Президент Світового конгресу українців (СКУ) Павло Ґрод у травні 2019 року говорив: «Важливо, щоб президент набрав людей, які працюватимуть у євроатлантичному векторі й будуватимуть сильну українську ідентичність», а також зазначав, що йому «було дуже приємно почути заклик президента Зеленського до діаспори, закордонних українців, щоб вони поверталися, аби допомогти розбудовувати Україну».
Минув більш ніж рік після цього заклику, і «День» поцікавився у пана Ґрода, як розвивається співпраця СКУ з новою українською владою і чи дослухається президент Зеленський до порад діаспори?
За словами Павла Ґрода, СКУ сприяє зміцненню підтримки позицій України у світі:
“Перш за все, ми послідовно доносимо позицію закордонного українства щодо тих нагальних питань. І по-друге, СКУ, будучи організованою й дієвою організацію, розбудовує мережу «друзів України». Можу навести багато прикладів, де ми беремо активну участь на різних конференціях, підсилюючи співпрацю. Це і конференція з реформ в Україні, яка відбулася минулого року в Торонто, «Український дім» у Давосі, який відбувся в січні цього року, де ми просуваємо інтереси України, в тому числі економічні”.
При цьому він зазначає, що водночас СКУ також наголошує на певних «червоних лініях» для керівництва країни, зокрема в тому, що стосується врегулювання війни на сході та деокупації Криму. Завдання Світового конгресу українців — об’єднати зусилля світового українства та українців в Україні проти спільного ворога.
І також є важливі «зелені лінії» – це підтримка євроатлантичного курсу та європейських реформ, що включає судову і правоохоронну, медичну реформи.
“Ми дотримуємося принципів верховенства права і дотримання вектора євроатлантичної інтеграції. На нашу думку, збереження цього курсу всіляко посилюватиме міжнародну коаліцію на підтримку України, щоб надалі залучати міжнародних інвесторів. Також ми послідовно працюємо над посиленням співпраці зі світовим українством на всіх рівнях і водночас ведемо діалог з Офісом Президента, Кабінетом Міністрів, парламентом, громадянським суспільством та експертним середовищем. У жовтні минулого року я брав участь у форумі в Маріуполі, де однією з тем якраз і було посилення співпраці діаспори з Україною. Для нас одна із головних цілей — посилити боротьбу за свідомість українців на сході”, – розповів президент СКУ.
Що ж до співпраці з президентом Зеленським, то пан Ґрод зазначив, що наразі ідеться про залучення закордонного українства і повернення українців до України, а також про подвійне громадянство – “ми хочемо залучити експертів із діаспори в державну службу”. Адже це була одна з обіцянок Зеленського в інавгураційній промові. Як на ділі реалізується ця обіцянка глави держави?
“Ми хочемо здійснення конкретних кроків щодо покращення зв’язків діаспори з Україною, а також внесення змін до закону про громадянство. Наприкінці 2019 року СКУ розробив і надав президенту України законопроєкт щодо громадянства, який було сформульовано на принципах реалізації множинного громадянства та безпекових запобіжників від впливу Російської Федерації. Головною метою було сприяти поверненню і залученню світового українства до розбудови України”, – відповів глава СКУ.
Як відомо, президент Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону № 2590, який було підготовлено з включенням деяких суттєвих пропозицій СКУ та інших міністерств та відомств. Але водночас низку важливих пропозицій не було включено у цей законопроєкт.
“Одна із наших цілей полягала в тому, щоб захистити національну безпеку України, особливо за умов російської агресії. Друга головна мета для нас — забезпечення прав представників діаспори та сприяння залученню світового українства до розбудови Української держави. На жаль, цього не було враховано в цьому законопроєкті, але ми ще сподіваємося, що його буде доопрацьовано. Ми вже мали перемовини з Офісом Президента і Верховною Радою і з головою комісії з цього питання щодо доопрацювання цього законопроєкту. Бо в ньому не дозволено тим, хто має множинне громадянство, брати участь у державній службі. І це для нас є принциповим, і ми хочемо залучити експертів із діаспори в державну службу, бо вважаємо, що від цього буде велика користь для України. Але поки що ми не можемо досягти цієї мети”, – пояснив пан Ґрод.
Так за словами пана Павла, для канадських українців важливо зберігати своє громадянство, отримати українське і працювати на державній службі в Україні в інтересах України
Проте є певні сили, які не погоджуються на внесення таких змін у закон про громадянство, глава СКУ не конкретизував, чи ця протидія є в Офісі Президента, чи у Верховній Раді, чи в міністерствах. Зараз це питання розглядає парламент. СКУ працює з парламентськими комітетами і всіма партіями, щоб вони зрозуміли, чому це важливо.
“Очевидно, існують застереження, і я їх розумію. Як можна якомусь іноземцю дозволити здобути українське громадянство і щоб ця особа також брала участь у державній службі? Треба, щоб в Україні люди розуміли, яка є користь від цього і які можна поставити запобіжники, щоб не мати агентів ФСБ на державній службі. Тому ми мусимо знайти певний баланс і поставити певні безпекові запобіжники”, – пояснив очільник СКУ.
За його словами, СКУ хоче залучити всі 65 млн світових українців до розбудови України. Він очікує, що у Верховній Раді схвалять законопроєкт з урахуванням суттєвих пропозицій діаспори.
Аргументом на користь позиції української діаспори є, зокрема, досвід країн Балтії, які дуже активно й від самого початку відновлення незалежності залучають своїх громадян, котрі мешкали в інших країнах, не позбавляючи їх громадянства. Є багато подібних прикладів. До цієї дискусії можна включити Хорватію, Ізраїль та інші країни світу, які не вимагають відмовлятися від свого громадянства. Скажімо, Італія дозволяє італійцям-іноземцям голосувати на виборах, незважаючи на те, що вони мають громадянство іншої країни і навіть народилися в іншій країні. Вони мають право брати участь у виборчих процесах.
Запропоновані СКУ поправки до закону про громадянство передбачають те, що закордонні українці отримують право брати участь у виборах (адже не може бути дві категорії громадян).
Стосовно обіцянки президента Зеленського у створенні умов для іноземного бізнесу, пан Павло Ґрод також поділився своїми міркуваннями. Зокрема, він прокоментував ситуацію з реалізацією компанією Brookfield будівництва ІТ-центру у Львові і з фірмою TIU в Калгарі, яка будує сонячні батареї:
“Тут є позитивна динаміка. Але й у цій сфері є свої труднощі. Із розмов з Brookfield я довідався, що будівництво ІТ-центру триває і очевидно, що ситуація з коронавірусом його дещо призупинила. І як ви знаєте, ІТ-сектор в Україні постійно розвивається, так що існує потреба в такому будівництві. Наскільки я розумію, тут є прогрес.
Що ж до сонячних батарей і компанії TIU — тут глибше питання, і воно стосується не однієї компанії, а всього сектору. Як людина із бізнесового середовища, можу сказати, що в сфері зеленої енергетики трапляються складнощі. Я знаю, що відбувається досить активний процес обговорення «зелених» тарифів. Безперечно, всі ми хочемо бачити більше екологічного виробництва електроенергії. Але мусимо балансувати, бо дуже високі прибутки є результатом високих тарифів.
Виходячи за рамки цього сектору, можу сказати: це позитивно, що президент намагається зробити за допомогою концепції інвестиційних нянь, але це не розв’яже всіх проблем. Обіцянки президента чи міністра щось таки важать, однак це не переконає інвестора інвестувати в Україну. Потрібно створювати й підтримувати позитивний інвестиційний клімат. Адже інвестор не вирішує безпосередньо, інвестувати чи ні, на підставі обіцянки президента. Найперше він дивиться на те, чи є політична стабільність, чи є інституції, які захищатимуть його інтереси, чи є верховенство права, чи є політичне правосуддя. І безумовно, всі ці питання впливають на його готовність робити інвестиції. Тому ми заохочуємо президента в мотивації створити позитивний інвестиційний клімат. А це означає реформувати судову, правоохоронну систему, що має стати одним із головних пріоритетів”.
Наразі немає нових прикладів виходу канадських компаній на український ринок. В інвесторів є застереження щодо того, чи підходить йому бізнес-клімат і чи він може захистити свої інвестиції.
“Крім того, йдеться також про деякі інституції, як, скажімо, незалежний центральний банк. А тут є багато чуток, чи насправді НБУ є незалежним, чи ні. Тому інвестору потрібна певність щодо того, що його інвестиція буде захищеною і що ринок буде стабільним у цій країні”, – поділився своїми міркуваннями глава СКУ.
На початку липня Світовий конгрес українців надіслав прем’єр-міністрові України Денису Шмигалю пропозицію щодо створення міжвідомчого (консультативно-дорадчого) органу з питань зовнішньої міграції при Кабінеті Міністрів України на чолі з віцепрем’єр-міністром України.
“Ми запропонували робочу групу і нещодавно провели робочу нараду з віцепрем’єр-міністром з питань євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанишеною і отримали від неї позитивний відгук. Це питання розглядається, і є зацікавлення створити таку робочу групу”, – повідомив пан Ґрод.
Проте, СКУ поки не може говорити про якісь конкретні терміни створення такої групи, але там переконані, що українська сторона готова до такої співпраці. Пан Павло зауважив, що у СКУ є чудова співпраця з Офісом Президента і з міністерствами, з віцепрем’єрами, і навіть під час пандемії вони активно проводять відеоконференції, на яких обговорюють конкретну співпрацю в різних сферах: чи то з питань трудової міграції, чи зі створення міжнародної підтримки України. Навіть під час пандемії вони обговорювали з віцепрем’єр-міністром підтримку Україною громад діаспори і продовжують ці робочі дискусії в усіх сферах.
Пан Павло Ґрод нещодавно брав участь у вебінарі-дискусії про Мінський процес разом з віцепрем’єр-міністром — міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексієм Резніковим, та прокоментував, як він оцінює його заяви та ініціативи з «оживлення» Мінського процесу:
“Насамперед, я хочу сказати, що я задоволений проведенням спільного заходу, одним з ініціаторів якого був СКУ. Ми вважаємо, що надзвичайно важливою є синергія громадянського суспільства і влади щодо мирного процесу. Під час цієї дискусії ми наголошували, що питання безпеки є першочерговим і віцепрем’єр Резніков це підтримує. Я вважаю позитивним сигналом, що віцепрем’єр досить активно до цього долучився. І ми хочемо знайти способи до врегулювання не конфлікту, а російської агресії проти України. На цьому нашому вебінарі я наголошував, що ми мусимо бути обережними і вживати правильні слова. Ми не можемо говорити, що це — просто конфлікт, бо в такому разі світ розумітиме, що йдеться про внутрішній конфлікт. І якраз саме в цьому Росія намагається переконати світ. Тому ми маємо вживати правильні слова, що це російська агресія проти України. Під час дискусії з віцепрем’єром ми вкотре наголошували на «червоних лініях», як ми це озвучували Президентові Зеленському, що ми маємо просувати мирні процеси, не оминаючи питання безпеки, які мають бути першочерговими”.
СКУ підтримує максимальне залучення міжнародної спільноти і мережі “друзів” України до Нормандського формату. Так і стосовно пропозиції із залучення Великобританії та США до Мінського процесу пан Ґрод зазначив:
“Ми підтримуємо максимальне залучення міжнародної спільноти і мережі «друзів» України до «нормандського» формату. І це включає США, Великобританію та Канаду, які мають відіграти в цьому свою роль. Особливої ваги має залучення США і Великобританії, які є підписантами Будапештського меморандуму. І тому ми мусимо їх змушувати до того, щоб вони залучилися до цього процесу. Але важливо, щоб Україна їх запрошувала, бо ці впливові держави — США, Великобританія та Канада — готові до цього. Водночас важливо, щоб Росія на це погодилася”.
Пан президент СКУ переконаний, що суверенітет та незалежність України не можуть бути предметом компромісу. На його думку, потрібен міжнародний тиск, щоб Росія зрештою припинила війну проти України:
“Перш за все, ми мусимо консолідувати проукраїнські сили у світі й в Україні, щоб знайти ефективні шляхи до вирішення цього питання. І ми наголошуємо, що мир та безпека України і зазначеного регіону можуть бути досягнуті лише тоді, коли, перш за все, із України будуть виведені російські війська та найманці, а також буде вивезено всі озброєння і боєприпаси. По-друге, Крим і Донбас будуть деокуповані й повернуті Україні. По-третє, Україна відновить повний контроль над кордоном з Російською Федерацією. По-четверте, Росія має взяти на себе повну відповідальність за відбудову спустошеної війною України, а також за виплату репарації всім, хто постраждав під час цієї війни проти України, а також внаслідок збиття малайзійського літака МН-17″
Крім того, за словами пана Ґрода, СКУ також наголошує на неприйнятності прямих перемовин з лідерами підконтрольних Росії терористичних організацій, бо саме на цьому наполягає Росія. Світовий конгрес українців стверджує, що Росія, як держава-агресор, несе повну відповідальність за війну на Донбасі та окупацію частини території України.
Також він відзначив, що подальша реінтеграція цих територій є важливим наступним кроком, у якому значну роль має відіграти громадянське суспільство. На його думку дуже обережно слід підходити до проведення місцевих виборів на окупованих територіях.
“Крім виконання згадуваних мною кроків, зокрема остаточної деокупації, потрібен час на нормалізацію та потужна інформаційна політика, щоб реінтегрувати свідомість людей на окупованих територіях після повернення їх до України. СКУ зі свого боку готовий до активної співпраці в цьому напрямку. Що ж до загальної стратегії, то тут важливо, щоб Україна не намагалася щосили сама вирішити це питання з Росією. Бо Україна буде сильніша, коли матиме підтримку своїх партнерів і друзів у світі, які готові підтримати Україну в цьому. І ми часто чуємо від наших міжнародних партнерів, що вони не знають, якою є стратегія України в цьому питанні. А це дуже важливо, щоб Україна поділилася своєю стратегією, долучила партнерів до цієї дискусії, не намагалася за будь-яку ціну сама вирішити це дуже складне питання з Росією. Адже потрібен міжнародний тиск, щоб Росія зрештою припинила війну проти України. І ми зможемо цього досягти лише за підтримки наших міжнародних партнерів”, – наголосив президент СКУ.
В цьому контексті пан Павло, прокоментував також заяву президента Польщі Анджея Дуди стосовно того, що Польща хоче очолити ОБСЄ і завдяки цьому покласти край російській агресії на Донбасі:
“Якщо президент Дуда має якісь конкретні пропозиції, то гадаю, треба використовувати кожен важіль впливу. Чи ОБСЄ може це зробити? Уже пішов сьомий рік, як ОБСЄ спостерігає за цією війною, і ми бачимо, що це ні до чого не привело. І більше того, ОБСЄ не може спостерігати за окупованою територією. Ми мусимо відверто вимагати залучення міжнародної миротворчої місії, але на це має погодитись Росія. Тому потрібно, щоб міжнародне співтовариство змусило Росію прийняти миротворчу місію, Тоді виникне питання, під егідою якої організації — ООН, ОБСЄ, НАТО чи ЄС — має бути ця миротворча місія. Але в цій миротворчій місії однозначно не можуть брати участь російські війська. Тому це складне питання, але ми хочемо почути від України конкретні пропозиції, бо цього ми поки що не чуємо. З іншого боку, дуже добре, що президент бажає припинити цю війну і шукає різні шляхи до миру. Ми заохочуємо ці процеси. Але при цьому є розуміння того, що існують «червоні лінії». І наш обов’язок як громадянського суспільства — спостерігати і нагадувати, коли відбувається дотик до цих самих «червоних ліній». Адже ми мусимо припинити цю війну і водночас забезпечити суверенітет та безпеку України”.
Цього тижня ми відзначили чергову річницю незалежності України. Президент СКУ зауважив, які досягнення він побачив в Україні за останній рік, що вдалося зробити СКУ за цей час:
“Україна продовжує рухатись до сім’ї європейських демократичних вільних держав. Це — великий плюс. Цей процес не швидкий і вимагає тривалого часу, але ми точно рухаємося в цьому напрямку. Президент України, Кабінет Міністрів, Верховна Рада України активно працюють над здійсненням реформ, європейських норм і стандартів в Україні. Ми бачимо активізацію процесу щодо мирного врегулювання війни на сході України. І також дуже позитивним кроком виявилося здобуття Україною статусу Партнера програми розширених можливостей НАТО.
Разом з тим є й загрозливі тенденції політично ангажованого правосуддя. І СКУ публічно звертав увагу на неприйнятність цього та необхідність забезпечення принципу верховенства права.
СКУ також продовжувало розбудовувати і зміцнювати міжнародну коаліцію протидії російській агресії. Наша організація ініціювала і запустила кампанію #підтримайУкраїну та #стопросійську агресію під час проведення «нормандського» саміту в Парижі.
СКУ активно долучився до протидії пандемії коронавірусу. Ми створили міжнародну групу для підтримки українських громад у боротьбі з пандемією, а також трудових мігрантів, які не мали цього соціального захисту.
Ми організували психологічні вебінари та дистанційне навчання для українських шкіл. У цей період п’ять учителів навчилися працювати з сучасними платформами дистанційного навчання, чому посприяв СКУ. І традиційно СКУ доклав зусиль для вшанування чергової річниці пам’яті жертв Голодомору. Ми працюємо над створенням меморіалу тут, у Києві, і СКУ підтримав кампанію збору коштів для створення другої черги меморіалу жертв Голодомору в Києві.
Ми активно працюємо над удосконаленням законодавства щодо діаспори та трудової міграції і просуваємо питання громадянства.
І насамкінець скажу, що ми бачимо свою роль у підтримці України на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції. І для цього важливо, щоб була сильна діаспора. Тому для нас головний пріоритет — розбудова діаспори. Що сильніша діаспора, то більше ми зможемо допомогти Україні. А з нагоди Дня Незалежності я бажаю українцям одне: вірте в Україну“.
Як повідомлялося, СКУ засуджує насильство щодо громадян Білорусі.