Відносини України та Нідерландів в 2024 році: актуальні політичні виклики та загрози стратегічному безпековому партнерству

від Стожари

У попередньому дописі для “Стожар” започатковано серію аналітичних матерів про актуальний стан та перспективи відносин України з державами, котрі стали тимчасовим прихистком для нової хвилі української діаспори після 24 лютого 2022 року, з особливим акцентом на їхні внутрішньополітичні процеси, насамперед минулорічні вибори чи вже початок цьогорічних виборчих кампаній.

Подією минулої декади березня, що варто окремого аналізу з української перспективи безумовно стало підписання 1 березня 2024 року в Харкові Президентом України Володимир Зеленський і прем’єр-міністром Нідерландів Марко Рютте угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Нідерландами.

Відносини України та Нідерландів в 2024 році: актуальні політичні виклики та загрози стратегічному безпековому партнерству

Варто наголосити, що даний документ не є декларацію просто добрих намірів, а вагомим правовим інструментом продовження підтримки з боку офіційного Амстердама нашої держави у боротьбі з широкомасштабною агресією рф. Так, тільки в жовтні-листопаді минулого року допомога Нідердандів Україні склала 550 млн. євро (зокрема, поставили бойові машини, системи ППО, озброєння, боєприпаси та безпілотники), а від лютого 2022 року – перевищила суму в 2,6 млрд. євро.

Серед іншого, в угоді від 1 березня 2024 року зафіксоване надання з боку Нідерландів військової допомоги на 2 млрд євро у 2024-у та продовження оборонної підтримки впродовж 10 років.

Документ містить потужний військовий блок, який передбачає надання Україні сучасного військового обладнання та підтримку оборонної промисловості. Пріоритет – у наданні ППО, артилерії, бронетехніки, у підтримці морських і далекобійних спроможностей та, зокрема, Повітряних сил.

У невійськовій сфері, зокрема, передбачається посилення допомоги Україні в напрямку економічного відновлення й відбудови, протидії гібридним загрозам, у галузі розвідки, кібернетичної та інформаційної безпеки, у сфері боротьби з оргзлочинністю, а також у галузі критичної інфраструктури.

Крім того, у документі розширені блоки щодо санкцій, відшкодування збитків та притягнення держави-агресора до відповідальності, а також щодо підтримки з боку Нідерландів культурної спадщини України.

Угода чітко підтверджує підтримку з боку Нідерландів майбутнього членства України в ЄС і в НАТО.

Визначено механізм 24-годинного екстреного реагування у разі повторної військової агресії проти України.

Окремо варто вказати на допомогу голландського уряду в прийомі та адаптації українських вимушених мігрантів. Так, на кінець 2023 року із понад 4,24 млн. українців із відповідним статусом в усіх державах Європейського Союзу, немала їх кількість (понад 139,6 тис.) проживала в Нідерландах (при загальній чисельності населення цієї країни в близько 17,53 млн. осіб).

При цьому в останні півроку спостерігається зростання кількості українців в Нідерландах, особливо за рахунок тих, хто залишає інші країни ЄС, які стали першим тимчасовим прихистком в Європейському Союзі. Так, у жовтня минулого року порівняно з кінцем вересня 2023 року, кількість бенефіціарів тимчасового захисту від України в ЄС зросла в усіх країнах ЄС, окрім Данії. Найбільше абсолютне зростання спостерігалося в Німеччині (+20 465; +1,7 %), Чехії (+6 490; +1,8 %) і Нідерландах (+4 005; +3,0 %)

У міграційному контексті не можна не згадати середині січня ц.р. Державна рада не дозволила уряду Нідерландів достроково зупинити захист біженців із України, які є громадянами третіх країн з тимчасовими дозволами на проживання в Україні.

Громадяни третіх країн – це особи, які працювали чи навчалися в Україні як іноземці та мали там посвідку на тимчасове проживання. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну вони, так само як і громадяни України, втекли від війни в країни Європи.

У Нідерландах та інших країнах ЄС ця група біженців отримала такий самий тимчасовий захист, як українські біженці та громадяни третіх країн із посвідкою на постійне проживання в Україні. Вони не мали проходити процедуру отримання притулку в Нідерландах. Їм одразу дозволили жити, працювати та вчитися, отримувати медичну допомогу, також вони мали право на грошову допомогу.

З поміж 106 тисяч біженців з України (ці дані дещо відрізняються від офіційної статистики Євростату), які проживають у Нідерландах, 5700 є громадянами третіх країн. 2900 з них не мали права на постійне проживання в Україні, наприклад тому, що працювали або навчалися, маючи посвідку на тимчасове проживання.

Водночас вже за кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну уряд Нідерландів вирішив більше не надавати захист громадянам третіх країн з України, що мали тимчасові дозволи на проживання в Україні.

Зокрема, державний секретар Ерік ван дер Бург вказав на наміри, щоб Нідерланди не лише більше не приймали нових біженців з України, які є громадянами третіх країн з тимчасовими дозволами на проживання в Україні, а й щоб такі біженці з України, які вже перебували в Нідерландах, були позбавлені допомоги. Як відзначили в уряді Нідерландів, громадяни третіх країн з тимчасовими дозволами на проживання в Україні могли безпечно повернутися до своєї країни походження.

Юристи у справах імміграції подали позов до суду від імені громадян третіх країн. Суд не зміг ухвалити однозначне рішення. Справу передали до Відділу адміністративної юрисдикції Державної ради. 17 січня 2024 року вона ухвалила своє рішення, про яке йщлося вище.

Варто пригадати, що Державна рада Королівства Нідерланди дорадчим органом кабінету з конституційних і судових аспектів законодавчої влади та політики. Усі закони, запропоновані кабінетом міністрів, повинні бути направлені до Державної ради для консультації. Хоча поради не є обов’язковими, кабінет міністрів зобов’язаний реагувати на поради, і вони часто відіграють значну роль у наступних дебатах у парламенті. Крім того, Рада є найвищим адміністративним судом.

У цьому контексті слід згадати про подію голландського політичного життя, яка тільки побіжно згадувалася в Україні, але може істотно вплинути на політику Нідерландів щодо нашої країни та наших громадян з тимчасовим захистом .

За тиждень до підписання українсько-нідерландської безпекової угоди, 24 лютого ц.р. лідер Партії свободи (PVV) Герт Вілдерс дав зрозуміти, що готовий розглянути можливість надання військової допомоги Україні в майбутньому, відійшовши від попереднього опору поставкам зброї Києву. Вілдерс, який прагне очолити новий уряд Нідерландів після того, як його партія перемогла на виборах у листопаді минулого року, місяцями стверджував, що його країна повинна припинити постачання зброї в Україну, оскільки сама потребує її для власного захисту.

За офіційними результатами дострокових парламентських виборів 22 листопада 2023 року, найбільшу підтримку отримала саме PVV (Партія свободи) Герта Вілдерса – 37 із 150 місць у головному законодавчому органі країни.

На другому місці GroenLinks (Зелені ліві) та PvdA (Трудова партія), які обрали своїм лідером Франса Тіммерманса та мають 25 місць.

На третьому місці VVD (Народна партія за свободу і демократію), раніше очолювана Рютте, зараз главою цієї партії стала Ділан Єшильгіоз-Зегеріус – 24 місць.

Нова політична партія “Новий суспільний договір” (NSC) на чолі з Пітером Омцігтом здобуває 20 мандатів.

Новий “Союз фермерів-громадян” (BBB), утворений на тлі фермерських протестів у Нідерландах, здобув 7 мандатів.

Усі партії з нинішньої коаліції з VVD суттєво погіршили результати: “Демократія 66” (D66) отримує 9 мандатів, “Християнсько-демократичний заклик” (CDA) – п’ять, а “Християнський союз” (CU) – три місця.

За цими сухими цифрами спостерігаються цікаві електоральні процеси. Наприклад, минулого року до Палати представників Генеральних штатів Нідерландів йшла рекордна кількість партій – 26. До того ж дуже низький прохідний бар’єр (0,67 %) пожвавлює конкуренцію серед партій як під час кампанії, так і вже в парламенті.

Зміна електоральних вподобань голландців в останні роки стає виразнішою, коли порівняти результати голосування 2023 року із попередніми виборами 2021 року:

  • ультраправа Партію свободи (PVV), 23,7% в 2023 року , 37 мандатів (+20, у порівнянні з 2021 роком);
  • союз лівих “Зелені ліві”-Партія праці (GL-PvdA) – 15,6 %; 25 мандатів (+8);
  • ліберальна Народна партія за свободу і демократію (VVD) прем’єр-міністра Марка Рютте – 15,2 %; 24 (-10);
  • створена влітку правоцентристська “Новий соціальний контракт” (NSC) – 12,9 %; 20;
  • соціал-ліберальна “Демократи 66” (D66) – 6,2 % ; 9 (-15);
  • соціал-консервативний і аграрний “Фермерський громадянський рух” (BBB) – 4,7 %; 7 (+6);
  • правоцентристський “Християнсько-демократичний заклик” (CDA) – 3,3%; 5 (-10);
  • Соціалістична партія (SP) – 3,2%; 5 (-4);
  • лівоцентристська Denk – 2,4%; 3;
  • проросійський правопопулістський “Форум за демократію” Тьєррі Боде (FvD) – 2,2%; 3 (-5);
  • Партія захисту тварин (PvdD) – 2,2%; 3 (-3);
  • консервативна Реформістська партія (SGP) – 2,1%; 3 (єдина партія в Нідерландах, що діє з 1918 р. без зміни бренду, злиття, об’єднання, тощо, і яка стабільно набирає близько 2 %);
  • правоцентристський “Християнський союз” (CU) – 2%, 3 (-2);
  • соціал-ліберальна Volt – 1,7%; 2 (-1);
  • євроскептична “Правильна відповідь 2021” (JA21) – 0,7%; 1 (-2).

На моє переконання, попередні висновки переважної більшості вітчизняних ЗМІ та експертів щодо виняткового негативних наслідків для України перемоги на останніх виборах в Нідерландах Партії свободи Герта Вілдерса видаються передчасними, насамперед виходячи хоча б з того, що зменшився вплив відверто проросійської партії “Форум за демократію” Тьєррі Боде та інші сил подібного спрямування, а PVV акумулювала в собі підтримку помірних євроскептиків та правих консерваторів, які здатні змінювати свою позицію, що демонструє заява того ж Вілдерса від 24 лютого 2024 року.

Якщо повертатися до “Форуму за демократію” (FvD), то ця організація була заснована у 2015 році як аналітичний центр, але швидко приєдналася до ініціаторів референдуму щодо Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Її очільник Тьєррі Боде стверджував, що цей договір таємно має на меті зробити Україну членом ЄС. Цей наратив також активно поширювався російською пропагандою .

Відносини України та Нідерландів в 2024 році: актуальні політичні виклики та загрози стратегічному безпековому партнерству - фото 2

Очільник проросійської партії “Форум за демократію” Тьєррі Боде

Як відомо, консультативний референдум щодо асоціації України і ЄС відбувся у Нідерландах 6 квітня 2016 року. “Проти” Угоди про асоціацію Україна-ЄС проголосували 61,1 % тих, хто взяв участь у референдумі, “за” – 38,1 %. Ще 0,8 % бюлетенів визнано недійсними. Явка склала 32,2 % (4,13 млн осіб) за мінімального порогу в 30 %, що дозволяє вважати референдум таким, що відбувся.

Тоді Боде подав кілька позовів проти уряду, які програв. Проте Палата представників і Сенат остаточно схвалили договір про асоціацію.

Незабаром після референдуму Боде оголосив, що братиме участь у парламентських виборах 15 березня 2017 року, де партія набрала 1,8 % голосів виборців, отримавши два місця в нижній палаті парламенту.

Не варто забувати, що вже 2019 року саме антиміграційна євроскептична партія “Форум за демократію” (FvD) стала переможцем місцевих виборів у Нідерландах, де обирали 570 законодавців в регіональних урядах, які, в свою чергу, обирали членів Сенату парламенту Нідерландів (верхньої палати).

Наступного 2020 року служба безпеки Нідерландів (AIVD) звернулася до Боде через ознаки потенційного впливу російських агентів на його партію.

На передвиборчих дебатах у 2021 році Боде заявив, що не вірить у те, що Кремль отруїв політичного опонента Путіна Олексія Навального.

Боде бачили з такими одіозними російськими діячами, як Олександр Дугін і Володимир Корнілов, якого Боде описав як “Росіянина, який працює на Путіна”.

Безпосередньо перед вторгненням Росії в Україну Боде назвав Путіна “лідером консервативної Європи. Гарний хлопець”.

У липні 2022 року посол Росії Олександр Шульгін був гостем на симпозіумі FvD щодо України. Через кілька тижнів Боде твітує: “Путін – герой”.

Лідер FvD каже, що хоче припинити “агресію НАТО”. Прем՚єр-міністр Рютте, якого він називає Маркі Марком, повинен поїхати до Москви з Боде і ”укласти угоду з цією людиною” .

Такою може бути ретроспектива публічної активності “Форум за демократію” (FvD) Тьєррі Боде Боде останніх років, що, однак призвела до протилежного результату – падіння її популярності, перетворення на все більше маргінальну політичну силу.

Тим часом, після оголошення результатів виборів вже четвертий місяць у Нідерландах триває складний процес формування нової правлячої коаліції, яка повинна мати більш як половину, тобто не менше 76 зі 150 місць у парламенті. До того часу працює уряд Рютте, який довів свою вагому підтримку України в боротьбі з російською агресією. Але навіть, якщо партії PVV (Партія свободи) Герта Вілдерса вдасться сформувати урядову коаліцію навколо себе, то вона цілком прогнозовано виявиться недовготривалою через очевидну строкатість та великі політичні амбіції лідерів малих партій.

Джерела:

1. Богданьок О. У Нідерландах уряду заборонили достроково зупиняти захист біженців із України – громадян третіх країн. Режим доступу: https://suspilne.media/663680-u-niderlandah-uradu-zaboronili-dostrokovo-zupinati-zahist-bizenciv-iz-ukraini-gromadan-tretih-krain/

2. Володимир Зеленський і Марк Рютте провели зустріч у Харкові й підписали угоду про безпекове співробітництво між Україною та Нідерландами. Режим доступу: https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-i-mark-ryutte-proveli-zustrich-u-harkovi-89469

3. Гірман В. Тріумф популіста. Чи втратимо ми підтримку Нідерландів після виборів. Режим доступу: https://www.dsnews.ua/ukr/world/populizm-znov-krokuye-yevropoyu-chi-vtratimo-mi-niderlandi-yak-odnogo-z-golovnih-soyuznikiv-23112023-491208

4. Матяш Т. Кількість біженців з України в ЄС у жовтні зросла на 51,8 тис. – Євростат. Режим доступу: https://lb.ua/world/2023/12/10/588374_kilkist_bizhentsiv_z_ukraini_ies.html

5. Місцеві вибори у Нідерландах виграла партія, що ініціювала референдум по асоціації. Режим доступу: https://www.constjournal.com/pub/2-2019/mistsevi-vybory-niderlandakh-vyhrala-partiia-shcho-initsiiuvala-referendum-asotsiatsii/

6. Нідерланди вже надали Україні військової допомоги на €2,6 мільярда. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3800642-niderlandi-vze-nadali-ukraini-vijskovoi-dopomogi-na-26-milarda.html

7. Опубліковано остаточні результати референдуму в Нідерландах. Режим доступу: https://lb.ua/world/2016/04/07/332233_opublikovani_predvaritelnie.html

8. Собенко Н. Парламентські вибори у Нідерландах виграють ультраправі https://suspilne.media/623407-parlamentski-vibori-u-niderlandah-vigraut-ultrapravi/

9. У Нідерландах оголосили офіційні результати дострокових парламентських виборів. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3794431-u-niderlandah-ogolosili-oficijni-rezultati-dostrokovih-parlamentskih-viboriv.html

10. Dutch election winner Wilders willing to consider more Ukraine aid. Режим доступу: https://www.reuters.com/world/europe/dutch-election-winner-wilders-willing-consider-more-ukraine-aid-2024-02-24/

11. Over 4.3 million people under temporary protection. Режим доступу: https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/w/ddn-20240208-1

Відносини України та Нідерландів в 2024 році: актуальні політичні виклики та загрози стратегічному безпековому партнерству - фото 3

Василь Гулай, доктор політичних наук, професор,

завідувач кафедри міжнародної інформації

Національного університету «Львівська політехніка»/

голова правління ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту»

[email protected]

Схожі публікації

Залишити коментар