Президента терористичної держави – Російська Федерація – Володимира Путіна звинувачують у воєнному злочині – насильницькій депортації дітей. Міжнародний кримінальний суд (МКС) у березні 2023 року видав ордер на його арешт. Чого чекати?
Путін уже має запрошення на саміт БРІКС, який відбудеться наприкінці серпня 2023 в Йоганнесбурзі. Такі запрошення отримали глави усіх країн-учасниць цього об’єднання – Китаю, Індії, Бразилії, ПАР та Росії, заявила міністерка закордонних справ Південно-Африканської Республіки (ПАР) Наледі Пандор. Але президент Росії Володимир Путін цього разу перебуває в особливій ситуації, пише у своєму огляді DW.
Адже якщо Путін опиниться на території ПАР, то влада цієї країни має затримати російського лідера і передати його до рук Міжнародного кримінального суду (МКС), голова якого в березні видав ордер на арешт Путіна. А ПАР, яка раніше ратифікувала Римський статут (договір, що лежить в основі МКС, у якому Росія на даний момент не бере участі), відтоді визнає юрисдикцію цього суду. Тим часом у більш ранніх заявах з приводу саміту БРІКС представники влади ПАР посилалися на імунітет, яким у цій країні володіють усі учасники міжнародних конференцій.
“Імунітети існують для того, щоб сприяти застосуванню міжнародного права та взагалі забезпечувати підтримування міжнародних відносин”, – пояснює Крістоф Зафферлінґ (Christoph Safferling), професор міжнародного права в Університеті Ерлангена-Нюрнберга. Зрештою, за словами професора, глави держав та урядів повинні мати можливість зустрічатися без страху бути звинуваченими національними судами інших країн. Проте імунітет, вважає Зафферлінґ, має межі.
У кількох своїх судових рішеннях МКС зафіксував, що імунітет навіть чинних очільників держав не поширюється на юрисдикцію міжнародних судів. “Це правова норма згідно з Римським статутом, і тут немає жодних винятків”, – продовжує професор Зафферлінґ. Іншими словами, навіть імунітет, який діє під час міжнародної конференції, не має юридичної сили щодо президента, якого розшукують за міжнародним кримінальним ордером.
Спочатку ордер на арешт Путіна, за оцінками спостерігачів, задумувався як сильний сигнал – навіть такий політик, як Путін, не повинен почуватися убезпеченим від судового переслідування. “Міжнародний кримінальний суд також зробив це, щоб дуже чітко заявити про себе – сказати: я тут, я можу це, я хочу цього і я домагатимуся цього”, – додає професор Зафферлінґ. Загалом, на думку професора, після рішення МКС міжнародне право набуло більшої ваги. На відміну від 2015 року, коли аль-Башир відвідав Південну Африку, тепер про візит туди Путіна говорять заздалегідь, ордер на його арешт сприймається як щось серйозне. “Обійти це зараз уже не так просто, у справі є навіть ордер на арешт. Тепер це обов’язково має бути враховано у дипломатичних переговорах. Без цього вже не можна, і це справді хороша новина”, – продовжує Зафферлінґ.
Поки що таких справ небагато. Путін – лише другий чинний глава держави, стосовно якого МКС видав ордер на арешт. Наскільки успішним буде суд, багато в чому залежить від держав, які визнали його юрисдикцію. Для всіх цих процедур ще потрібен час, визнає Зафферлінґ. “І, ймовірно, ми займатимемося цим ще деякий час”, – підсумовує він.