Довгий час Росія намагається переписати історію під себе. Так російська пропаганда вперто запевняла, що Ілля Муромець є вихідцем з московського міста Мурома та присвоювала йому звання російського богатиря, захисника руських земель. Але український вчений, доктор наук Тарас Чухліб віднайшов старовинний рукопис, що доводить справжнє походження цього богатиря часів Київської Русі.
Віднайдений у фондах Державної бібліотеки України доктором історичних наук Тарасом Чухлібом старовинний рукопис відкриває нові факти про літописного героя. Подробиці розповідає Тарас Чухліб на своїй сторінці у Фуйсбук:
ІСТОРИЧНЕ ВІДКРИТТЯ – ВІДНАЙДЕНО СТАРОВИННИЙ РУКОПИС ПРО БОГАТИРЯ ІЛЛЮ МУРОМЦЯ. Як відомо, богатир Ілля Муромець похований в печерах Києво-Печерської лаври та є Святим. До недавнього часу історики дискутували звідки ж походить цей богатир часів Київської Русі – з далекого московитського Мурома чи чернігівського Моровійська. І ось тепер зі знайденням цього старовинного унікального рукописа стало зрозуміло, що богатир Ілля походив з містечка Моровійська (суч. село Моровськ Чернігівської області), адже саме з нього, як записано в представленому рукописі, він здійснював свої успішні рицарські походи для допомоги київським і чернігівським князям проти воріженьків Русі. Рукопис знаходиться у Відділі рукописів Державної бібліотеки. Віднайшов та прокоментував доктор наук Тарас Чухліб.
На підтвердження цього, український історик Тарас Чухліб додає витяги з рукописів:
Ілля Муромець – один з головних героїв народних казок і билин, богатир, що втілює народний ідеал героя-воїна, народного заступника. Ілля Муромець – не міф, а реальна людина, історична особистість. Ілля Муромець — чернець і святий Києво-Печерської Лаври. Преподобний Ілля Муромець, також відомий як святий Ілля Муромець Києво-Печерський — преподобний чудотворець Києво-Печерської обителі. Угодник Божий преподобний Ілля Муромець, на прізвисько Чобіток, жив у XII столітті і помер ченцем Києво-Печерської лаври близько 1188 року. Канонізований у 1643 році. Мощі преподобного Іллі спочивають в Антонієвих печерах Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.
Достовірних відомостей про його життя збереглося до нашого часу дуже мало – чи не все передання про його подвиги збереглося лише у давньому фольклорі – билинах. Його імя фігурує в київському циклі билин: «Ілля Муромець і Соловей- розбійник», «Ілля Муромець і Ідолище Погане», «Сварка Іллі Муромця з князем Володимиром», «Бій Іллі Муромця з Жидовином» (більшість билин про Іллю Муромця починаються зі слів: «Того чи міста онъ Муромля, Ізъ того чи нунь села да Карачаєва …»).
Дослідження нетлінних мощей
У радянські часи замовчували той факт, що у героя фольклору є реальний прототип – Печерський преподобний Ілля, проте дослідження його нетлінних мощей розпочалося саме в ту пору. У 1988 році Міжвідомча комісія провела дослідження мощей Преподобного Іллі Муромця. Результати виявилися вражаючими. Це був сильний чоловік, який помер у віці 45-55 років, високого зросту – 177 см. Справа в тому, що в XII столітті, коли жив Ілля, така людина вважалася досить високою, тому що середній зріст чоловіка становив 165 см. Більш того, на кістках Іллі вчені виявили сліди багатьох битв – множинні переломи ключиць, зламані ребра, сліди від удару списа, шаблі, меча. Це підтверджувало легенди про те, що Ілля був могутнім воїном, учасником жорстоких битв.
Але найбільше вчених вразило інше: вони стверджують, що, в повній згоді з народними переказами, Ілля дійсно довгий час не міг ходити! За висновком дослідників, причиною тому було важке захворювання – туберкульоз кісток або поліомієліт. Це і стало причиною паралічу ніг.
Перша офіційна згадка про святого датується 1574 роком. Офіційно канонізований Церквою – у 1643 році разом з ще 69-ма угодниками Києво-Печерськими.