козаки

Посеред Великого Лугу та на його околицях постали й опісля зникли під хвилями Каховського водосховища шість Січей .

Проєкт краєзнавчих лекцій «Український Південь» покликаний деконструювати історичні міфи про заселення південної України, а також розповісти про ключову роль в освоєнні цих територій українцями.

До Міжнародного дня музейних селфі на експозиції проєкту Наталії Павлусенко «Герої козацької України» охочим пропонують взяти участь у незвичному заході.

В українському малярстві картина із зображенням козака з кобзою посідає визначне місце, адже в його постаті криється таємничий дух козацтва.

У програмі заходу на юних українців очікували різноманітні цікаві розваги.

Літопис Самійла Величка змальовує події козацької доби, містить унікальні документи та знання автора, який був не лише літописцем.

Чотирнадцятого жовтня відзначається одне з найбільш шанованих свят в Україні – свято Покрови Пресвятої Богородиці, або, як зазвичай кажуть, “Покрови” чи “Святої Покрови”. „Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”. Свято Покрови також було найбільшим святом козаків.

Для того, щоб максимально точно реконструювати вигляд козацького куреня, працівники Національного заповідника «Хортиця» аналізували історичні документи.

28 березня 1623 р. у м. Ніжині на Чернігівщині народився Роман Ракушка-Романовський, козацький літописець, імовірний автор “Літопису Самовидця”. Батько Романа – шляхтич (мав печать з гербом) Онисько Ракушка прибув до Ніжина десь у 20-і роки ХУІІ століття з містечка Романівка брацлавського воєводства (тепер це село Тальнівського району). Отримав прізвисько Ракушка, під яким став реєстровим козаком.

Справжні козаки шанували жінок, а українки відповідали їм коханням та вірністю. Стосунки між чоловіком та жінкою в Україні завжди були побудовані на глибокій шані та взаємній повазі.