Цього року ми відзначаємо 187 років від дня народження видатного українського письменника, публіциста, зачинателя нової української літератури, діяча національного відродження на Буковині – Юрія Федьковича.
Юрій Адальбертович Федькович – син гуцульського краю, глибоко-народний митець, письменник-патрiот, який піднімав у своïх творах важливi громадськi проблеми та намагався робити на Буковинi те, що зробив Шевченко на Надднiпрянщинi. Саме за це Іван Франко називав Федьковича “буковинським Кобзарем”.
Діяльність Юрія Федьковича була пов’язана з демократичним рухом на захiдноукраïнських землях. Письменник утверджував волелюбнi iдеï, захищав соцiальнi й нацiональнi iнтереси свого народу. Він намагався захищати простих людей вiд панськоï сваволi, обороняв ïхнi права на судових процесах, докладав багато зусиль для поширення освiти серед простого люду, виступав за навчання рiдною мовою.
Нагадаємо вам, наші дорогі читачі, кілька цікавих особливостей із життя видатного українця…
Справжнє ім’я письменника – Осип Домінік Гординський де Федькович. Ім’я Юрій він отримав у зрілому віці, прийнявши православ’я.
Народився в родині небагатого спольщеного шляхтича-службовця Адальберта Федьковича. Мати Юрія походила з сім’ї українського священика. Вчився він у Чернівецькій німецькій реальній школі, пізніше працював у Ясах і Нямці.
Понад 10 років прослужив Федькович в австро-угорському війську. Повернувся він звідти з підірваним здоров’ям. “Гірко йому служилося, він був м’який, благий і до зброї нецікавий. Не мав великого здоров’я і здригався на гук пострілу… В війську нема жартів. Не питають тебе, як тобі. Остригли і мусили служити. І так опинився Федькович у неволі, мов той орел у клітці”, – писав про нього Максим Рильський. По звільненні з військової служби працював у рідному містечку (війтом), був шкільним інспектором Вижницького повіту.
Починав писати Федькович німецькою мовою, якою послуговувався до смерті, але згодом перейшов на українську. Він є автором багатьох романтичних балад, писав також оповідання, драми, дитячі твори. Він став передвісником українського національного відродження Буковини. За заслуги на літературному полі був обраний почесним членом НТШ.
У 1872—1873 рр. Юрій Федькович працював у Львові редактором у видавництві “Просвіти” і театрі “Руська Бесіда”, а в 1885—1888 рр. був редактором газети “Буковина”.