«Бажано, щоб наші вишиванки зоставалися при своїй давній, властивій їм красі», – написала Олена Пчілка у передмові до чергового видання. У наступному виданні дадає: «Український стиль в нашому народному (та й не тільки народному ) шитті починає псуватися, зпотрворюватись; замість узорів давнього повздержного стилю, – з тими геометричними визирунками, або стилізованими квітками й гілечками, – часто вже побачите на рукавах наших селянок, міщанок, – або й у панночок та дам, – страшенну ляпанину: якісь неможливі «розы», та лапате листя, або якесь там строкате зубья, птахи, – і все те ріже очі, робить з рукава, або й попередниці, шматок якогось московського ситцю, самого безглуздого смаку»…
![«Український орнамент» Олени Пчілки проти мільйонної продукції московської компанії «Брокаръ и К⁰» «Український орнамент» Олени Пчілки проти мільйонної продукції московської компанії «Брокаръ и К⁰»](https://svitua.org/wp-content/uploads/2020/05/ukrayinski-uzory-oleny-pchilky.jpg.webp)
Про це на своїй сторінці у Facebook розповідає Музей видатних діячів української культури.
У ІІ половині ХІХ ст. бурхливо починає зростати промисловість. Через побудову залізниці та збільшенням мобільності населення майже вся територія й соціальні верства були охоплені засобами масової інформації. До найвіддаленіших сіл потрапили малоформатні альбомчики, сторінки з жіночих журналів, парфумерні вироби московської фабрики «Брокаръ и К⁰» з вкладками-схемами для вишивки.
![«Український орнамент» Олени Пчілки проти мільйонної продукції московської компанії «Брокаръ и К⁰» - фото 2 «Український орнамент» Олени Пчілки проти мільйонної продукції московської компанії «Брокаръ и К⁰» - фото 2](https://svitua.org/wp-content/uploads/2020/05/98944816_3038743722876516_2353642091092901888_n.jpg)
Вдалий маркетинговий хід придумала дружина власника компанії Шарлотта Брокар.
![«Український орнамент» Олени Пчілки проти мільйонної продукції московської компанії «Брокаръ и К⁰» - фото 3 «Український орнамент» Олени Пчілки проти мільйонної продукції московської компанії «Брокаръ и К⁰» - фото 3](https://svitua.org/wp-content/uploads/2020/05/rodyna-brokariv-1024x683.jpg.webp)
Шарлотта Брокар по національності бельгійка: запросити професійних художників для оформлення своєї продукції.
Вони то і розробили ці рекламні бонуси з адаптованими французько-бельгійські «трояндочками» та «ліліями» до псевдонародного стилю, тим паче вже на той час активно серед жіноцтва використовувалася французька техніка вишивки «косий хрестик». Ще й відбуваються зміни у технічних засобах шитва: розповсюджуються фабричні тканини, нитки, хімічні барвники, що, у свою чергу, значно вплинуло на колорит української вишивки.
А, коли до великих міст приїздили працювати селяни, то повертаючись до дому, вони хотіли мати зовні відмінний вигляд ніж односельці, що б все було «по-городському, по-модньому» – і залюбки використовували «брокарівські» вкладки для оздоби свого одягу.
![«Український орнамент» Олени Пчілки проти мільйонної продукції московської компанії «Брокаръ и К⁰» - фото 4 «Український орнамент» Олени Пчілки проти мільйонної продукції московської компанії «Брокаръ и К⁰» - фото 4](https://svitua.org/wp-content/uploads/2020/05/100045628_3038743029543252_996268095813189632_n.jpg.webp)
Так розпочинається доба «розмивання» колишньої регіональної культурної цілісності, властивої ще для середини ХІХ ст. Вишивка, виконана за такими зразками отримала назву «брокарівською», «мильною».
![«Український орнамент» Олени Пчілки проти мільйонної продукції московської компанії «Брокаръ и К⁰» - фото 5 «Український орнамент» Олени Пчілки проти мільйонної продукції московської компанії «Брокаръ и К⁰» - фото 5](https://svitua.org/wp-content/uploads/2020/05/99557334_3038744962876392_936487051610554368_o-1024x655.jpg.webp)
Вишивальниць приваблювала новизна орнаментальних мотивів, техніка «хрестик» створювала широкі можливості їх розробки, а наявність готового малюнка значно полегшувало роботу.
Інтенсивність змін мистецьких традицій, що виробилися протягом віків, змушує Ольгу Петрівну Косач перевидати свої альбоми у 1912 та 1927 рр. Тепер вони стали значно дешевшими, на відміну від попередніх, бо розраховані були на масового споживача: невеличкі за форматом, зі значно меншою кількістю зразків. На меті у авторки було повернути увагу вже українських майстрів до вишуканих зразків рідних вишивок, нагадати про культурні надбання і мистецькі скарби свого народу.
![«Український орнамент» Олени Пчілки проти мільйонної продукції московської компанії «Брокаръ и К⁰» - фото 6 «Український орнамент» Олени Пчілки проти мільйонної продукції московської компанії «Брокаръ и К⁰» - фото 6](https://svitua.org/wp-content/uploads/2020/05/99158837_3038742282876660_2278975759689187328_o.jpg.webp)
«Потреба в таких зразках, чисто народніх, українських – велика, бо й зразки вишиванок, так само як твори народного слова, або пісні, можуть псуватися, калічитись. До сього псування чимало прилучилися, призвели ті «премії», мальовані листочки з визирунками, що ними обгортають, наприклад, брусочки мила, тощо. Такі зразки стилю спотвореного, з тим неподобним зуб’ям, та ляпаними здоровими квітками (трояндами, «рожами») можна побачити вже не тільки на вишиванках у городянок (на рушниках, на сорочках), а й на вишиванках селянських ( иноді такі визирунки йшли й з «модних журналів»). Бажано, щоб наші вишиванки зоставалися при своїй давній, властивій їм красі», – написала Олена Пчілка у передмові до чергового видання.
У наступному виданні дадає: «Український стиль в нашому народному (та й не тільки народному ) шитті починає псуватися, зпотрворюватись; замість узорів давнього повздержного стилю, – з тими геометричними визирунками, або стилізованими квітками й гілечками, – часто вже побачите на рукавах наших селянок, міщанок, – або й у панночок та дам, – страшенну ляпанину: якісь неможливі «розы», та лапате листя, або якесь там строкате зубья, птахи, – і все те ріже очі, робить з рукава, або й попередниці, шматок якогось московського ситцю, самого безглуздого смаку».
«Брокарівська» вишивка справила значний вплив на вишивальну культуру XIX-XX ст., стала своєрідним новим стилем української вишивки. Багатьма десятиліттями вишивальниці видозмінювали її, накладали на цей стиль свої місцеві особливості. І вже за більш ніж 100 років, вишиванки в «брокарівському» стилі перетворилися на звичні для сучасного ока споживача.
![«Український орнамент» Олени Пчілки проти мільйонної продукції московської компанії «Брокаръ и К⁰» - фото 7 «Український орнамент» Олени Пчілки проти мільйонної продукції московської компанії «Брокаръ и К⁰» - фото 7](https://svitua.org/wp-content/uploads/2020/05/99014319_3038744172876471_7965958577846222848_n.jpg.webp)
І дійсно, ці дешеві вкладки до копійчатого мила серед всіх інших народів Російської імперії лише українські майстрині зуміли не просто увібрати, але й гармонізувати, адаптувати до традиційного використання вишивки у предметах гардеробу.
Сьогодні в більшості навіть не сумніваються, що ці французько-бельгійські троянди та лілії виконані французькою технікою вишивки «косий хрестик» є суто українськими.
Джерело: Музей видатних діячів української культури