Український продюсер, режисер та автор сценаріїв Сергій Пудіч, який нині живе в Пекіні, розповідає про культуру країни Далекого Сходу; про життя української діаспори в Китаї; громадянський рух та умови для творчості поза межами України.
В Пекіні діаспора об’єднуються навколо Посольства України в Китаї, яке організовує різноманітні культурні заходи, – розповідає Сергій Пудіч на сторінках Інституту «Республіка».
Про спікера: Сергій Пудіч — український продюсер, режисер та автор сценаріїв з Одеси, Україна. За освітою магістр політичних наук та бакалавр психології. З 2010 року почав знімати соціальну та комерційну рекламу, яка перемагала у різних всеукраїнських та міжнародних конкурсах та фестивалях.
У 2012 він заснував кінокомпанію EasyLiving Films, яка спеціалізується на виробництві соціальних фільмів. 2015 за підтримки посольства Німеччини зняв свій перший короткометражний фільм «Замовлення» на антикорупційну тематику. 2016 провів прем’єру повнометражного документального фільму «Симфонія живопису Вадима Кучера-Куцана» у стінах Одеського Національного Театру Опери та Балету, а також короткометражного фільму жахів «Мисливці за Металом» у Нью-Йорку.
Наприкінці 2017 закінчив виробництво короткометражної чорної комедії «Crabgirl», фестивальна дистрибуція якої розпочалася у лютому 2017 у Венесуелі. В квітні 2018 року фільм отримав Bronze Remi Award на 51st WorldFest-Houstion Film Award в США.
Отримав звання «Режисер Року» у 2016 і 2017 в рамках премії «Творча Молодь Одещини», багаторазовий фіналіст та переможець фестивалів соціальної реклами Molodiya Festival та «Iнший погляд».
Загалом має більш нід 100 нагород за його фільми, реклами та музичні відео.
Життя українців в Китаї
В Пекіні діаспора об’єднуються навколо Посольства України в Китаї, яке організовує різноманітні культурні заходи. Для прикладу, в 2019 році вони допомогли організувати концерт ONUKA. Крім того запрошували різноманітні групи з України, симфонічні оркестри, проводять тематичні літературні вечори. Також українці завдяки соціальним мережам контактують один з одним, збираються на гру «Мафія».
Українці їдуть до Китаю в першу чергу працювати. Тут цінуються люди, які можуть викладати англійську мову. Також в Китай запрошують на роботу жінок та чоловіків з європейською зовнішністю, які затребувані для зйомок в кіно-індустрії, рекламі.
Творчість українця поза межами країни
Сергій розповідає, що працювати та знімати ролики для України, перебуваючи в Китаї, часом буває складніше і не так цікаво, як тоді, коли він перебуває прямо на знімальному майданчику. Адже робота через монітор часом буває не такою веселою, як робота безпосередньо з людьми.
Режисер ділиться рецептом підтримки своєї творчої енергії та тим, як знаходить натхнення. Він полюбляє їздити громадським або власним транспортом, щоб зосередитися та знайти наснагу для написання сценаріїв.
З планів на майбутнє – зняти кіно в Китаї, адже в цій країні доволі сильно розвинута індустрія кіно та серіалів, які за хороші гроші купують місцеві канали.
Розвиток громадянського руху в Китаї
В Китаї все доволі складно з громадянським рухом, адже це країна з комуністичним режимом та авторитарним правлінням однієї партії. Тому об’єднання китайців тут стосуються більше звичайних побутових речей, як от чат жителів одного будинку, задля вирішення питань, які стосуються проживання та комунальних послуг.
Влада не консультується з громадянами щодо політичних рішень, не сприяє розвитку активізму серед жителів. Навіть якщо хтось захоче побудувати паркову зону біля дому, то з цією пропозиціє немає до кого звернутися, а парк може з’явитися виключно за ініціативи самих чиновників.
Адміністративними одиницями в Китаї є провінції, міста провінційного підпорядкування, повіти. Ними керують члени Народного конгресу, яких на рівні округу обирають громадяни, а на рівні провінцій і міст призначає Національний Народний конгрес. Також існують особливі адміністративні райони, такі як Гонконг та Макао. У них є власне місцеве самоврядування, підпорядковане в ряді питань Китайській комуністичній партії. Цікаво, що хоч ці райони є складовою Китаю, їхні громадяни мають робити візу, аби потрапити на материковий Китай.
Більшість китайців, які є політичною опозицією до керуючої верхівки, знаходяться або за кордоном або є політичними в’язнями.
Китай та COVID-19
Китай став центром спалаху вірусу восени минулого року. Одна станом на 2020 рік країна ефективно бореться з поширенням COVID і кількість заражень нині є доволі низькою. Досягти цього вдалося за рахунок ізоляції хворих, мобільному додатку, який відслідковує пересування людей з позитивним тестом та сповіщає користувачів, якщо вони контактували з такою людиною. Іноземці відразу по приїзду здають тест та відправляються на 14 днів на самоізоляцію в готелях, щоб всі могли переконатися в тому, що вони не становлять загрозу.
Три відмінності між китайями та європейцями
Для Сергія Пудіча новинкою стали деякі відмінності в поведінці жителів Китаю та Європи:
- Китайці не вміють стримувати відрижку, можуть плювати на вулиці, що для європейців та українців є неприйнятним.
- Щоб показати, що їжа смачна – китайці голосно чавкають та сьорбають.
- В Китаї існує цілий культ іжі, яка дуже різноманітна та смачна. Для китайців є чіткий графік прийому їжі, якого вони дотримуються. Особливо смачно в них готують рибу, смачнішою за яку Сергій ще ніде куштував.