Вступ до ЄС – це складний процес, який потребуватиме багато зусиль з боку України. Проте, potential benefits для українського суспільства є значними, тому важливо, щоб Україна продовжувала здiйснювати всебічні заходи для вступу в ЄС.
ЄС має високі стандарти демократії та верховенства права, які Україна має буде зобов’язана дотримуватися. Це може допомогти також боротися з корупцією, зміцнити інституції та покращити життя українців. Вступ до ЄС також може допомогти Україні стати більш стійкою до зовнішніх загроз, зважаючи на спільні кордони з імперською РФією.
Україна є європейською країною з давньою історією та культурою. Вступ до ЄС стане для українського суспільства природним поверненням до європейської сім’ї.
Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова висловила сподівання, що наша держава може стати повноправним членом ЄС до кінця 2030 року. На її думку, такий часовий термін для вступу виглядає цілком «реалістичним». Так Катаріна Матернова відповіла на запитання, чи не змінився її торішній прогноз щодо терміну до 2030-го. Про це вона сказала в ефірі телемарафону, повідомляє ресурс «Суспільне. Новини».
«Насправді ні. Не змінився [щодо прогнозу]. Я пам’ятаю про нашу розмову. Це було ще до рішення Європейської ради про переговори з Україною. Я впевнена, що це реалістичні часові рамки», — підтвердила дипломатка. Водночас Матернова висловила думку, що «безумовно, наступний період буде цікавим».
Що відомо про вступ України в ЄС. Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня 2022 року надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією. «Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в державі проведуть низку важливих реформ. На думку ЄК, Київ чітко продемонстрував прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами», — сказала Урсула фон дер Ляєн.
«Низка важливих реформ» — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.