Мало хто з українців знає, що в місті Чернівці народився відомий вчений, патріарх молекулярної біохімії, який першим відкрив основи ДНК, Ервін Чаргафф. Цей факт засвідчує пам’ятна дошка, встановлена на будинку №20, що на вулиці 28 Червня (тодішня – Франценсгассе). Тут 11 серпня 1905 року в родині єврейського банкіра з’явився на світ син Ервін.
“Ніколи в житті я не зустрічав такої яскравої зелені, як у місті свого дитинства – Чернівцях”, – згадував вчений. Про життя Чаргаффа та його геніальний винахід розповів завідувач відділу “Буковинська діаспора” Чернівецького краєзнавчого музею Валерій Белінський.
Фатальна зустріч у Кембріджі
У 1914 році сім’я Чаргаффів ненадовго виїхала до Відня. Та несподівана смерть батька перекреслила повернення додому – до Чернівців. Десятирічний Ервін залишився з мамою Розою Зільберштейн. Невдовзі почалася Перша світова війна.
Ервін писав: “Ми дізналися, що дому в нас більше немає: в Чернівці прийшла війна… Наука здавалася мені схованкою від усіх жахів…”
Після закінчення гімназії юнак вступив до Віденського університету, де паралельно студіював хімію та літературу. Після захисту докторської дисертації з хімії в 1928 році Ервін працював у наукових лабораторіях Копенгагена, Єльського (США) та Берлінського університетів, Інституті Пастера в Парижі.
У 1935 році Чаргафф разом із дружиною переїхав до Нью-Йорка, де почалася його стрімка наукова кар’єра в Колумбійському університеті. Тут він захопився біологічною хімією. Провівши серію фундаментальних досліджень, вчений на початку 1950-х першим у світі описав подвоєння молекули ДНК. Воно увійшло в історію біохімії як “правило Чаргаффа” і стало вагомим кроком на шляху до відкриття генетичного коду людини.
Колишній чернівчанин впритул підійшов до моделі подвійної спіралі ДНК. Проте фатальна зустріч у Кембріджі 1952 року з американським біологом Джеймсом Уотсоном і англійським фізиком Френсісом Кріком завадила вченому стати Нобелівським лауреатом. Чаргафф мав необережність детально розповісти їм про свій винахід. Пізніше вони скористалися результатами його досліджень і в 1962 році отримали за це Нобелівську премію. Цей факт неодноразово викликав суперечки в науковому світі. Багато хто із вчених дорікав лауреатам, що вони безсоромно використали наукові ідеї Чаргаффа.
Знав 15 мов
Ервін Чаргафф відомий також як автор багатьох науково-публіцистичних видань. Ще в серпні 1945 року, коли на Хіросіму та Нагасакі були скинуті атомні бомби, він замислюється над тим, що вчений має відповідати за використання своїх винаходів. Про катастрофу в Японії він згодом напише: “Був глибоко впевнений, що жодна людина не має права робити подібні злочини, і що наука, яка виточила і вклала меч у руки вбивці, взяла на свою душу гріх, який вона не зможе змити впродовж віків”.
Чаргафф знав 15 мов. Він розмовляв англійською краще за американців.
Всесвітньовідомий вчений обирався Почесним ректором Базельського та Колумбійського університетів. Нагороджений Золотою медаллю імені Луї Пастера, національними відзнаками американської та австрійської академій наук. Помер у Нью-Йорку на 97 році життя.
Ервін Чаргафф підтримував тісні зв’язки з науковцями Чернівецького національного університету, зокрема з професором Степаном Костишиним.