Давня історія України охоплює період, який розпочався з часу зникнення неандертальців і тривав до появи історичних слов’ян. У лісостепу та лісах розвинулися хліборобські культури. На зміну трипільським протомістам прийшли невеличкі селища, їх мешканці так само вирощували хліб і пасли худобу, як і тисячоліття перед тим. Згодом, поява держави українців була не однозначно зустрінута європейською та світовими елітами – від щирого захоплення до відвертого здивування й прихованої агресії.
Найдавніший кам’яний храм Києва й усієї Русі – Десятинну церкву X ст. відтворили у доповненій реальності. Десятинну церкву знищили монголи 1240 року, на основі досліджень фундаментів і археологічних знахідок вчені відтворили її гіпотетичний вигляд.
Як повідомили у Міністерство культури та інформаційної політики України, організація «єМузей», що займається оцифруванням музейних цінностей та культурного надбання, відтворила пам’ятку у доповненій реальності. Крім цього, команда «єМузею» розробила 3D-копії трьох хрестів, які знайшли під час археологічних розкопок на місці Десятинної церкви, а зараз зберігаються в Національному музеї історії України.
Щоб переглянути первісний вигляд церкви, достатньо відсканувати за допомогою смартфона QR-код на борді на вулиці Володимирській в Києві біля Національного музею історії України. Аудіогід розповість про історію першої камʼяної церкви Київської Русі. Також цю 3D модель можна переглянути на сайті Discover.ua.
Десятинна Церква Богородиці – найдавніший кам’яний храм Києва й усієї Русі. Її спорудив на місці курганного могильника у 996 році князь Київський Володимир Великий. Наприкінці X – у першій третині XI ст. вона була головним державним і релігійним центром Русі. У «Повісті минулих літ» храм назвали церквою Святої Богородиці. Десятинною церква називалася тому, що на її будівництво та щорічне утримання князь Володимир віддавав десяту частину власних прибутків. Церква була усипальницею князів, зокрема – князя Володимира та його дружини, візантійської принцеси Анни, їх поховали в мармурових саркофагах.
Церкву знищили війська монголів хана Батия 1240 року. За легендою, храм завалився під вагою великої кількості людей, які сховалися в ньому. Від церкви залишились лише фундаменти. Дослідники з’ясували, що церква була великою – 41 × 34 м, мала розкішно оздоблений інтер’єр. Стіни та склепіння церкви прикрашали фрески та мозаїка. Підлогу – мармур, смальта та різнобарвні керамічні плитки, викладені мозаїчно. Колони, капітелі, карнизи, парапети хорів, плити оздоблювали привізним мармуром й місцевим пірофілітом. Зодчі собору, ймовірно, були візантійського походження.
Під час нападів монголів кияни шукали у храмі прихистку і брали із собою найцінніше, тому в церкві знайшли так багато скарбів XII‒XIII століть. Цікавою знахідкою є підземне приміщення всередині храму. На різній глибині під завалами уламків виявили кістки людей та різноманітні предмети, що могли потрапити до сховища під час обвалу церкви.
У попередні періоди під час археологічних розкопок на території Десятинної церкви знайшли будівельні матеріали, деталі декору, фрагменти фрескового розпису, мозаїки, вироби культового та побутового призначення. Нині знахідки Десятинної церкви можна оглянути в Національному музеї історії України. Там експонується понад 1000 оригінальних артефактів X-XII століть.