Цю бабусю називають Гомером Гуцульщини. Вона створила “інстаграм” свого селища ще 70 років тому.
Параска Плитка-Горицвіт фотографувала кожен крок, кожен подих гуцулів Криворівні. Зберегла безцінний архів цілої епохи у своїй хаті на схилі. Та світ ледь не втратив скарби фотографки та мисткині, розповідає Шотам.
“Вона бачила себе не звичайною жителькою села, а вдягалась наче містянка з Австро-Угорщини”, – розповідає Максим Руденко, режисер.
Параска Плитка-Горицвіт почала знімати в 70-х роках. У неї тоді з’явилася перша фотокамера. І знімала вона понад 30 років. Увесь цей час вона жила на одному і тому ж місці – в своїй хаті у селі Криворівня. Тому знімала пейзажі, портрети людей і свята. Вийшла така комплексна ретроспектива життя цього місця.
Жінка самотужки освоїла фотографію, знала 4 мови та захоплювалась Махатмою Ганді. Через свою діяльність в УПА 10 років провела у сталінських таборах.
“Так мені каже слідчий: я тебе розстріляти, Плитка, можу, стільки на тебе наговорили”, – казала Параска Плитка-Горицвіт.
Після її смерті усі фото та плівки залишились у її будиночку на 30 років. Але зараз неймовірна Параска постала, наче фенікс, у всій величі її робіт.
За 30 років після її смерті негативи випадково знайшов київський режисер. Та відкрив світу у своєму фільмі неймовірний талант “Гомера Гуцульщини”. Нещодавно французьке видавництво включило Параску до “Світової історії фотографок”.
Як повідомлялося, книга «Пам’ять роду» розкаже 16 історій родин, які пережили Голодомор.