З думкою про завтра

8 вересня цього року у Львівській обласній бібліотеці для дітей відбулась презентація поетичної книжки Марії Людкевич «Крилата модрина».¹

«Тішуся, що сьогодні бодай на пару годин ми зібралися в літературній оазі, – розпо­чала презентацію директорка Львівської обласної бібліотеки для дітей Лариса Лугова. – Ці дві години ви проведете в оточенні прекрасного…. Будете мати відпочинок. Ви почуєте видатну поезію від прекрасної мами, бабусі. А ми, бібліотекарі, – як педагога від Бога.

Марія Людкевич вже 35 років очолює літературну студію «Джерельце», демонструючи вірність своєму педагогічному таланту. Марія Йосипівна виховала плеяду поетів, письменників, журналістів – Галину Крук, Олену Дуб, Володимира Беня, Наталію Матолінець…. Дякую Вам, що виховали в дітей почуття прекрасного. Вам, Маріє Йосипівно, бажаю щоб наші полиці були заповнені вашими книжками. А ще – наснаги для творчості».

Після ведучої – методистки студії «Джерельце» Оксани слово взяла Марія Людкевич, яка представила присутнім низку віршів як «крилата модрина» зі своєї «Крилатої модрини».

Ми почули, що «десь далеко ходить радість», що «пізнати себе – це значить пізнати світ», що «Я сплю і чую і над буденністю лечу, лечу». Після вірша «Обман» ми всі з радістю дійшли до «Дому з котом».

Поетесу привітали з виходом чудової книжки письменники:

Петро Шкрабюк («Поезія Марії дуже плавна, метафорична. Марія Йосипівна пише від душі»), прочитав вірш «У грозу»,

Юлія Курташ-Карп («Оцей симбіоз – «Крилата модрина» – дуже потужний. Ця сильна жінка не втомлюється писати про любов»), прочитала також свій експромт «Сага про Марію – для усіх Марій»,

Андрій Содомора («Єдність сенсу і звуку ми сьогодні почули». Це – правда – мав рацію письменник і вчений.

Поміж віршами звучала музика, зокрема пісня на слова Марії Людкевич «Хочеться просто любити всіх» у виконанні Вікторії Бондаренко.

Словом, приємно бути на поетичному святі, передусім – презентованому Марією Людкевич, з якою спілкуюся – і життєво, і поетично – понад 40 років. Про це свідчить і мій вірш з 1990 року:

Ми співаємо, Маріє, –

сніг іде!

Ми сивіємо, Маріє.

Просто серце перетліє –

мить одна.

Для природи однаково –

тільки слово,

тільки слово:

«Сніг».

Не піти вже

у Карпати,

лиш губами

прошептати:

«Так-то!»

Ми сивіємо, Маріє,-

білий

сніг

паде!

Вітаю Тебе, Маріє з виходом «Крилатої модрини». Маєш рацію: «Усі ми пришельці, блукальці світами.² То ж намагаємось ті світи пізнати. І закликаємо до цього молодь. Передусім – творчо і життєво пізнати Україну. Бо Україна – понад усе:

На Маківці – могили вояків,

На цвинтарі – свіжі хрести.

Безвусі солдати лежать, як святі,

Захисник батьківщини і ти, –

читаємо цього вірша у першому розділі твоєї книжки – «Тепер і завтра». Будемо тепер працювати задля України, – буде і завтра.

Богдан Залізняк,

член НСПУ і НСЖУ

м. Львів

1 Марія Людкевич. Крилата модрина. Вірші. – Львів: Сполом, 2021.

2 Рядок з вірша «На запрошення сну», який і відкриває «Крилату модрину».