Широкомасштабна агресія рф проти України від 24 лютого 2022 року, серед іншого, докорінно змінила формат відносин України та Польщі, що потребує відповідно експертно-аналітичного висвітлення, особливо в контексті парламентських виборів у наших стратегічних партнерів, сусідів та друзів восени цього року.
Дату голосування має встановити президент Польщі не пізніше 14 серпня 2023 року. Серед можливих варіантів – 15 жовтня, 22 жовтня, 29 жовтня або 5 листопада 2023 року.
При оцінці польської політичної сцени виходимо із необхідності врахування національних інтересів України та пошуку паритетних моделей взаємодії в політичній, військовій, економічній, соціальній, освітній сферах з Польщею.
Окремою темою аналізу стане кандидування польських громадян українського походження на виборах до Сейму, особливо з числа тих, хто приїхав до Польщі в останні десятиліття й набув громадянства із відповідним правом балотуватися. Зокрема, український досвід парламентських виборів у Польщі цієї каденції докладніше представлено у нашій спільній з колегою доцентом Вірою Максимець публікації.
Фактичним початком парламентської виборчої кампанії можна вважати події минулотижневої давнини, коли 4 червня в Варшаві та інших містах Польщі та за кордоном відбулися, організовані найвпливовішою парламентською опозицією теперішньої Польщі – правоцентристською партією “Громадянська платформа” (KO) як основою ширшої “Громадянської коаліції”.
Цей захід відбувався у річницю перших демократичних виборів в післявоєнній Польщі 4 червня 1989 року, переконлива перемога на яких профспілки “Солідарність” поклала початок демонтажу комуністичного панування в цій країні. Символічним було також те, що на марші у Варшаві (чисельність учасників, за різними даними, коливалася від 100 тис осіб до півмільйона) виступив перший президент посткомуністичної Польщі, а нині один із затятих опонентів своїх колишніх колег по широкій демократичній опозиції – Лех Валенса.
Попри очевидне емоційне навантаження підготовки й проведення своєрідного публічного огляду частини опозиційного до правлячої консервативної партії “Право і Справедливість” (PiS), яка із союзниками утворює “Об՚єднану Правицю” чи не основою метою цього маршу став протест проти ухвалення т.зв lex Tusk (“Закону Туска”), що передбачає створення спеціальної державної слідчої комісії для вивчення російського впливу в Польщі та притягнення до політичної відповідальності осіб, чия причетність буде доведена до таких дій. І першим в цьому переліку може колишній глава уряду в 2007-2014 рр. Дональд Туск.
Для експертної оцінки популярності провідних політичних сил Польщі проаналізує декілька найновіших опитувань громадської думки від різних соціологічних агенцій, проведені після маршів 4 червня 2023 року.
Так, за результатами оприлюдненого 6 червня опитування агенції IBRiS для Radio Zet, якщо б парламентські вибори відбувалися минулої неділі, 34,4% респондентів проголосували б за ПіС, 29,1% – за “Громадянську платформу” та 13,4 % – за ультраправу “Конфедерацію свободи та незалежності”, утвореної перед виборами до Європарламенту 2019 року як коаліція партій KORWiN, Національний рух Польщі, Конфедерація польської корони та організації Союз християнських родин.
Порівняно із попередніми опитуваннями, підтримка ПіС майже не змінилася, а підготовка й проведення маршу 4 червня додали декілька відсотків електоральної прихильності для “ГП”. Проте найбільше зросла популярність Найбільше виграє “Конфедерація” (в попередньому опитуванні 7,4 %) та на початок літа закріпила за собою позицію третьої політичної сили в країні.
Опитування показує, що найбільше падіння в підтримці має “Коаліція Польща” ( “Koalicja Polska”) Руху Шимона Головні Польща 2050 (“Szymon Hołownia 2050”) та Польської селянської PSL (13,7%), коли в березні 14,2 % респондентів заявили про голосування за спільний список цих двох груп, то на початку червня таких залишилося тільки 9,4 % .
Також дещо погіршилися рейтинги “Нових Лівих” – 8,6% опитаних IBRiS хочуть проголосувати за лівих (на 0,6 процентного пункту менше, ніж у березні).
“АгроУнія” досягла результату на межі статистичної похибки – це всього 0,2 % голосів.
Для порівняння наведемо результати іншого опитування проведено за кілька днів після маршу 4 червня агенцією Kantar для програми “Факти” (ремарка, опозиційних до чинного уряду й президента телеканалів з іноземною власністю) TVN і TVN24 . Отже, як вибори були відбулися в неділю 11 червня, на найбільшу кількість голосів могла б розраховувати “Громадянська коаліція” – 32 % . На другому місці – з підтримкою 31 % – була б “Об՚єднана Правиця” (альянс ПіС, “Суверенної Польщі”, “Кукіза՚15” та республіканців).
По 10 % хотіли б проголосувати за центристський “Третій Шлях”, тобто коаліцію Польської селянської партії й “Польщі 2050” Ш. Головні та за “Конфедерацію” .
“Нові Ліві” також пройшли б до Сейму з підтримкою 6 %.
Нижче виборчого бар’єру опинилися “АгроУнія” (2 %) та «Порозуміння» (0 %).
І результати третього опитування, яке було оприлюднене 12 червня агенцією Estimator для небайдужого правим політичним поглядам інтернет-порталі DoRzeczy.pl.
Таким чином, якби вибори до Сейму проходили цієї неділі (18 червня), то за “Об՚єднану правицю” проголосували б 35,9 % респондентів, за “Громадянську коаліцію” – 29,6 % , за “Конфедерацію” – 13,9 %, за “Третій Шлях” – 11 % та за “Нову Лівицю” (Nowa Lewica) – 7,2 %.
Виходячи із моніторингу суспільно-політичної ситуації у Польщі, який регулярно проводять аналітики Громадської організації “Центр інформаційно-комунікативного менеджменту” можемо прогнозувати, що антиукраїнський контекст цього літа-осені буде фокусувати не стільки на конфліктогенних питаннях спільного історичного минулого українського й польського народів, особливо в часі Другої світової війни, передовсім на соціально-економічних проблемах, пов՚язаних із фінансовою та іншою допомогою українцям, які перебувають під тимчасовим захистом (назагал та дуже спрощено називаються “біженцями”).
Досить загрозливі тенденції, серед іншого, демонструють результатами останнього дослідження громадського сприйняття українських біженців та мігрантів, проведеного наприкінці травня – на початку червня ц.р. Дослідницькою лабораторією Варшавського університету та Економічно-гуманітарною академією у Варшаві
Так, лише за п՚ять місяців група тих, хто вважає, що Польща повинна допомагати Україні під час війни, зменшилася з 62 до 42 %. Ще менше поляків – наразі 35 %, – мають однозначно позитивне ставлення до допомоги, яку надає Польща; у січні таких людей було 47 %.
Чверть поляків каже однозначне “ні” додатковій допомозі Україні. Крім того, відсоток тих, хто рішуче підтримує допомогу біженцям у Польщі, впав з 49 % до 28 %.
Зростає також група тих, хто хоче, щоб українці повернулися до своєї країни після закінчення війни – таку думку висловлюють вже близько 70 % поляків (у січні 2023 року таких було 53 %).
Оцінка респондентами соціальної допомоги, яку Польща надає українським біженцям, є однозначно поганою – 60 % опитаних вже кажуть “ні” рівному доступу до пільг, доступних полякам, а більше половини також проти надання пільг (рік тому таких було 37 %) та фінансування харчування та проживання українців (було 20 %).
Найактивніше на соціально-економічній тематиці намагаються спекулювати представники “Конфедерації ”, які до широкомасштабного російського вторгнення у своїй антиукраїнській риториці досить часто повторювала наративи російської пропаганди.
Наприклад, чого вартий кілька днів тому передрук на офіційній сторінці партії “Нова Надія” (колишня KORWiN) із 269 тис. Читачів у мережі “Фейсбук” допису про те, що відповідно до українсько-польських міждержавних угод (до речі, підписаних задовго до 24.02.2022 р.) громадяни україни отримують доступ до системи соціального забезпечення Польщі після сплати не менше одного місячного платежу до польської ZUS.
Проте в критичних коментарях до допису із його провокативними акцентами, серед іншого, ставлять питання, а чому не згадується про аналогічні норми відносно білорусів чи те, що вказана угода підписана була аж далекого 2012 р. за уряду Д. Туска?!
Джерела:
1. Боротьба з російським впливом чи придушення опозиції: що викликало масову демонстрацію в Польщі.Режим доступу: https://lb.ua/world/2023/06/08/559495_borotba_z_rosiyskim_vplivom_chi.html
Гулай В., Максимець В. Український контекст виборчих кампаній у Польщі 2019 року до Європейського парламенту та Сейму й Сенату. Режим доступу: https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/ukraina-polshcha/012-ukrayina-polshcha-istorychna-spadshchyna-i-suspilna-svidomist/?id=194
2. Півмільйона поляків взяли участь в антиурядовому протесті у Варшаві. Режим доступу: https://www.unn.com.ua/uk/news/2030654-pivmilyona-polyakiv-vzyali-uchast-v-antiuryadovomu-protesti-u-varshavi
3. Понад 100 тисяч учасників: у Варшаві проходить марш опозиції. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3718162-ponad-100-tisac-ucasnikiv-u-varsavi-prohodit-mars-opozicii.html
4. У Польщі зменшується готовність допомагати біженцям з України. Режим доступу: https://www.pravda.com.ua/news/2023/06/12/7406468/
5. Koalicja Obywatelska przed Zjednoczoną Prawicą. Najnowszy sondaż partyjny dla “Faktów” TVN i TVN24. Режим доступу: https://fakty.tvn24.pl/fakty-po-poludniu/koalicja-obywatelska-przed-zjednoczona-prawica-najnowszy-sondaz-partyjny-dla-faktow-tvn-i-tvn24-7163826
6. Marsze pomogły opozycji. Koalicja Obywatelska wyprzedziła PiS. Режим доступу: https://www.wnp.pl/parlamentarny/sondaze/marsze-pomogly-opozycji-koalicja-obywatelska-wyprzedzila-pis,1243.html
7. Nowa Nadzieja. Режим доступу: https://www.facebook.com/nowa.nadzieja.mentzen.korwin
8. PiS mocno na prowadzeniu. Rośnie poparcie dla Konfederacji https://www.wnp.pl/parlamentarny/sondaze/pis-mocno-na-prowadzeniu-rosnie-poparcie-dla-konfederacji,1248.html
9. Platforma Obywatelska zyskuje w sondażu, ale nie tyle, co Konfederacja. Режим доступу: https://www.wnp.pl/parlamentarny/sondaze/platforma-obywatelska-zyskuje-w-sondazu-ale-nie-tyle-co-konfederacja,1242.html
Василь Гулай, доктор політичних наук, професор,
завідувач кафедри міжнародної інформації
Національного університету «Львівська політехніка» /
голова правління ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту»