Молодове – село на Буковині, якого не знайдеш на карті сучасної України, воно залишилося тільки в пам’яті людей та на сторінках книг з історії, і двома рядками у Вікіпедії. Село було затоплене через будівництво Дністровської ГЕС, а його жителі евакуйовані до сусідніх сіл. Тепер тут зблискує на сонці широке і глибоке плесо Дністровського водосховища, яке простягнулось вверх по руслу річки більш як на 200 кілометрів і має ширину понад 800 метрів.
Це було відоме село на всю Європу, адже воно мало історію. Тут велися археологічні розкопки, де було знайдено кілька стоянок первісних людей.
Страшно було те, що людям власноруч приходилося вирубувати свої сади, руйнувати хати.
Людям звісно заплатили, комусь менше, комусь більше… Але всі плакали, коли їх змусили покидати свою землю, свої будинки й переселятися до інших сіл.
Більшість людей переселилося до сусідніх Братанівки, Покровки, Лопатова, були ті, хто переїхали до Молдови.
В Братанівці, хати. які побудувала для людей радянська влада, стояли на “не хорошому” місці – так казали люди. І то правда, адже побудували їх на території давнього кладовища. Люди були обурені, але іншого виходу у них не було. Потрохи обживали території.
Були затоплені й цвинтарі, які були в низині. Могили, найняті радянською владою робітники викопували. Могили, які стояли вище ніхто не розкопував, думали, що вода не підіметься так високо. Але вода затопила й їх, тому й тепер можна побачити вимиті водою залишки кам’яних христів та кістки.
Історія
Перша письмова згадка про село знаходиться в грамоті молдавського господаря Єремії Могили від 27 червня 1604 року. З тексту цієї грамоти відомо, що село Молодове в своєму тодішньому розташуванні і під тією ж назвою існувало до того не менше 200 років.
Як свідчать археологічні розкопки, у Поливаному яру розкопане поселення Трипільської культури. Тут були виявлені майстерні кам’яних знарядь праці,оборонні рови,тут у давнину водились мамонти.
Топтали цю землю і турки й румуни. Та все ж тут жила українська мова,українські звичаї та традиції. В 1927 році сталася страшна історична подія. Сильна буря і велика злива перетворили маленькі струмочки в величезні потоки брудної води,що зносили на своєму шляху будинки,млини, худобу,людей.Річка Ялова, яка протікала через село Молодове,піднялася до такого рівня, що майже всі будівлі,худобу Селищанського яру і центр села Молодово знесла в Дністер. Були людські жертви. Кожен рятувався,як міг.Шукали захисту на щовбах, по лісі. А коли стихія вщухала ,повертатись людям було вже нікуди-на місці рідних осель залишились тільки купи каміння і намулу.
На той час в селі була румунська влада. Тоді за розпорядженням міністра сільського господарства,поміщик Братьянов виділив велику грошову допомогу потерпілим,а також дав наказ викорчувати старий ліс,і надати земельні ділянки та певні пільги для сімей потерпілих. Так на місці старого лісу появились перші хати- Михайла Гуцула,Федора Левентиря,Гаврила Булавки. Так появився невеличкий хутір, якому дали назву Братьянівка в честь румунського поміщика.
Село затоплено під час будівництва Дністровської ГЕС в 1981 році.