“Я українка без українського громадянства” говорить волонтерка, музикантка, співачка та амбасадорка українського фольклору Юлія Юріна, яка 12 років не може отримати українське громадянство.
Уродженка Кубані, екссолістка гурту YUKO, співачка Юлія Юріна, повідомила, що все ніяк не може отримати українське громадянство. Та вона, як і інші негромадяни України, мають велику надію, що їх мрія здійсниться завдяки указу Президента України “Про історично населені українцями території російської федерації”.
Редакція Інформаційного порталу української діаспори “Стожари” публікує допис Юлії Юріної:
Так сталось, що я народилася у країні агресорі – росії у Краснодарському краї, в Анапі (Кубань)
Вчора був підписаний указ №17/2024 “Про історично населені українцями території російської федерації”.
З трьох років я вивчаю українську культуру та співаю українські пісні. Я була свідком того, як на Кубані викорінювали все українське. Саме того, про що говорить президент в цьому документі.
Коли я стала повнолітньою, я свідомо обрала країну, в якій я хотіла жити, навчатись та будувати своє життя – Україну.
Колись мене звела доля з людиною, яка перевозила талановитих дітей на навчання з Краснодарського краю в Україну. Раніше існували українські класи, ця людина видавала газету українською мовою та навчала історії України, бо як я дізналася пізніше, більшість історичних фактів у рф сильно перекручували та переписували. Замовчування жахів голодомору, привласнення перемоги у Другій Світовій, депортація кримських татар.
Пізніше, у 2014 році всю особисту бібліотеку з українськими рідкісними книгами та науковими матеріалами в Краснодарі винесли на смітник та наказали знищити, а культурного діяча оголосили ворогом народу та подали у розшук.
Завдяки цій людині у 2012 році я поступила на навчання в КНУКіМ на кафедру фольклору та народнопісенного мистецтва та потрапила в склад фольклорного ансамблю «Кралиця»
У 2015 році вийшла заміж за громадянина України.
2016 рік – бакалавр, 2017 рік – спеціаліст.
Фах – фольклористика. Тематика дипломної роботи – «Українці на Кубані».
Весь цей час в мене була тимчасова посвідка на підставі навчання, після – на підставі шлюбу, у 2018 році отримала посвідку на постійне проживання.
З початку повномасштабного вторгнення я активно волонтерила, відвозила гуманітарну допомогу в деокуповані села, розповідала у всіх ЗМІ про свою позицію, та що дійсно відбувається в Україні. Одним з таких видань став Billboard. Ми з командою виступаємо на благодійних концертах в підтримку ЗСУ та виступаємо безпосередньо перед військовими, підтримуємо збори, волонтерські проєкти та ініціативи.
Я склала державний мовний екзамен на знання та володіння українською мовою на 95 зі 100 та подалась на отримання українського громадянства.
Наразі моя особова справа перебуває у режимі очікування на зміну громадянства вже понад рік та чекає свого найкращого часу в офісі Президента.
Деякі з моїх родичів максимально засуджують мою позицію та мої погляди. Під час чергової сварки, коли мені активно намагалися довести що я живу серед «нацистів», мені проговорилися зі словами «Твій дід з Дніпра, він воював проти фашистів, а ти!…»
Саме так я дізналася що в мене остаточно є українське коріння.
Як звати того прадіда та отримати хоч якісь документи мені здається неможливим, бо навряд чи мені підуть на зустріч ті, хто підтримує геноцид, але ця новина вже трохи надає надію.
Я українка без українського громадянства.
Я просуваю традиційну українську культуру та співаю традиційні українські пісні, бо вважаю що це вкрай необхідно.
Я мрію та хочу боротись за те, щоб бути частиною цієї країни не тільки серцем, а і за паспортом.
Дякую всім, хто підтримує мене та розуміє мою позицію…