В рамках тріумфальних гастролей 1919-1924 рр. країнами Західної Європи, Північної та Південної Америки, які відкрили світові «Щедрика» Миколи Леонтовича – українську щедрівку, більш відому в світі як Carol of the Bells, що стала міжнародним різдвяним гімном, Мексику просто підкорив Український Національний Хор під орудою диригента Олександра Кошиця в 1922-23 рр.
Про мексиканський успіх хору розповіло посольство України в Мексиці на своїй сторінці у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Як зазначається, 10 грудня 1922 року розпочалося епохальне турне Українського Національного Хору по Мексиканським Сполученим Штатам, яке тривало й упродовж січня 1923 р. «Замість запланованих двох тижнів українці затрималися тут на два місяці й виступали у найкращих концертних залах 18 міст країни. Як писала про українське турне преса, лише в столиці пройшло понад 20 концертів, а усього в Мексиці – близько 50 концертів», – зазначили в посольстві.
Ексклюзивним досвідом українських хористів стають виступи перед 30-тисячним натовпом на стадіоні Пласа Де Торос «Ель Торео», де відбуваються бої кориди. «Здавалося, що співатиме не 40 людей, а 40 мух», – писав у своєму щоденнику Кошиць.
Українське мистецтво та його інтерпретатор Олександр Кошиць стають брендовими явищами: «це мистецтво майбутнього», «мистецтво вічності», «Щедрик – вражає ритмом». В народі Кошиця називають «божественною лисиною», а митці пропонують зареєструвати новий культурний тренд – «Ля музіка Кошицина».
Гастролі українців відбуваються під патронатом уряду Мексики та за безпосередньої підтримки міністра освіти й мистецтва Хосе Васконселоса та міністра фінансів Адольфо де ля Уерта.
На українських заходах присутній президент республіки Альваро Обрегон з родиною. Як розповідається, після концерту президент Обрегон зізнається Кошицю: «Вперше в житті шкодую, що у мене немає другої руки (втратив на війні) і я не можу вам плескати». Після цього зазначає, що радо вислав би подібний хор «до ворогів Республіки», щоб зробити їх друзями Мексики.
Урядовий бекграунд Кошиця як колишнього очільника Музичного відділу міністерства народної освіти Української Народної Республіки, а не лише диригента, викликає інтерес з боку міністра фінансів Мексики. Урядовець запрошує українського диригента на прослуховування співаків майбутнього Оперного театру Мексики, ділиться планами міністерських заходів у галузі музичної політики, запрошує Кошиця до співпраці.
Продовжуючи свою дипломатичну традицію включати до української програми виконання творів місцевих композиторів, Кошиць здійснює аранжування мексиканського гімну, а також двох музичних хітів Мексики – Перхура та Палома Бланка авторства композитора Мігель Лердо де Техада. Завдяки цьому міністр Васконселос в листі до імпресаріо хору Макса Рабіонва напише: «Інтерпретація, яку маестро Кошиць надав мексиканським народним пісням, збільшило наше визнання в тисячу разів».
Шанувальником українського мистецтва стає також видатний мексиканський композитор Мануел Марія Понсе, котрий у своїй статті відзначає ритмічність «Щедрика» Леонтовича, а приїзд українського хору до Мексики характеризує, як колись у Празі, за перефразованою формулою Цезаря «Віне, Канте і Венчі» («Прийшов, заспівав, переміг»).
Як зазначили в посольстві, незабаром на сторінці дипустанови опублікують документальну статтю з архівними фото, документами, записами щоденників, що ілюструють пригоди 40 українських хористів під час їхнього мексиканського турне.
Фото: Embajada de Ucrania en México / Посольство України в Мексиці