Упродовж п’ятьох днів (12-16 грудня) у Львові відбулось «Відзначення 150-річчя НТШ (Наукового товариства ім. Шевченка)». Ініціатор і організатор цих заходів – голова НТШ в Україні професор Роман Кушнір. Вдалось побувати на кількох із них: «Презентація видання «НТШ: 150 років на службі української науки та культури. Природничі науки» (ЛНУ ім. Івана Франка); «Презентація видання «НТШ: 150 років на службі української науки та культури. Гуманітарні науки» (НТШ, вул. Винниченка, 24); Круглий стіл «Українська мова як державотворче начало» (ЛНУ ім. Івана Франка); Пленарне засідання міжнародної наукової конференції «150 років НТШ» (НУ «Львівська політехніка») і на підсумковому засіданні «Урочиста академія з нагоди 150-річчя НТШ» (ЛНУ ім. Івана Франка).
Чому так важливо обговорити діяльність НТШ? Процитую частково виступ академіка Миколи Жулинського: «Те, що сьогодні відбувається, передусім, думаємо: яку колосальну роль відіграє НТШ в тому, щоб утвердити українську мову як мову державну? Чи розвивається національна культура, мова – це ж питання політичне? Культура – це той основний фундамент, на якому має будуватися незалежна держава.
1905 року Іван Франко ставив питання про мову, оскільки він дивився на націю як на культурний механізм. Роль Олександра Кониського, Михайла Грушевського, який у статті «Галичина і Україна» відстоював величезну роль галицької інтелігенції, яка мала витворити єдиний культурний механізм нації. Ми повинні сьогодні поговорити: а яка нині ситуація в Україні? Вона не така ідеальна. І ми про це повинні говорити. Михайло Грушевський заснував у Києві лекції читання українською мовою. Мова – це головний консолідуючий фактор. Як казав Гегель: є нація – є держава. Без нації не може бути держави».
Про роль Івана Франка, який проводив дуже важливу роботу щодо формування української нації, говорив професор Львівського національного університету імені Івана Франка Михайло Гнатюк, який, до речі, зазначив, що Франка таки не прийняли до членів НТШ. Як нині дуже часто можна почути: «Це – в українському стилі».
«Це дуже велична подія: 150 років тому українська культура, українська інтелігенція запрацювали, – констатував професор Роман Кушнір на підсумковому засіданні. «Урочиста академія з нагоди 150-річчя НТШ». – Україна була між двома імперіями. Світ побачили тоді понад 950 україномовних книг. Заснували наукове товариство. Постала перша Академія наук. Перший вихід до світу: розквіт. Два роки тому Верховна Рада прийняла дату: засідання наших комісій. 8 грудня три години на сесії розповідали про історію Товариства… Сьогодні у нас п’ятий день заходів. Прекрасні, гарні заходи. Презентація науки. Оглянули наші архіви в бібліотеці імені В. Стефаника, в Інституті народознавства, в галереї імені Шептицького. Те, що нам вдалося, – і за рахунок боїв».
Справді, вдалося, дякуємо Богу, дякуємо нашим захисникам під час цього вторгнення Російської Федерації.
І – на закінчення. На заходах презентували також книгу «150 років на службі української науки та культури». Її автори – науковці, які також виступали під час засідань: про роль Львова в становленні українськості в Україні, про те, як би належало нам працювати в подальшому.
Науковців привітали з цією подією: від імені голови Світової Ради Леоніда Рудницького, видатний діяч Микола Мушинка, Галина Грицик з Америки, Оксана Винницька з Канади, Марко Павлишин – з Австралії.
Словом працюємо… Тобто продовжуємо працювати!
