Прочитав книжку поета від Бога Василя Стуса «Листи до сина»i.
«Дорогий читачу! Перед тобою нова редакція книжки Василя Стуса, яку з повним правом можна вважати найуспішнішою з-поміж усіх, які були видані після смерті поета, – так починає представляти цей вагомий твір його син – Дмитро Стус. – В основі цього перевидання те саме бажання поділитися досвідом особистісного спілкування з Василем Стусом, розкіш якого мав я – його син – Дмитро Стус.
Щиро кажучи, я укладав цю збірку для своїх синів – Ярослава та Стефана, які нині є самодостатніми й успішними людьми. Не буду твердити, що ця книжка мала вирішальний вплив на їхнє становлення як особистостей. Я так не думаю. Але вона завжди була в них під рукою, а тому при потребі вони могли будь-якої миті звернутися до неї (підкреслю, саме тоді, коли їм це було необхідно)…
Батькові листи, які я не надто уважно читав у дитинстві, часто допомагали вслухатися в себе та знайти відповідь… І коли вже зовсім відверто, то спілкування з батьком і його листами й віршами дали мені для розуміння життя й освіти як гігієни значно більше, аніж усі наукові університети й академії. Буду втішений, якщо занурення у творчість Василя Стуса виявиться цікавим, а книга допоможе глибше збагнути себе» (с. 4-5).
І справді, це найголовніше для молоді, передусім: читати, щоб значно глибше пізнавати і себе, і Україну, щоб продовжувати гідно її творити у подальшому.
Книжка вибудувана відповідно до важкої, м’яко кажучи, біографії Поета, «шістдесятника», бо ж та влада її продовжувала «вибудовувати»: після Києва – Мордовія, Колима, Урал.
А тепер – на закінчення: з листа Василя Стуса до свого сина: «За своєю душею треба стежити так само, як за тілом. Чиста, світла душа – то запорука здоров’я. І завжди приємно було згадати все, що ти зробив доброго. Бо тільки добро вводить нас у коло інших людей, робить їх братами, а не просто сусідами. Так само – дбай про своїх друзів. Вони повинні бути чисті, добрі. Інших друзів не треба. А добрі друзі допомагають рости і ставати кращими» (с. 208-209).
Отже, шановні читачі! Коли прочитаєте Василеві «Листи до сина», в яких чимало його філософських (і не тільки) віршів, перекладів, а також – 12 записів «З таборового зошита», ви збагатитесь глибшим розумінням постаті видатного сина українського народу, який у всьому прагнув справедливості.
Богдан Залізняк,
член НСПУ.
i Василь Стус. Листи до сина, – Харків, Вид-во «Ранок», 2019 – 280с.