Можливості українських ГІС-технологій у післявоєнній трансформації країни / Opportunities for Ukrainian GIS technologies in the post-war transformation of the country

від Стожари

Війна варварської та імперської Росії завдала значної шкоди українській економіці, а відновлення та подальше зростання неможливі без модернізованої та дієвої науково-технічної сфери. Наукові розробки та інновації стимулюватимуть нові галузі економіки, створюватимуть робочі місця та підвищуватимуть конкурентоспроможність України на світовому ринку.

Війна з Росією продемонструвала необхідність розвитку власних передових технологій для захисту країни. Інвестиції в науку та дослідження дозволять Україні створювати нові зразки озброєння, збільшувати мобільність та ефективність Сил оборони.

Модернізація української науки та освіти зблизить її з європейськими та світовими стандартами. Це відкриє нові можливості для співпраці з іноземними дослідниками, обміну знаннями та доступу до передового наукового обладнання.

Геоінформаційні системи (ГІС) – сфера прикладних IT, спрямована на пошук і аналіз великих обсягів даних з метою їх інтерпретації для виконання поставленого завдання. Вони сьогодні застосовуються по всьому світу для вирішення широкого спектру завдань.

Наразі в Україні ГІС технології вже на слуху у багатьох, проте в реаліях активної фази військової агресії проти нашої країни багато сфер використання таких технологій не розвиваються на державному рівні належним чином, оскільки широке коло перспективних тематичних завдань не є пріоритетним завданням у нинішній час. У той же час слід враховувати, що після закінчення війни можливості геоінформаційних технологій можуть, і повинні, стати потужним інструментом для вирішення нагальних проблем та завдань у багатьох сферах державного управління, оцінки наслідків військової агресії, побудови та впровадження планів щодо відновлення країни.

Сфери застосування ГІС технологій

В умовах воєнного стану потужності ГІС технологій також мають широкий спектр застосування для вирішення завдань:

  1. військового спрямування:
  • аеророзвідки (оцінка даних аерокосмічних знімків);
  • картографування (створення геоінформаційних моделей територій для планування наступальних та оборонних операцій з урахуванням особливостей рельєфу місцевості (3D моделювання територій));
  • моделювання наслідків імовірних надзвичайних ситуацій;
  • налагодження логістики військового постачання;
  • роботи із управління БПЛА комплексами;
  • проведення робіт з дистанційного розмінування територій.
  1. цивільного спрямування:
  • оцінки руйнувань об’єктів інфраструктури;
  • створення просторових моделей для планування відновлювальних робіт;
  • документування наслідків воєнних злочинів;
  • оновлення і підтримка картографічних матеріалів та баз даних;
  • автоматизованого управління важкою технікою на виробництвах;
  • підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва за рахунок побудови моделей територій, впровадження технологій Machine Control та оцінки змін у стані посівних площ.

Після закінчення війни наведений вище список завдань для спеціалістів у цій галузі буде доповнюватись попитом у таких задачах як:

  • моніторинг екологічного стану територій;
  • моніторинг та оцінка стану лісових масивів;
  • робота із відновлювальними джерелами енергії та джерелами корисних копалин;
  • діяльність рибгоспів та водгоспів;
  • планування розбудови та відновлення громад і територій;
  • здійснення контролю за правомірністю забудови територій і інших завданнях оцінки неправомірного використання ресурсів;
  • попередження та аналіз наслідків надзвичайних ситуацій;
  • робота із Big Data для вирішення прикладних завдань економічного сектору.

В Україні підготовку висококласних спеціалістів за напрямками «Геодезія та землеустрій» та «Науки про Землю» здійснює кафедра геоінформаційних технологій та космічного моніторингу Землі на базі Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут». Кафедра співпрацює з вітчизняними та зарубіжними компаніями за різними напрямками: прикладні проєкти, наукова робота, навчальна практика, працевлаштування випускників тощо.

Олександр Гребень,

кандидат технічних наук, доцент кафедри геоінформаційних технологій та космічного моніторингу Землі Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» (м.Харків, Україна)

Схожі публікації

Залишити коментар