Ірина Маланюк – оперна співачка, яку знає весь світ та ім’я якої з 2017-го року гордо носить обласна філармонія Івано-Франківська, недооцінена Україною. Моновиставу про її життя покажуть в Івано-Франківську у листопаді.
Про це повідомляє Український інтерес.
Ірина Маланюк – оперна співачка, яку знає весь світ та ім’я якої з 2017-го року гордо носить обласна філармонія Івано-Франківська, недооцінена Україною.
Народилась Ірина Маланюк у родині лікаря в 1919 році в Станіславові (теперішньому Івано-Франківську). З дитинства дівчинка тягнулася до музики й мріяла стати співачкою. Щоб втілити заповітну мрію їй довелося пройти дуже складний життєвий шлях тривалістю 90 років. Їй вдалося переконати батьків, що оперна співачка – це професія, пережити Другу світову війну, подолати тисячі кілометрів заради втілення заповітної мрії і здобути шалений успіх за кордоном, ставши народною артисткою Австрії та Німеччині.
Дебютувавши в ролі Лисички в дитячій опері Миколи Лисенка “Коза-Дереза” дівчинка вирішила бути співачкою. Змогла переконати батьків відпустити її до Львова навчатись у польського оперного співака Адама Дідура. Згодом Ірина Маланюк працювала в кращих оперних театрах Варшави (Польща), Відня та Граца (Австрія), Цюриха (Швейцарія), Мюнхена (Німеччина).
“Мені дуже цікаві історії покликання людини. Коли змалечку вона знає ким хоче бути та цілеспрямовано йде до своєї мети. Це мене дуже вражає. Людина, яка пережила війну й не зрадила свій місії – співати та надихати. Вона ховалася в бомбосховищах і підвалах, навіть там співала для людей, щоб заспокоїти. Щоб продовжувати співати Ірині Маланюк довелося виїхати за кордон, унаслідок чого стала “ворогом народу”. В Україну змогла повернутися у 1995-му. Однак, завжди пишалася тим, що вона українка. При нагоді виконувала українські пісні на сценах США, Канади, Німеччини й Австрії. Записи її опер збереглися за кордоном. Співачка обожнювала пісні на слова Тараса Шевченка. Після повернення на Батьківщину займалася викладацькою діяльністю”, – розповіла, вражена непересічною історією, режисерка Ольга Анненко.
Ідея вистави “Іра” з’явилася після прем’єри вистави “Поцілунок Монро” в Коломиї, яку було створено з театром “Соломія”. До пані Ольги підійшла викладачка Прикарпатського університету Надія Кукурудза разом зі своєю вихованкою Ольгою Кожушко – ведучою Івано-Франківської філармонії. Запропонували зробити якусь спільну творчу роботу. Певний час тривав пошук ідеї вистави. Але після прочитання режисеркою автобіографічної книги про життя Ірини Маланюк – не змогли не зупинитися на її історії.
“Авторитет у Іри Маланюк дуже сильний, її пам’ятає світ. Вона завжди пишалася тим, що вона “українка з Галичини”. 30 червня вже відбувся закритий перегляд моновистави “Іра” про Ірину Маланюк. Славетна оперна співачка Іра Маланюк знову постала перед нами й розказала свою історію життя – неймовірно тяжкого, проте не менш неймовірно захопливого”, – розповів директор Івано-Франківської обласної філармонії іменні Іри Маланюк Василь Тимків.
Моновистава “Іра” триває майже півтори години. Артистка Ольга Кожушок, яка талановито втілила роль, тримає увагу глядача з першої хвилини до останньої. “Ми побачимо, як у просторій кімнаті рідного дому, що береже багато таємниць та спогадів, оперну Діву, яка розповість свою зворушливу історію життя. Меблі, килими, книги, фортепіано – кожна річ має свою історію появи, і що найголовніше – безцінна для оперної співачки”, – розповідає драматургиня й режисерка вистави Ольга Анненко.
У виставі задіяне відео рук жінки, яка мотає клубок з ниток. Ця режисерська метафора про клубок життя, який може обірватись у будь-яку мить працює на весь задум вистави. Головною задачею, за словами режисерки, було розповісти українцям про неймовірну талановиту людину, крізь призму її днів народження. Адже саме на день народження кожна людина підбиває підсумки прожитого року. Звісно всі 90 днів народження в моновиставу вмістити було важко, тому відштовхувались від важливих подій: перший виступ на сцені, вступ у консерваторію, війна, кохання, переїзди тощо.
“Для мене Ірина Маланюк – екстраординарна людина з надзвичайною потужною енергетикою. Тому робота над виставою йшла легко. Мені б хотілося не тільки відкрити її Україні, а й проїхатись із цією роботою тими містами, де ще пам’ятають і цінують неймовірну Ірину Маланюк: відвідати Австрію, Німеччину, Швейцарію. Не тільки ж ми повинні просити у Європи підтримки. Ми теж маємо ділитися нашими талантами та надихати їх, так як це робила оперна співачка”, – переконана Ольга Анненко.
Під кінець дійства на сцені горить 90 свічок, а фортепіано символізує великий святковий торт. 90 років – це багато чи мало для таланту, який вміє рятувати людські душі? На це та інші питання глядачі зможуть відповісти після прем’єри, показ якої запланували на початок листопада 2020-го року. Подія збігається з 80-річчям Івано-Франківської обласної філармонії, святкування якої керівництво вирішило саме показом моновистави про Іру Маланюк.
Нагадаємо, з 1 липня в ефірі радіо «Культура» слухачі можуть насолодитися проєктом «Філармонійний маратон», в рамках якого буде презентовано усі 23 філармонії України.