Закарпатський Обласний організаційно-методичний центр культури створено того самого року, коли цей регіон ввійшов до складу України — 1945-го. Цьогоріч йому виповнюється рівно 75.
Чого досягнуто за три чверті століття, чим сповнені будні працівників закладу, розповідає його директор Ганна Дрогальчук, передає Урядовий кур’єр.
Варто зазначити, що директорці комунального закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР Ганні Дрогальчук присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України», з чим ми її щиро вітаємо! (Указ Президента України “Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України” № 254 від 27 червня 2020 року).
Робота в цій установі охопила більшучастину трудової біографії Ганни Василівни, вона виділяє низку етапів існування й розвитку центру культури, який очолює.
“Стартували у листопаді 1945 року як Закарпатський обласний будинок народної творчості. Тоді в штаті значилися 12 працівників, а директором був народний художник України Андрій Андрійович Коцка. Протягом десятиліть назви кілька разів змінювалися, аж поки у лютому 2008-го ми стали називатися так, як тепер — обласний організаційно-методичний центр культури. Маємо потужний кадровий склад із кількома десятками дипломованих фахівців”, – зазначає керівниця ООМЦК.
Культурницька установа пережила нелегкі часи в епоху становлення незалежної Української держави.
«Завдячуючи величезним зусиллям, яких докладали у найскладніші 1990-ті начальник обласного управління культури Василь Габорець і директор Василь Кобаль, обласний центр народної творчості (такою в той час була назва) вдалося зберегти. Цього неможливо було б досягти без відданих культурі людей-ентузіастів», – підкреслила пані Ганна.
Центр опікується збереженням української національної культури. Йдеться чи не про всі види і жанри мистецтва. Він має унікальні документи про свою діяльність від самого її початку, допомагає тим, хто проводить різні культурологічні дослідження. У центрі працювали або співпрацювали з ним світочі культури Закарпаття — музиканти, композитори, письменники, режисери, художники, культурологи. Серед них Федір Манайло, Августин Шерегій, Володимир Гошовський, Адальберт Борецький, Антон Контратович, Йосип Бокшай, Андрій Коцка, Гавриїл Глюк, Володимир Микита, Андрій Гойда, Василь Свалявчик, Олена Кондратюк, Петро Шолтес, Михайло Митровка, багато інших.
“Рівно 10 років тому ми створили власний музей. Тут зібрано автентичні народні костюми з різних регіонів Закарпаття, яким понад сто років, старовинні народні музичні інструменти, вироби декоративно-ужиткового мистецтва, народних ремесел; є чудові зразки вишивки з різних регіонів області, а також багата колекція писанок. В архіві багато документальних фільмів, відзнятих більш ніж за пів століття. Музей один із перших таких в Україні, має на зберіганні більш ніж 4 тисячі експонатів”, – розповіла Дрогальчук.
Сьогоднішня місія центру полягає у тому, що він є регіональним творчим закладом, який координує діяльність закладів культури клубного типу Закарпатської області. Створює умови для розвитку народної творчості, дозвіллєвої діяльності, мистецького аматорства. Співробітники центру беруть активну участь у важливих культурних подіях, що відбуваються в області, пропагують їх. Ще один сегмент його діяльності — збереження культур, фольклорних традицій, звичаїв і обрядів національних меншин, які проживають на Закарпатті.
За підтримки Обласного організаційно-методичного центру культури на Закарпатті щорічно проводиться понад 30 фестивалів, конкурсів, культурно-мистецьких свят:
- «Коляди в Старому селі»,
- «Василля»,
- «Лемківська ватра»,
- «Дзвінкі перлини Верховини»,
- фестиваль-ярмарок «Гуцульська бриндзя»,
- відкритий фестиваль стрілецької пісні «Красне поле»,
- виставка-конкурс «Світ писанки»,
- конкурси українського художнього слова імені Івана Ірлявського «Моя весна»,
- конкурси образотворчого мистецтва для дітей і юнацтва та ін.
Також обласний культурний центр долучається до проведення пленерів, виставок умільців декоративно-прикладного мистецтва та художників-аматорів. Надає організаційно-методичну допомогу дитячим школам мистецтв області, яких у області нараховується 65.
В установі є свій музичний колектив Народний вокальний ансамбль «Розмарія», який було засновано у далекому 1986 році професійним диригентом і композитором, фольклористом, заслуженим працівником культури України Михайлом Керецманом.
“Згодом, у 2007-му, до керування колективом прийшла талановитий диригент, заслужений працівник культури України Наталія Петій-Потапчук. І того ж року «Розмарія» став володарем золотої медалі у номінації «вокал» конкурсу-фестивалю виконавських мистецтв «Кубок Євразії», що проходив в Одесі. Тоді це був відбірковий тур на всесвітній конкурс «Кубок Світу», що відбувається у американському місті Лос-Анджелес”, – згадує керівниця центру.
Крім того, уже понад десятиліття центр видає щоквартальний вісник «Культурологічні джерела».
“Такі видання, які видають за державний кошт і які регулярно виходять у повнокольоровому форматі — нині рідкість. Рівень, узятий вісником на самому старті завдяки упорядникові Марині Офіцинській, широкому авторському активу, і тоді, і зараз залишається високим. У ньому вміщуємо все-все, що має стосунок до культури нашого Закарпаття”, – зауважує директорка.
Закарпатський край дуже багатий фольклорними набутками. Збирати їх – це обов’язок працівників центру, які фіксують казки, перекази, прислів’я, пісні тощо у творчих відрядженнях, у листуванні з носіями фольклору. Левову частку цієї благодатної роботи виконує відомий закарпатський фольклорист кандидат філологічних наук Іван Хланта. Він є провідним методистом установи.
Одним із важливих здобутків центру культури є те, що усі напрацювання попередників в систематизованому вигляді відображені на сайті Zakfolkcenter.
Торік за сприяння Українського культурного фонду також створено інший інтернет-ресурс — «Онлайн-ХАБ для нематеріальної культурної спадщини Закарпаття». Він дає можливість віртуально побувати у цікавих куточках Закарпаття й дізнатися про народних майстрів, традиції, які здавна тут побутують. На цьому сайті кожен може переглянути 8 документальних кінострічок, які розповідають про талановитих людей Закарпаття, їхню майстерність і вірність традиціям.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про 30 українських фестивалів достойних вийти на рівень Октоберфесту і карнавалів Ріо та Венеції.