Сьогодні, 2 листопада, народився Білл Мосієнко (William Mosienko) (1921-1994, Вінніпег), легендарний канадський хокеїст українського походження, відомий своїм рекордом, коли забив три шайби за 21 секунду.
Вільям (Білл) Мосієнко народився 2 листопада 1921 року у Вінніпезі (провінція Манітоба) в багатодітній емігрантській родині. Батько Михайло був родом з Полтавщини і емігрував до Канади ще під час Першої світової війни, в якій брав участь. Йому доводилося тяжко працювати на залізниці (спершу стрілочником, а згодом у котельні), адже мусив забезпечувати сім’ю, де на той час було уже… 14 дітей! Десятеро синів і чотири доньки! Їх доглядом займалася мати, яка, звісно, не могла вгледіти за такою багаточисельною «командою», тому старші хлопці зазвичай були самі по собі, проводячи час здебільшого на місцевому стадіоні. Білл дуже рано освоїв ковзани, а десятирічним уже відвідував хокейну секцію, ганяючи шайбу за першої-ліпшої можливості.
Загалом життя і хокейна кар’єра Мосієнка були типовими для емігрантського середовища. Батьки, самі тяжко працюючи робітниками зазвичай найнижчої кваліфікації, усіляко намагалися «виштовхати» нагору дітей – дати їм освіту, чи прилучити до спорту, який теж давав добрі шанси добитися успіху. Ось за такий шанс не лише ухопився, але й успішно ним скористався Білл Мосієнко. І зрештою його не лише помітили як здібного молодого хокеїста, але незабаром і запросили до професійного клубу.
А що ж сталося у матчі з «рейнджерами»?
Ішов третій період гри… Господарі майданчика вели в рахунку – 6:2. І ось на 6 хв 9 сек Мосієнко забиває свій перший гол. Господарі лише встигли розіграти, як шайба, знову опинившись у Білла, влітає у ворота суперника – через 11 секунд! А ще через 10 він закидає і третю шайбу у ворота Лорна Андерсона. До речі, в усіх трьох випадках гольові передачі Мосієнку зробив інший українець – Гус Боднар. Таким чином «яструби» вирвали перемогу у цьому принциповому матчі.
На жаль, глядачів на тій грі було не так багато – усього три з гаком тисячі. Та уже наступного дня не лише всі нью-йоркські газети, а й преса за межами Нового Світу рознесла по всіх усюдах звістку про нечуваний хокейний рекорд. Тим паче, що усі три голи ніяк не можна було списати виключно на помилки воротаря чи захисників – в усіх трьох епізодах Білл був на висоті, проявивши дивовижну реакцію і майстерність.
– Після третьої шайби до мене підлетів досвідчений Джим Пітерс і поплескав по плечу: «Бережи цю ключку, хлопче! Ти побив рекорд, і вона – вже частина історії!», – згадував хокеїст. – Я був на сьомому небі від щастя!. У той день усі зірки зійшлися над нами!
Білл Мосієнко всі 14 сезонів виступав за «Чикаго Блек Хоукс» і завершив свою кар’єру в 1954 році. В НХЛ він зіграв загалом 711 матчів, закинувши 258 шайб. Проте, на жаль, жодного разу йому так і не вдалося виграти головний трофей НХЛ – Кубок Стенлі. Зате Мосієнко став першиметнічним українцем, кого закарбували у легендарній Залі Слави НХЛ. А вже потім сюди «протоптали» стежину й інші хокеїсти з українським корінням, серед яких воротарі Террі Савчук, Джонні Бовер та Волтер Брода, який досі є рекордсменом за кількістю «сухих» матчів – 115. А ще – Майк Боссі (Михайло Босий), Джонні Буцик (ще один нащадок полтавців), Воллі Стояновський, Бронко Хорват, Бернард Федерко і Дейл Хаверчук. Мосієнко навіть подарував для Зали Слави ту свою знамениту ключку, яка й справді стала історією.
Білл Мосієнко останні роки свого життя жив у рідному Вінніпегу і помер за кілька днів до власного 73-річчя – 9 липня 1994 року. Землякам про нього нагадує величезна картина-графіті на фасаді одного з будинків Вінніпега, де Білл зображений з трьома шайбами у руці. Іменем українця названа і місцева спортивна арена, яка 2015 року була тренувальною базою чемпіонату світу з футболу серед жінок.