччина потім розподілить урожай “країнам, що цього потребують”. Навіть обговорюється обсяг першого траншу – 1 млн. т. Проте ймовірність реалізації вказаного плану є малореальною, не тільки з огляду на репутаційні втрати для Туреччини від легалізації наслідків російського блокування угоду, яку сама ж Анкара за участі генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреш підписала з Україною та рф, отримуючи від цього не тільки репутаційні дивіденди в країнах Близького Сходу та Північної Африки, але й значний економічний зиск.

Підсумовуючи, в короткостроковій перспективі можна прогнозувати продовження реалізації заходів по перенаправленню українського зернового експерту із заблокованого морського маршруту на дунайські порти України та Румунії, а також через залізничне сполучення, як на південному напрямку, так й на західному, через Польщу. Реалізація цього найпростішого в теперішніх умовах плану-відповіді на терористичні дії москви також має передбачати надання Україні додаткових систем протиповітряної та протиракетної оборони на Одеському напрямку.

Сценарій організації збройного конвоювання кораблями країн-учасниць НАТО цивільних торговельних суден в порти Півдня України видається малоймовірним з огляду на безпекові ризики, як прямого зіткнення з кораблями Чорноморським флотом рф, так й ушкодження російськими мінами та ракетами, як можуть “випадково” поцілити на такі конвої.

Одночасно не можна виключати варіанту посилення військово-морських сил Румунії й Болгарії за участі кораблів США та Великобританії для організованого супроводу у своїх прибережних територіальних водах цивільних суден в напрямку до /з проток Босфор та Дарданелли.

Таким чином, вже зараз можемо спостерігати за формуванням нового без пекового формату у взаємодії в Чорноморському регіоні та суміжних Балканських країнах, який проходить перевірку на ефективність відповіді російській широкомасштабній агресії проти України із відповідним загрозами чи прямими втратами для сусідніх країн, як має місце в наслідок російських ракетних атак.

Джерела:

  1. Богданьок О. На саміт Росія-Африка приїхало менше глав африканських країн, аніж на минулу зустріч – британська розвідка. Режим доступу: https://suspilne.media/538449-na-samit-rosia-afrika-priihalo-mense-glav-afrikanskih-krain-aniz-na-minulu-zustric-britanska-rozvidka/
  2. Ворожко Т. Аналіз. Коаліція переможців на виборах в Болгарії посилила б підтримку України, але її створення не гарантовано. Режим доступу: https://ukrainian.voanews.com/a/analiz-vyboriv-v-bolgarii/7035892.html
  3. Чий союзник Ердоган: чому Туреччина збільшує допомогу Україні, але не відмовиться від дружби з РФ. https://www.eurointegration.com.ua/articles/2023/07/25/7166415/
  4. Ізвощікова А., Богданьок О. Мельник Х. Україна і Болгарія під час візиту Зеленського підписали декларацію про євроантлантичну співпрацю. Режим доступу: https://suspilne.media/522987-zelenskij-pribuv-z-vizitom-do-bolgarii/
  5. Кобзар Ю. Болгарія приєднається до снарядної коаліції: чому це важливо для України. Режим доступу: https://www.unian.ua/weapons/bolgariya-priyednayetsya-do-snaryadnoji-koaliciji-chomu-ce-vazhlivo-dlya-ukrajini-12295137.html
  6. Павлиш О. Путін розповів про “умови” повернення РФ до “зернової угоди”. Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/news/2023/07/19/702393/
  7. Румунія: війна наближається до дверей НАТО. Режим доступу: https://www.dw.com/uk/rumunia-vijna-nablizaetsa-do-dverej-nato/a-66363590
  8. Румунія збільшить пропускну здатність ключового зернового маршруту з України. Режим доступу: https://www.pravda.com.ua/news/2023/07/28/7413264/
  9. Росія просуває схему постачання свого зерна в Африку через Туреччину і Катар – замість українського, – ЗМІ. Режим доступу: ://novynarnia.com/2023/07/21/rosiya-prosuvaye-shemu-postachannya-svogo-zerna-v-afryku-cherez-turechchynu-i-katar-zamist-ukrayinskogo/
  10. Росіяни погрожують цивільним суднам, які слідують в морські порти України – перехоплення. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3741584-rosiani-pogrozuut-civilnim-sudnam-aki-sliduut-v-morski-porti-ukraini-perehoplenna.html
  11. У Болгарії узгодили склад коаліційного уряду. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3718494-u-bolgarii-uzgodili-sklad-koalicijnogo-uradu.html
  12. Zelenskyy mauls Bulgarian president over his opposition to arming Ukraine. Режим доступу: https://www.politico.eu/article/ukrainian-president-volodymyr-zelenskyy-mauls-bulgarian-president-rumen-radev-over-opposition-to-arming-ukraine/

Василь Гулай, доктор політичних наук, професор,

завідувач кафедри міжнародної інформації

Національного університету «Львівська політехніка» /

голова правління ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту»

[email protected]

Схожі публікації

Залишити коментар