Сьогодні Чернівецький обласний драмтеатр ім. Ольги Кобилянської – одна з візитівок міста. А ще півтора століття тому довкола місця, де його побудували, був ліс і цвинтар.
Театр з’явився у Чернівцях з ініціативи міського магістрату, який 1897 року створив комісію щодо будівництва нового театру на зміну старому дерев’яному.
Проект будівлі замовили у престижному на той час архітектурному бюро “Фельнер і Гельнер” у Відні. Однак через бюрократичну тяганину наріжний камінь урочисто заклали лише 1904 року.
“Чернівецький театр імені Кобилянської побудований талановитими архітекторами Гельмером і Фельнером на початку ХХ століття. Проект замовили у престижному архітектурному бюро “Фельнер і Гельмер”. У 1900 році Фельнер особисто приїхав до Чернівців для ознайомлення з місцевістю. Спочатку архітектор забажав ділянку під майбутнє будівництво у парку Франца Йосифа або безпосередньо на площі Австрії (нині Соборна площа). З різних причин ці варіанти були відхилені і вибрали те місце, де зараз красується наш театр. У травні 1902 року проект театру вже був готовий, але до його будівництва не було готове місто. Не вистачало коштів. Офіційно працювати почали першого серпня 1904 року. Збудували театр за один рік і два місяці” – розповів колишній директор театру, історик театру Буковини Тадей Сулятицький.
“Мало хто знає, та в місті Фюрт у Німеччині є такий самий театр, як і наш. Це його брат-близнюк. Та, за рахунок того, що наша Театральна площа на кілька метрів вкопана — наш театр виглядає краще і вигідно відрізняється від німецького”, – додав він.
Після приходу радянської влади тут створили першу українську театральну трупу, дебютом якої стала п’єса Лесі Українки “Лісова пісня”.
1954 року театру надали ім’я видатної буковинки, письменниці Ольги Кобилянської, а в 1980-му їй встановили пам’ятник перед фасадом.
Фото 1904 року, на якому – початок будівництва драмтеатру ім. Ольги Кобилянської. На задньому плані в центрі видніється вхід на старе кладовище, яке розташовувалось в районі нинішньої вулиці Лесі Українки з 2 половини 18 століття майже до кінця 19 століття.
Нагадаємо, нещодавно ми писали про українське театральне життя у Словаччині.
Читайте також: Медсестра у Чернівцях зібрала унікальну колекцію вишиванок