Європарламент визнав російську федерацію державою–спонсором тероризму: хто проти?

від Стожари

Минулий тиждень не лише відзначився черговою масовою ракетною атакою рф проти України, що призвела до фактичного кількаденного обмеженого блекаута, але засвідчив про зміцнення українських позицій на європейських політичних полях.

Отже, мова йтиме про схвалення 23 листопада 2022 р. переважною більшістю голосів депутатів Європейського парламенту («за» – 494, «проти» –58, «утрималося» – 44) Резолюції RC-B9-0482 про визнання російської федерації державою – спонсором тероризму.

Найперше європарламентарі у своєму обґрунтуванні терористичної сутності російської влади на чолі із президентом в.путіном, чітко виходять з того, що:

  • «…з 2014 року, а особливо з 24 лютого 2022 року, коли Росія відновила свою незаконну, неспровоковану та невиправдану агресивну війну проти України, її сили здійснюють невибіркові напади на житлові райони та цивільну інфраструктуру, вбиваючи тисячі українських мирних жителів та акти по всій країні здійснюється терор проти різних елементів цивільної інфраструктури, таких як житлові райони, школи, лікарні, залізничні станції, театри та мережі водопостачання та електрики; враховуючи, що ці жорстокі та нелюдські дії призводять до втрати життя, страждань, руйнування та переміщення…»;
  • «…з жовтня 2022 року Росія навмисно націлює на ключову українську інфраструктуру по всій країні, щоб тероризувати населення та відрізати доступ до газу, електроенергії, води, Інтернету та інших основних товарів і послуг, що має особливо катастрофічні наслідки перед обличчям майбутньої зими…»;
  • «…під час цих атак ракети також впали на територію Польщі та вбили двох польських громадян…»;
  • «Росія несе відповідальність за глобальну кризу продовольчої безпеки, спричинену агресивною війною проти України та блокадою українських морських портів; оскільки Росія використовує їжу та голод як зброю з початку війни; враховуючи, що навмисні дії Росії, включаючи знищення запасів, зрив виробництва та запровадження квот на власний експорт продовольства та добрив, поглибили глобальну кризу продовольчої безпеки»;
  • «…оскільки Росія становить загрозу безпеці та безпеці всього європейського континенту та заснованому на правилах міжнародному порядку, намагаючись підірвати безпеку та захист ядерних об’єктів України та погрожуючи застосувати ядерну зброю» ;
  • «…Росія роками підтримує та фінансує терористичні режими та організації..»…

У цьому контексті варто детальніше зупинитися на підсумках минулотижневого голосування європарламентарів. Так, загальне уявлення про це демонструє інфографіка Громадянської мережі «Опора».

Одночасно докладнішої уваги потребують партійно-політичні преференції, які яскраво виявилися при визнанні Європарламентом російської федерації, як країни спонсора тероризму. Зокрема, це важливо для розуміння внутрішньополітичної ситуації у кожній із країн-членів ЄС загалом та прогнозування ступеня і характеру подальшої політики підтримки України, яка вже десятий місяць протистоїть широкомасштабній російській агресії.

Як відомо, теперішня каденція Європейського Парламенту складається із 705 депутатів, які, з одного боку, представляють виборців відповідної держави, а, з іншого, обʼєднанні в загальноєвропейські партії:

«Європейська народна партія» (Християнські демократи) (англ. European People’s Party (Christian Democrats), скор. англ. EPP) – 177 депутатів;

«Прогресивний альянс соціалістів і демократів» (англ. ProgressiveAllianceofSocialistsandDemocrats, скор. англ. S&D) – 144 депутати;

«Альянс лібералів і демократів за Європу» (АЛДЄ) (англ. Renew) – 101 депутат;

«Зелені – Європейський вільний альянс» (англ. The Greens–European Free Alliance, скор. англ. GreensEFA) –73 депутати;

«Ідентичність і демократія» (фр. Identité et démocratie, ID) – 64 депутати;

«Європейські консерватори та реформісти» (англ. European Conservatives and Reformists, ECR) – 64 депутати;

«Європейські об’єднані ліві/Ліво-зелені Півночі» (GUE/NGL) (The Left) – 39 депутатів;

«Незалежні» (НЗ) або «Неприєдані» (НП) (фр.Non-Inscrits; скорочено NI) – 42 депутати.

Докладніше аналізуючи підсумки голосування, можна стверджувати, що цілком прогнозованим стало те, що жоден із представників Європейської народної партії, Альянсу лібералів і демократів за Європу та «Зелених – Європейський вільний альянсу» не проголосував «проти».

Серед в цілому прихильної до України групи поміркованих євроскептиків (наприклад, як правляча польська партія «Право і Справедливість») тільки один депутат Емануїл Фрагкос (Fragkos) (Греція) висловився «проти».

Цілком прогнозованим виявилося голосування представників крайньоправої неприхованої «пʼятої колони» росії у Страсбургу «Ідентичності і демократії», основу якої складають представники французького «Національного обʼєднання» та німецької «Альтернативи для Німеччини»: із 64 депутатів – 26 не підтримали вказану резолюцію. Зокрема, серед них депутати від Чехії – Іван Давид (David) та Хайнек Бласко (Blaško).

Проте відносно несподіваним стало те, що серед однієї із правлячих груп Європарламенту (ліволіберальної «Прогресивний альянс соціалістів і демократів»), «проти» голосували 12 депутатів, переважно представники Болгарії та Німеччини, але також словаки Роберт Хайсел (Hajšel) та Моніка Бенова (Beňová).

До речі, серед нечисленних представників групи «Незалежні» виступили «проти» знову ж двоє словаків Мірослав Радаковські (Radačovský) та Мілан Угрік (Uhrík) та одна представниця Латвії Тетяна Жданока (Ždanoka).

З поміж 10 депутатів, котрі представляють «Європейські обʼєднані ліві/Ліво-зелені Півночі» цілком очевидно найбільше Німеччину, Ірландію та Португалію та голосували «проти» була також депутатка від Чехії Катерина Конечна (Konečná).

Показовим стало те, що незабаром після завершення голосування відбулася хакерська атака на інформаційні ресурси Європейського парламенту в Страсбурзі, а проти України було вчинено чергову масовану ракетну атаку, що призвела до значних втрат, найперше в енергосистемі, призвівши до фактичного блекауту впродовж кількох днів.

Переконаний, що після оперативної реакції із символічним позначенням кабінетів євродепутатів написами про їхній звʼязок із терористичним режимом в. путіна має активізуватися діяльність української діаспори у відповідних країнах із донесення до своїх співгромадян небезпеки від підтримки країни-спонсора тероризму. Особливо це важливо для того, що окремі політичні сили та політики, які симпатизують рф не отримували підтримки на парламентських виборах у своїх країнах та відповідно не впливали на урядову політику. Наприклад, на сьогодні така загроза існує в контексті прогнозованих позачергових парламентських виборів у Словаччині як легітимного способу вирішення фактичної урядової кризи.

Василь Гулай, доктор політичних наук, професор,

завідувач кафедри міжнародної інформації

Національного університету «Львівська політехніка» /

голова правління ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту»

gulayvasyl@gmail.com

Схожі публікації

Залишити коментар