В період кривавої битви з ворожою й терористичною РФією за нашу свободу, ідентичність та мову, Україна утверджує міжнародний статус як борця за незалежність вільного світу. Й українська культура є запорукою готовності протистояти новим викликам, долати труднощі, зберігати довіру до влади і почуття солідарності зі своїми співгромадянами.
Український документальний фільм «Порцелянова війна» (копродукція США) переміг на ювілейному 40-му на американському кінофестивалі незалежного кіно «Санденс», повідомляє Тиждень.ua.
Журі так сформулювало своє рішення: «Протистояти тоталітарній агресії необхідно, але зберегти свою людяність серед натиску — це головне прагнення добра. Створення цього фільму — фільму, сповненого пафосу й насильства, білих грибів і драконів — саме по собі є цією гонитвою. За його непохитний голос зсередини жорстокої війни в Україні, який закликає нас піклуватися про тих, хто пожертвував своїм життям, щоб захистити свій та наш народ, а також оскільки натепер немає нагороди журі «Санденс» за найкращого пса, то її здобуває «Порцелянова війна»».
Режисерами кінороботи стали американець Брендан Белломо й харківський художник і колишній спецпризначенець Слава Леонтьєв, й останній зі своєю дружиною Анею Стасенко якраз і створює порцелянові скульптури, про які й ідеться в фільмі.
Після прем’єри 20.01.2024 на Sundance автори фільму відповіли на питання присутніх. Співрежисер Леонтьєв й Анеля Сидорська, одна з трьох сценаристів, пояснюють, що концепція фільму виникла, коли вони шукали «неймовірних артистів» для зйомок. «Анеля поґуґлила і знайшла в інтернеті фігурки Ані та Слави. І ми підключилися і почали говорити про співпрацю над проектом, коли почалася війна і відбулося вторгнення», — розповідає Леонтьєв. — І коли Росія напала, ми вирішили, що треба розповісти зовсім іншу історію. Ми дізналися, що вони залишаються в Україні; що з ними все гаразд, але вони збираються продовжувати займатися мистецтвом».
«У нашій ситуації ми маємо вибір. Битися або відвернутися. Але якщо ти втечеш, то рано чи пізно ти вийдеш до океану. І вам все одно доведеться розвернутися і почати битися. Наша робота у кіновиробництві та наша робота з порцеляною — це наш спосіб протистояти», — зауважує Леонтьєв.
Сидорська каже, що їй особливо подобається, коли у фільмі діють її порцелянові фігурки: «Я дуже рада це бачити. Я дуже здивована тим, що зараз… незважаючи на трагедію, я починаю бачити те, що завжди хотіла бачити у своєму житті: як оживають мої герої».