Російська агресія проти України постає тригером для виведення капіталу та унеможливлює спільну діяльність зарубіжних організацій з економічними субєктами країни-терориста.
Зокрема, на тлі масових антиросійських санкцій, введених після нападу Росії на українську територію, Казахстан та Азербайджан заявили про створення спільного підприємства з транспортування нафти. Заяву про зазначене зробив віце-прем’єр Казахстану, міністр торгівлі Серік Жумангарін й оприлюднили казахські ЗМІ.
“У минулому році КазМунайГаз і SOCAR нарешті підписали угоду, з 2023 року ми плануємо поставити 1,5 млн тонн нафти по нафтопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан. У березні вже почався процес, два перших танкера відправлені – це 20 000 тонн, на квітень стоять 125 000 тонн”, – зазначив віце-прем’єр Казахстану.
Азербайджан пропонує й інші маршрути для транспортування нафти: трубопровід Баку-Супса (за неофіційними даними, йдеться про 5 млн тонн в 2023 році) і залізницею в порти Батумі та Поті.
“Обговорювалося питання створення спільного підприємства, яке було б єдиним оператором на цьому транзитному маршруті, з наскрізним тарифом, з дешевими можливостями транзиту, застосуванням інноваційних технологій”, – сказав чиновник.
Примітно, що 17.06.2022 року Глава Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відмовився визнавати “незалежність” підконтрольних Кремлю “ЛДНР”, назвавши їх “квазідержавними територіями”. Практично відразу після цієї заяви Росія призупинила відвантаження казахстанської нафти з порту Новоросійська.
Після цього Токаєв повідомив, що Казахстан диверсифікує поставки нафти за допомогою Транскаспійського маршруту. У липні 2022 року Токаєв доручив Національній нафтогазовій компанії налагодити продажі нафти в обхід Росії.