Україна по праву може пишатися тим, що задовольнить смак навіть найбільш претензійного гурмана. Українські застілля описані Гоголем у його «Вечорах на хуторі біля Диканьки» – що й казати, наш народ розуміється на їжі і вирізняється гостинністю.
В українській кухні є традиційні страви, завдяки яким її упізнають в світі. А якщо заглибитися в кулінарні традиції, то знайдуться такі назви і рецепти, які вас приємно здивують.
Ми розповімо про кращі національні страви України. Готуйте самі або подорожуйте Україною, щоб спробувати оригінальні страви в тих областях, де їх придумали. І, як кажуть українці під час застілля, «щоб і їлося, й пилося, і хотілося, й моглося»!
Борщ
Який же українець без борщу? Цією традиційною першою стравою обов’язково пригощають іноземців. У кулінарних книгах можна відшукати більш як 50 рецептів борщу, адже в кожному регіоні його готують по-різному. Наваристий м’ясний, приправлений салом … Або ж пісний з квасолею чи грибами – такий варять під час посту, і вегетаріанці теж будуть задоволені. Замість м’яса можна класти рибу. Крім традиційних буряка, картоплі, моркви, цибулі, капусти та томатів, чого тільки не додають у борщ для пікантності! У деяких рецептах є навіть яблука, сухофрукти, чорнослив! До борщу часто подають пампушки з часником.
Фестивалі борщу проводять у однойменному селищі Борщів на Тернопільщині, а також у інших регіонах України.
Сало – це наше все!
Недарма кажуть: сало – український наркотик. Без нього нам просто нікуди. А скільки анекдотів про сало і українців! Один кум каже іншому: «Ти чув, що від сала розвивається склероз?» А той йому в відповідь: «А я-то думаю, як з’їм вранці шматок сала, так цілий день і не згадую, що їсти хочеться!» Існує безліч рецептів засолювання сала. Найпростіший: подрібнити часник, змішати з перцем, натерти сумішшю підчеревину або сало і витримати в холодильнику дні три. Можна додати духмяні спеції.
Фестиваль сала вже став традиційним у Петриківці на Дніпропетровщині. А у Львові є дивовижний музей-ресторан «Сало», де проводять жирні вечірки, подають унікальні цукерки «Сало в шоколаді» та суші-сало.
Капусняк запорізький
Якщо ви потрапите на Хортицю, у край козацької вольниці, на свята або фестиваль, вам обов’язково запропонують запорізький капусняк. Традиційно його готували наваристим – зі свининою і шпиком, кислою капустою і пшоном. Якщо варити на багатті з димком – аромат і смак чудовий.
Рецептів капустянка теж предостатньо, а в Збаражі на Тернопільщині проводять присвячений йому фестиваль.
Домашні ковбаси
«Грудочка кашки, кільце ковбаски» – пам’ятаєте рядок з української колядки? Різдвяний стіл українців не обходиться без домашніх ковбас.
Дуже смачні ковбаси готують на Закарпатті – можна сподіватися, що вам запропонують «натурпродукт», запечений не в газовій духовці, а в сільській печі, зовсім інший запах, і смак більш пікантний! Приїжджайте на Закарпаття!
На Волині теж уміють готувати ковбаси: 2015 року в Луцьку виготовили найдовшу ковбасу – 5 метрів – і зафіксували досягнення у Книзі рекордів України.
Холодець
Не всі іноземці «зрозуміють» наш холодець – заливну закуску з різних видів м’яса. Зате угорці точно оцінять: у них холодець – теж національна страва, там навіть проводять фестивалі холодцю.
Українці традиційно подають холодець з хроном, гірчицею.
Варя гуцульська
Назва вже інтригує своєю самобутністю. Варя гуцульська – це салат родом з Буковини. Він хороший для посту – і ситний, і смачний. Беруть варений буряк, квасолю і чорнослив, приправляють соняшниковою олією. Якщо вирушаєте на Буковину, обов’язково відвідайте її серце – Чернівці.
Крученики м’ясні
А тепер переходимо до м’ясних шедеврів. М’ясо для кручеників (частіше яловичина або свинина) відбивають, а потім загортають у нього начинку, рулет зав’язують ниткою. Можна обсмажувати, а потім тушкувати. У регіонах України готують крученики з різними начинками: рис з цибулею, яйце, курага, чорнослив … Часто використовують грибний фарш. Простір для експериментів – величезний. Наприклад, для ситних кручеників по-волинськи спочатку тушкують до напівготовності м’ясо, потім кладуть на нього шматок сала, прикриваючи зверху тушкованою капустою, і загортають.
Полядвиця
Ця страва – із серії «смачно і просто». Весь секрет –у шматку хорошої свинячої або яловичої вирізки. Її маринували в квасі, обвалювали в борошні, обсмажували у вершковому маслі – і далі запікали в духовці до готовності. Полядвицю урочисто готували на Різдво і на Великдень. Сучасні господині замість квасу використовують лимон: натирають ним шматок м’яса, а запікати зручно в рукаві.
Деруни житомирські
Українське Полісся славиться врожаями картоплі і стравами з неї. У Коростені на Житомирщині навіть встановлено пам’ятник деруну! Тут щорічно проводять фестиваль, присвячений цій страві. І яких тільки дерунів ви не спробуєте: і з м’ясом, і з сиром, і з грибами, і з творогом.
Білі гриби по-гуцульськи
Рецепт їх приготування дуже простий: відварити, підсмажити на олії, протушкувати в сметані або вершках, додати зелену цибулю, петрушку. Але вся справа у самих грибах! За ними обов’язково потрібно вирушати на Буковину, адже боровики – справжнє надбання тутешніх лісів.
Популярні грибні тури на Закарпаття. Але навіть якщо ви поїдете взимку, зможете купити сушених білих грибів або маринованих. Багато мандрівників вважають, що тут готують найсмачніші страви української кухні.
Печеня з грибами
Печеню з картоплі з грибами у горщиках зазвичай подають у всіх ресторанах української кухні, нескладно її приготувати і вдома. Але обов’язково варто спробувати цю страву на Західній Україні, де вам подадуть її з білими грибами, а не якимись там магазинними печерицями! Печеня по-гуцульськи оригінальна тим, що в горщик шарами викладають деруни, м’ясо і гриби. І все це зі сметаною!
Банош
Ще одна страва з гуцульської кухні – банош (або бануш). Здавалося б, чим може здивувати кукурудзяна каша? Весь секрет у тому, чим її приправляють: під час приготування додають сметану або вершки, а зверху кладуть обсмажені шкварки і бринзу.
Хочете скуштувати справжній банош? Тоді плануйте поїздку на Закарпаття: тут у селі Костилівка Рахівського району відбувається фестиваль «Берлибаський банош».
Полтавські галушки
«Полтавськими галушками» часто називають жителів однойменної області – настільки пізнаваною стала їхня регіональна страва. Галушки бувають як без начинки, так і з м’ясом, печінкою, грибами.
У Полтаві щорічно відбувається фестиваль, присвячений галушці, і навіть встановлено пам’ятник шанованій страві.
Вареники
«Рідні брати» галушок – вареники – це частина українського фольклору. Пам’ятаєте – «А мій милий вареничків хоче… »? На відміну від галушок, начинка вареників може бути більш різноманітною: і сир, і овочі, і ягоди.
У місті Альберта в Канаді силами української діаспори встановлено 9-метровий пам’ятник варенику. Був пам’ятник і в Україні – у Черкасах, але, не зважаючи на популярність, його демонтували: у будівлю поряд переселився суд, і сусідство його з вареником визнали недоречним.
У Луцьку проводять фестиваль національної кухні, який виріс з фестивалю вареників.
Голубці
Традиційно на свята українці готували і голубці: у капустяне листя загортали начинку. У Книзі рекордів Закарпаття зафіксовано 25 видів голубців, які приготували на фестивалі в одному із сіл. До речі, на Закарпатті вважалося, якщо дівчина вміє робити дрібні голубці, то швидше вийде заміж і буде хорошою дружиною.
Котлети по-київськи
Цікаво, що на «авторство» рецепта котлет з відбитого курячого філе, в яке загортають шматочок вершкового масла, претендують, крім України, Франція і США. Кулінарні легенди свідчать, що котлети по-київськи могли прийти звідти. Вони були дуже популярні в радянських ресторанах, потім їх незаслужено забули. Цікаво, що Японська мережа цілодобових магазинів з 4 грудня 2020 року продає українську страву – «котлету по-київськи».
Мазурики
Смачні ковбаски з індички готують на Волині. У фарш додають яйця, тертий сир, вершкове масло, часник, спеції. Потім формують ковбаски, смажать їх на сковороді.
Судак по-київськи
Судак запікають з картоплею і сиром. Секрет багато в чому залежить від соусу, яким заливають страву під час запікання. Використовують сметанно-грибний соус або сметанний з додаванням креветок.
Перекладенець
На солодке – щедра, як і весь український стіл, випічка! Перекладенець – це пиріг з дріжджового тіста, який викладається шарами: тісто-начинка. Готують його з маком, горіхами, вишнями, варенням і іншими фруктовими начинками. Причому можна чергувати кілька в одному пирозі.
Вергуни
В Україні популярні і вергуни – вироби з дріжджового тіста, в яке, як правило, додають спирт (горілку, коньяк). Тісто тонко розкочують, нарізають смужками, потім їх сплітають, звідси і другий варіант назви – плетуни.
Справжні українські вергуни (на відміну від російського хворосту) смажать не в соняшниковій олії, а в смальці. Подають, посипаючи цукровою пудрою.
Торт «Київський»
Раніше вважали мало не обов’язком привезти з Києва як гостинець торт «Київський». Тепер його можна купити чи не в кожному українському місті. Раніше на Київській кондитерській фабриці, яка зараз належить Roshen, була розроблена оригінальна рецептура. Переказ свідчить, що в холодильник забули поставити білки, призначені для бісквіта, а потім, приховуючи помилку, поекспериментували. Так і з’явився торт, який любить не одне покоління.
Млинці по-чернігівськи
В українській кухні безліч рецептів млинців і млинчиків, з начинкою і без неї. І тут теж величезний простір для кулінарної творчості. А ми поділимося оригінальним рецептом Чернігівщини. Для млинчиків (налисників) готують горіхову начинку з молоком, цукром, ромом, апельсиновою цедрою і родзинками. Подають з шоколадною підливою.
Пляцки львівські
Галичина славиться чудовим десертом – пляцками. Випікається високий цілісний пиріг з начинками (вони можуть бути різними) і потім ріжеться на тістечка. Зверху, як правило, поливається глазур’ю. І спробуйте тільки на львівські пляцки сказати «тістечка» – образитися можуть.
Ми сподіваємося, що апетитний огляд кращих страв української кухні надихне вас приготувати одну з них або після карантинних обмежень вирушити у гастрономічний тур Україною.