Аннину гору на околиці Вашківців Вижницького району Чернівецької області священною вважали здавна. Нині ж до собору на її вершині люди приходять щодня.
Це – одне з найвизначніших паломницьких місць на території Західної України, адже віряни йдуть сюди не тільки з різних куточків нашої держави, а й із-за кордону.
Легенда розповідає, що у часи, коли Буковина знаходилася під турецьким ярмом, у Вашківцях жила дівчина на ім’я Анна, яка славилась своєю красою та добрими вчинками. Вона мала косу до колін та великі чорні очі.
Під час одного з набігів турки дізналися про цю дівчину й вирішили впіймати красуню та поглумитися над нею. Для цього оточили село.
Рано-вранці дівчина, рятуючись від загарбників, побігла на гору. Оглянувшись, з вершини гори Анна побачила, що турки оточили її. Діватися було нікуди, й дівчина почала молитися Богу, щоб той врятував її тіло і душу. І коли вороги були вже зовсім близько, сталося диво: земля розступилася і поглинула Анну. На поверхні залишилася лише її коса. Турки довго шукали дівчину, але знайшли лише її мокре волосся. Вітер вихопив волосся з турецьких рук і розвіяв по всій горі.
На знак цього дива місцеві християни насипали тут могилу і звели кам’яний хрест, а гора з тих пір почала називатися Анниною. Незабаром з-під гори забив струмок з цілющою водою і до гори почали приходити хворі, які за допомогою молитви та святої води зцілювалися. З часом хрест зруйнувала блискавка. Відновили його у 1848 році – в рік відміни кріпацтва в Австрії, під якою в той час перебувала Буковина. Ймовірно ж тоді на вершині гори побудували дерев’яну церкву, яка згоріла на початку ХХ століття.
Століттями віруючі не забували про священну гору, приходили сюди, молилися, зцілювалися. Навіть у часи панування атеїзму люди проводили тут богослужіння, встановлювали вночі хрести, які вдень знищувала комуністична влада. Проте гоніння безбожників не зломили віри людей, і тоді “совєти” просто вирішили зрівняти гору з землею. Але й цього їм не вдалося: священна гора не піддалася “старанням” варварів.
У 1993 році тут заснували жіночий монастир Святої Праведної Анни, побудовано собор Святої Анни з нижнім храмом Святих Великомучеників Маккавіїв, келії, житлові корпуси, господарські приміщення.
Сьогодні на горі живе майже 50 черниць. У нижньому храмі мучеників Маккавеїв є чудотворна ікона “Господь Вседержитель”. До неї люди їдуть за зціленням.
— Оце недавно до нас приходила одна жінка, — каже сестра Марія з монастиря. — У неї була пухлина в грудях. Лікарі вже навіть день операції призначили. Вірите, після щирої молитви і приложення до ікони — зцілилася. Хтось може сказати, що це лікарі помилилися в діагнозі. Ніякої помилки! Чернівецькі медики знають про нашу чудотворну ікону і часто пацієнтів з онкозахворюваннями направляють на Аннину гору. Відколи діє наш монастир, зафіксовано більше десятка випадків зцілення від раку.
Черниці кажуть, що чудотворна ікона зцілює й від астми, церебрального паралічу, сліпоти.
— 2004-го був унікальний випадок, — продовжує сестра. — До нас прийшла вагітна. На ультразвуковому дослідженні їй сказали, що дитина народиться потворною. Запропонували зробити аборт. Але жінка щиро молилася, і на Андрія в неї родився здоровенький хлопчик. Андрійком назвали.
Ті, хто бував на Анниній горі, стверджують, що після прикладання до чудотворної ікони благополучно закінчується переважна більшість судових справ.
— Часто до нас ідуть брати благословення люди, які виїздять на заробітки. Студенти приїздять, як екзамени здають. Навіть коли у вирій відлітають журавлі, вожак сідає на головний хрест храму. Птахи роблять обліт, ніби просять благословення, — каже сестра Марія.
Ті, кому ікона допомогла, підносять подарунки: золоті персні, обручки, сережки, ланцюжки з кулонами. Прикраси висять біля ікони за склом.