Директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» Ірина Ключковська: «Коли говорять гармати – музи не мовчать. І не будуть мовчати!»
26 серпня цього року у Національному університеті «Львівська політехніка» відбулась презентація «Малої хронології мистецьких подій і пам’ятних дат ХХ століття: Україна – світ» (автор-упорядник Роман Яців) в рамках вагомої теми «Координати міжкультурних взаємодій». Відбулася ця презентація з нагоди 30-ліття Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» (МІОК).
Про що говорили ті, хто взяв активну участь у цій мистецькій акції? Ірини Ключковської висловлювання винесено в заголовок. Справді, мистецтво вагомо підтримує наших воїнів, які, віримо, обов’язково здобудуть перемогу.
Ведуча першої частини акції, заступниця директорки МІОК Оксана П’ятковська надавала слово ректору Львівської національної академії мистецтв, доктору мистецтвознавства Василю Косіву («До сьогодні такого широкого позиціонування, яке зробив Роман Яців, – ми не мали»); науковому редакторові цього видання, голові Наглядової ради Степанові Давимуці («Наше мистецтво розлетілося на всіх континентах. Проблема: як зібрати цей величезний спадок»); настоятелю архікатедрального Собору Святого Юра у Львові отцю Романові Кравчику («Мистецтво і церква завжди йшли одним кроком життя»).
Висловилися також: виконавчий директор Українського культурного фонду Владислав Берковський; народний художник Любомир Медвідь; генеральний директор Дому Франка Богдан Тихолоз; літературознавець, культуролог Данило Ільницький.
До нас, присутніх у залі, звернулися через відео Олег Лисюк, художник, скульптор, член Спілки скульпторів Канади, який справедливо вважає, що «наші українські мистецькі діаспоряни роблять дуже поважні справи», а також – художниця (Г’юстон, США) Лідія Боднар-Балагутрак.
Романа Яціва, як повного літописця подій, привітав також голова НТШ Роман Кушнір.
А тепер кілька слів – ювіляра Романа Яціва: «Почалося з бібліотеки, з архівів – ще у 80-х роках минулого століття. Мені підказали таке видання. Хотів би зазначити, що формування корпусу видання – це складна робота. І дуже потрібна для українців, щоб були ними – що й відбувається в різних країнах світу». Це – відповідь на запитання Ірини Ключковської: «Звідки таке потужне творче начало?». А на її ж друге запитання: «Чому українці вистояли?» – Роман Яців відповів: «Бо сила духу була сильно інспірована з явищами мистецькими».
Справді, Україна вказала (і, здається, досить вагомо, переконливо), що сила духу української нації є такою, що окупантів ми переможемо. Про це свідчить конкретна діяльність і воїнів, і митців. У тому числі – і Романа Яціва.
Богдан Залізняк,
керівник пресцентру наукової журналістики
ЗНЦ НАН України і МОН України,
член НСПУ і НСЖУ,