У 1900-1901 роках на Центральній площі міста Чернівці постала вишукана споруда, яку вважають однією із найгарніших сецесійних пам’яток Центрально-Східної Європи. Нині тут знаходиться Художній музей. Колись це було приміщення Буковинської ощадної каси, яку місцеві українці називали “Банком щадничим”. Її гарантійний фонд складав 10 000 флоринів.
Автором цієї перлини архітектури був відомий австрійський архітектор Губерт Гесснер. Це було його перше державне замовлення.
Вестибюль першого поверху будівлі прикрашають шість величних колон. Широкі сходи в обрамленні кованих решіток із рослинним орнаментом та стилізованим зображенням птахів. На вікнах – вітражі з яскравими квітами та зеленим листям. На одному з них вписано старовинний герб Буковини (голова тура на синьо-червоному полі в обрамленні трьох шестикутних зірок). На стелі третього поверху висить мальовничий плафон з алегоричною композицією жіночих фігур, ангела та амурчиків із квітами. Його розписав буковинський художник Микола Івасюк.
Вражає і майолікове панно на фасаді будинку. Таємницю його створення та ім’я автора відкрила мистецтвознавець Тетяна Дугаєва. Це творіння художника і графіка Йозефа Августа Лянга. Панно виготовив на угорській фабриці в місті Жолнаї кераміст Генрік Дарілек. На ньому алегоричний образ Буковини представлений у вигляді прекрасної жінки із зеленою гілкою в руці. Її білосніжний одяг прикрашає історичний герб краю. Вона розміщена на тлі помаранчевої тоги чоловіка, який уособлює імператорський дім Габсбургів. Меч у його руці – емблема влади та імператорської гідності, а широко розправлені крила над ними – символ тріумфу та захисту.
Складна композиція на міфологічну тематику проводить паралель між Римською імперією та Австро-Угорщиною доби Франца Йосифа І. Зображені 12 богів символізують 12 найважливіших провінцій імперії та її процвітання. Під покровом крил австрійського орла – два найголовніші божества Олімпу: Юпітер та Юнона. Громовержець має портретну схожість з молодим цісарем Францом Йосифом І. На панно також зображені богиня-войовниця Мінерва, покровитель мистецтва Аполлон, богиня мисливства Діана, богиня вічної молодості Ювента, золотоволоса богиня кохання Венера, бог вина Бахус, покровитель торгівлі Меркурій, богиня хліборобства Церера…
Золоті плями на панно були покриті сусальним золотом, але окремі деталі сяють лише опівдні протягом 14 хвилин.
На даху над карнизом видніються дві жіночі скульптури. Двері центрального входу – з рослинним орнаментом, стільниками та горизонтальними вставками із зображенням бджіл. Вони є символом того, що якщо працювати, як бджілки, то й буде що носити до стільників. На пілонах обабіч дверей – скульптурні зображення двох грифонів, які ніби стережуть вхід до будинку.
Як повідомлялося, у Вінниці за підтримки Канади розробили перший в Україні міський стандарт гостинності.