У Кельні (Німеччина) в Музеї Людвіга відкрилася виставка “Український модернізм 1920-1930”. Український модернізм — сукупна назва для мистецьких процесів, що відбувалися на території України та поза її межами протягом 1890-х—1930-х років (і пізніше), складова частина світового модернізму. Зазначена виставка – яскравий приклад переосмислення культурної спадщини, яку в Німеччині раніше вважали російською.
Про це повідомляє DW .
В українському мистецтві за означений періодом закріпилося поняття український авангард. До нього зараховують таких художників та художниць, як Олександр Богомазов, Анатолій Петрицький, Василь Єрмілов, Віктор Пальмов, Павло Ковжун, Василь Григорович Кричевський, Микола Бутович, Галина Мазепа і Петро Холодний, деяких ін.
Однією з рис українського модернізму була апеляція до зразків народного мистецтва, що можна простежити у “бойчукізмі”. Іншим важливим джерелом натхнення для тогочасних митців та мисткинь було українське бароко, помітне у творах Георгія Нарбута. У межах літературного модернізму виділяють напрямки: символізм, імпресіонізм, експресіонізм, футуризм, сюрреалізм, неоромантизм. Український літературний модернізм виник разом із створенням львівської групи “Молода муза”, які поширювали ідею “чистого мистецтва”.