козаки

В українському малярстві картина із зображенням козака з кобзою посідає визначне місце, адже в його постаті криється таємничий дух козацтва.

У програмі заходу на юних українців очікували різноманітні цікаві розваги.

Літопис Самійла Величка змальовує події козацької доби, містить унікальні документи та знання автора, який був не лише літописцем.

Чотирнадцятого жовтня відзначається одне з найбільш шанованих свят в Україні – свято Покрови Пресвятої Богородиці, або, як зазвичай кажуть, “Покрови” чи “Святої Покрови”. „Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”. Свято Покрови також було найбільшим святом козаків.

Для того, щоб максимально точно реконструювати вигляд козацького куреня, працівники Національного заповідника «Хортиця» аналізували історичні документи.

28 березня 1623 р. у м. Ніжині на Чернігівщині народився Роман Ракушка-Романовський, козацький літописець, імовірний автор “Літопису Самовидця”. Батько Романа – шляхтич (мав печать з гербом) Онисько Ракушка прибув до Ніжина десь у 20-і роки ХУІІ століття з містечка Романівка брацлавського воєводства (тепер це село Тальнівського району). Отримав прізвисько Ракушка, під яким став реєстровим козаком.

Справжні козаки шанували жінок, а українки відповідали їм коханням та вірністю. Стосунки між чоловіком та жінкою в Україні завжди були побудовані на глибокій шані та взаємній повазі.

Постать Вацлава Ржевуського, одного з найвідоміших героїв Романтизму в Польщі, мандрівника, сходознавця, провідної постаті нонконформістського козакофільського руху, власника Підгорецького замку тісно пов’язана із Україною, і тому заслуговує на повернення у контекст вітчизняної історії.

У серпні ми маємо день пам’яті легендарного кошового отамана Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового ІВАНА СІРКА.

Польська шляхта заявляла запорожцям: “Ми воюємо за честь, а ви за гроші”, на що козаки відповідали: “Кому чого бракує – за те і воює “:)