Україна, Литва і Польща створили Люблінський трикутник. Які цілі переслідує новий формат, що вже став історичною подією?
Своїми міркуваннями стосовно цього питання поділився Дмитро Кулеба міністр закордонних справ України, передає НВ.
Пан Кулеба зазначив, що після оголошення про створення Люблінського трикутника, нового формату взаємодії України, Польщі та Литви, в наступні тижні тема не сходила зі шпальт газет і ефірів радіо і телебачення. Експерти, політики, історики давали багато оцінок новій ініціативі, проводили історичні та політичні паралелі. Не тільки в Україні, але і в Польщі, Литві, Євросоюзі.
“Російське телебачення присвятило Люблінському трикутнику цілу програму, обізвавши його «клубом русофобів» (очікувано)”, – зауважив дипломат.
За його словами, подія дійсно багато в чому історична. Але її цілі далеко не тільки символічні, але і вельми прагматичні: “Люблінський трикутник — це політичний вибір і об’єднання однодумців. Дві з трьох його сторін — члени ЄС і НАТО, третя — на шляху до членства. Всі три держави не мають ілюзій щодо агресивної російської політики, яка становить для них загрозу. До речі, та давня Люблінська унія створювалася зокрема для протистояння московській експансії на Захід і впоралася з цим завданням на досить довгий термін”.
У новому Люблінському трикутнику, як зауважує глава нашого МЗС, немає дискусій про необхідність протистояти агресії РФ, так само як і про майбутнє України в НАТО і ЄС – “ствердну відповідь всіх на всі три питання чітко відображено в декларації”.
Люблінський трикутник — це цивілізаційний вибір і відновлення історичної справедливості, каже Кулеба: “Ось наші друзі і брати: литовці, поляки, інші народи Центральної Європи, близькі нам за культурою, традиціями, моделлю суспільства, а головне — вибором вільного майбутнього. Ілюзію «братства» українського та російського народів, якщо вона у когось ще була, остаточно розбили постріли російських танків на Донбасі ще в 2014 році. Коли дим розсіявся, силуети на пагорбі виявилися не богатирями, а добре відомими з часів середньовіччя легендарними чехом, лехом і русом. Рус у цій формулі, звісно, українець”.
Глава дипломатичного відомства вважає, що Люблінський трикутник — це географічний вибір і зрушення осі координат: “Він уперше чітко окреслює вертикальну, Балто-Чорноморську вісь, в якій наша держава відчуватиме себе набагато впевненіше і безпечніше, ніж у замкнутому і конфліктному просторі між Вашингтоном, Брюсселем і Москвою. Нарешті, Люблінський трикутник зміщує вісь координат на територію України. Це формат, в якому ми діємо від першої особи і нарівні з іншими. Ми не приєднуємося, а створюємо — вкрай важлива деталь”.
Як зазначає пан Кулеба, наслідки Люблінської унії історики оцінюють по-різному – саме тому в 2020-му ми прагнемо до її переосмислення. Так у 1569-му українському народу й еліті, зокрема волинським князям, пощастило вчасно зробити вибір на користь інтеграції в західну цивілізацію. Час і простір існування українського народу набули цілісності від часів Київської Русі і Галицько-Волинського князівства до Гетьманщини і пізніше сучасної України. Криваве ХХ століття три народи також пройшли разом, підкреслює міністр закордонних справ України: “Разом опинилися між серпом і молотом з одного боку і нацистським ковадлом — з іншого. Світові війни, нацизм і Голокост, СРСР і соцтабору, Варшавський договір і метафізика солідарності. Ми всі боролися за свободу, і щоразу — «за нашу і вашу».
Сьогодні Люблінський трикутник, за словами Дмитра Кулеби, вже стоїть на міцній основі – це й загальна парламентська асамблея України, Польщі та Литви, спільна українсько-польсько-литовська військова бригада й наш економічний потенціал — близько $770 млрд спільного ВВП, вихід до трьох морів і 981 тис. кв. км території.
“Історія історією, але мета об’єднання, звичайно, — сьогодення і майбутнє. Її можна сформулювати дуже просто: українці хочуть, мають право і всі можливості для того, щоб жити на такому ж рівні, як литовці і поляки”, – з незламним оптимізмом резюмує очільник дипломатичного відомства.
При цьому пан Кулеба поділився і своїми міркуваннями стосовно перспектив розширення співробітництва в рамках Люблінського трикутника:
“Останнім часом я часто чую питання про можливість подальшої, скажімо так, геометричній прогресії — трансформації трикутника в квадрат за участю Білорусі. Справжні добросусідські відносини з Білоруссю — це не просто «профіт», це «маст» для України. Думаю, польський і литовський колега солідарні зі мною”
Незабаром після Любліна Дмитро Кулеба запросив білоруського колегу Володимира Макеєва взяти участь у статусі почесного гостя наступній зустрічі Люблінського трикутника в Києві. Надалі МЗС має намір поглиблювати цю взаємодію.
“Символічно, що про позицію щодо подій у Білорусі ми заявили якраз від імені Люблінського трикутника. Зрештою нас пов’язують все те ж історичне минуле і ті ж виклики. А якщо подивитися на карту — точка перетину медіан трикутника розміщується десь між Мінськом і Брестом. По суті, ми вже частина однієї мозаїки”, – підкреслив міністр.
Люблінський трикутник, на думку Кулеби, — це не просто міністерства з документацією й індексом, а три дружні народи: “Для них немає нічого природнішого, ніж створювати своє майбутнє разом. А рівносторонній трикутник — це геометрична фігура, яка має три гострі кути для тих, хто спробує перевірити її на міцність”.
Як повідомлялося, глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба наприкінці липня 2020 року здійснив свій перший візит як міністр до Польщі. Саме тоді у центрі Любліна міністри оголосили про створення тристоронньої платформи для політичного, економічного та соціального співробітництва між Україною, Польщею та Литвою – «Люблінського трикутника».