Анотація: розглянуто деякі аспекти взаємин України і блоку НАТО, вигоди обох сторін в умовах партнерського співробітництва / Abstract: some aspects of relations between Ukraine and the NATO bloc, the benefits of both sides in the conditions of partnership cooperation are considered
Взаємини України і блоку НАТО мають давню історію і до існуючих публічних заходів завжди були суттєво доповнені неофіційними процесами та, почасти, підкилимними рішеннями. Справедливо зазначити, серед членів військово-політичного союзу НАТО є постійні та активні прихильники долучення українського членства до Північноатлантичного блоку й суспільство щиро вдячне за цю позицію. Понад те, існують країни-члени Альянсу, які, щонайменше, у своїх геополітичних безпекових оцінках значно відстають від глобальної реальності та її подальших перспектив, що зумовлені об’єктивними і суб’єктивними чинниками. Зі зрозумілих причин в матеріалі не буде конкретизований ні перший, ні другий перелік, щоб не зашкодити, сподіваємось, позитивним для української сторони процесам.
Й поки політики та уповноважені на прийняття управлінських рішень щодо долучення України до НАТО перебувають в обговореннях і складних процесах, що супутні цьому, українські Сили оборони діють в кривавому пеклі, боронячи рідні домівки та краї, європейський та цивілізований світи від мілітаризованої навали держави-терориста Російська Федерація.
Історія взаємин (тезово). Відносини між Україною і НАТО почали розвиватися ще на початку 90-х років 20 ст. і відтоді набули вагомого значення, яке поступово поглиблювалося.
У 2008 році в Бухаресті (Румунія) рух України в НАТО провалився через те, що канцлер Німеччини Ангела Меркель не дала добро на надання Україні Плану дій щодо членства в Альянсі (ПДЧ НАТО). На тогочасну думку В. Ющенка (президент України у 2005-2010), Україна і Грузія не отримали План дій щодо членства в НАТО у 2008 році багато в чому через позицію Франції та Німеччини.
Саме на цьому саміті президент теперішньої терористичної росії В. Путін висловив думку Джорджові Бушу (43-й президент США у 2001-2009 роках), що «Україна — це навіть не держава!», і натякнув (за інформацією російської газети «Коммерсант»), що у випадку вступу України до НАТО, Росія може розпочати відторгнення Криму та Східної України. І шість років по тому, у лютому 2014, розпочалася російська збройна агресія проти України.
Починаючи з агресії московитів у лютому 2014 й анексії Криму та до 24.02.2022 – початку повномасштабного вторгнення та геноцидної війни РФії, – співробітництво між Україною і НАТО у низці ключових галузей було активізовано. Блок НАТО розширив підтримку у галузі розвитку потенціалу і розбудови спроможностей. Держави–члени Альянсу засуджували і не визнавали незаконну та нелегітимну анексію Криму Росією, також засуджуючи її дестабілізуючі й агресивні дії на сході України та у Чорноморському регіоні.
З часу Варшавського саміту НАТО у липні 2016 року практичну підтримку Україні з боку НАТО оформлено у вигляді Комплексної програми допомоги (КПД) Україні. У червні 2017 року Верховна Рада України ухвалила закон, яким членство в Альянсі знову визнано стратегічним пріоритетом національної зовнішньої і безпекової політики держави. У 2019 році відповідна поправка до Конституції України набула чинності. Також зазначимо, що євроатлантична інтеграція України до великої війни з терористичною росією, у конкретному вимірі, полягала у впровадженні стандартів НАТО в секторі безпеки та оборони. Цивільний контроль, перехід на нові види озброєння, реформування системи військової освіти — приклади трансформацій.
Від часу заснування НАТО (04.04.1949) кількість нових держав-членів альянсу збільшилася з первинних 12 до 31 країни. Останньою державою-членом, яка приєдналась до НАТО, стала Фінляндія — 04.04.2023 року.
Формат Україна-НАТО після 24.02.2022. В даний час Північноатлантичний альянс — серед головних безпекових партнерів України. 2022 рік показав, що НАТО зуміло адаптуватися до геополітичних змін, основною з яких стало вторгнення рф в Україну. Водночас Альянс відіграє ключову роль у координації щодо надання нашій державі військової, фінансової та гуманітарної допомоги.
Важливо розглянути еволюцію відносин Україна-НАТО за рік широкомасштабного нападу московитів РФії на українську територію. Так, минулої зими 2022 року НАТО стало головним об’єктом погроз та ультиматумів від рашистів. Основна суть вимог кремлівських очільників до Альянсу полягала в поверненні «до кордонів 1997 року», «виведення військ зі Східної Європи» та неможливість вступу України до Організації Північноатлантичного Договору.
Необхідно віддати належне тому, що Брюссель не піддався шантажу московії. В той же час, блок НАТО готував нову Стратегічну концепцію НАТО, де вже планувалося офіційно вказати росію як головну безпекову загрозу для Євроатлантики. Документ обговорювався, зокрема, і з представниками України.
На засіданні Північноатлантичної ради 24.02.2022 року НАТО засудило «жахливий напад росії на Україну, який є повністю несправедливим та неспровокованим». Відтоді позиція Альянсу щодо підтримки України була наступною: допомагатимемо українській державі та армії стільки, скільки буде потрібно. На початковому етапі широкомасштабного вторгнення рф в Україну, навесні-влітку 2022 року, НАТО надавало українській стороні нелетальну військову допомогу (одяг, медикаменти, паливо). Коли у квітні 2022 року за лідерства США було створено контактну групу з питань оборони України (формат «Рамштайн»), то НАТО стало важливим майданчиком для переговорів між союзниками. Відповідно, декілька «Рамштайнів» відбулося в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
Головною подією минулого року щодо підтримки України з боку НАТО був саміт Альянсу в Мадриді, який відбувся наприкінці червня 2022 року. Там було затверджено нову Стратегічну концепцію організації, де вже було офіційно вказано рф як «головну загрозу безпеці Євроатлантичного регіону». Також об’єднано трастові фонди для України в комплексний пакет допомоги. Відтоді вся допомога Альянсу надається уже під однією «парасолькою».
30.09.2022 року Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. Заявку підписали Президент України В. Зеленський, Прем’єр Д. Шмигаль та спікер Верховної Ради Р. Стефанчук. Це була українська відповідь на прагнення путіна легітимізувати окупацію росіянами територій Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Харківської областей. На початку лютого 2023 року Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що загальна сума військової, гуманітарної та фінансової допомоги союзників Альянсу Україні становить 120 мільярдів доларів. Також бачимо більшу координацію зусиль як між ЄС і НАТО щодо підтримки України, так і співпрацю в тристоронньому форматі.
Україна і НАТО, вигоди сторін.
- Українська сторона цінує підтримку з боку НАТО, яка посилює обороноздатність країни в умовах геноцидної війни рашистів. Перед Силами оборони України вже майже півтора року як ключовим завданням залишається опанування новітньої зброї в найшвидші строки. Українські комбатанти в успішному освоєнні усієї військової техніки та видів озброєнь, що надаються країнами-партнерами Альянсу довели, що є спроможні та фактично вміло й дієво, почасти, креативно застосовують наявний інструментарій озброєнь для надання відсічі в будь-яких умовах та переважаючої чисельності противника. Українські військові системно підтвердили на полі бою свою ефективність, ставши армією НАТО де-факто.
- Відповідно до даних Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), з початком російської континентальної війни (24.02.2022) продовжують модернізацію та нарощування своїх ядерних розробок як Росія, Китай, КНДР та Індія, так і Британія, Ізраїль, США та Франція. Напруженість у міжнародних взаєминах безперервно зростає і Китай в цих умовах прагне розвинути ядерний арсенал подібний до американського чи російського. Зрозуміло, що значення і відгомін геноцидної російсько-української війни виходить далеко за межі регіону. Результати дій українських Сил оборони матимуть розвиток на долі усієї планети, оскільки проблема полягає у тому, чи виявиться світ спроможними вже під час цієї війни вийти на побудову нової конструкції міжнародної безпеки. Бо безпекові формати на східному фланзі НАТО мають зараз особливе значення – формування їхніх пріоритетів змінює війна. Звучить парадоксально, але саме Україна сприяє зміцненню держав Північноатлантичного союзу на сході Європи – вони посилюють власні військові можливості. Боротьба українських Сил оборони з рашистським режимом вже виграє для них безцінний час для збільшення чисельності своїх армій, військових бюджетів, контрактів на зброю, потужностей оборонної промисловості, поглиблення взаємин з партнерами, посилення присутності військ НАТО.
- Вже десятий рік (з лютого 2014) Україна обороняється і веде високотехнологічну війну попри розповсюджену думку про відсталість російського агресора. Інноваційний розвиток, цифровізація, інформаційні технології та комплексне упровадження розробок і напрацювань дослідницьких інституцій, зокрема й Національної академії наук та Міністерства освіти і науки, мають бути пріоритетними для перемоги та посилення оборонного потенціалу країни. Високотехнологічні інструменти, безперечно, суттєво впливають на характер військових дій. З їхньою допомогою Сили оборони вже дистанційно управляють БПЛА, автономними катерами, застосовують зброю проти дронів, ефективно використовують системи протиповітряної оборони, ін. Партнери України сучасного етапу, країни НАТО на прикладі Сил оборони можуть перевіряти як працюють новітні військові технології та зрозуміти, у чому їхні плюси та мінуси, використовувати у майбутньому новітні ефективні алгоритми. Бо українці, за твердженнями зарубіжних експертів, вже активно використовують футуристичну тактику ведення війни.
Список використаних джерел:
- https://www.nato.int/cps/uk/natohq/index.htm ;
- https://armyinform.com.ua/2023/02/24/yak-nato-pidtrymuvalo-ukrayinu-v-pershyj-rik-velykoyi-vijny/ .
Євгеній Захарчук,
науковий працівник (підготовлено за сприяння Західного наукового центру НАНУ і МОНУ, ГО “Україна-Європа-Світ”)
20.06.2023