Скарбниця спогадів ― сторінка №7

Дев’ять років тому ми втратили одну з найвідоміших діячок української діаспори в Німеччині Анна-Галя Горбач (2 березня 1924 – 17 червня 2011). Ця непересічна людина була докторкою філософії, літературознавицем, перекладачкою української літератури німецькою мовою, громадською й політичною діячкою.

Українська діаспора в Австралії в День Святої Трійці вшанувала пам’ять усіх героїв, які віддали своє життя за Україну.

Вшановуючи пам’ять видатного українського громадсько-політичного діяча, останнього президента Української Народної Республіки в екзилі, активного учасника та очільника ряду провідних українських закордонних організацій Миколи Плав’юка, Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) презентує документальну онлайн виставку «Довгий шлях повернення в Україну».

“Дещо про жiнок” Б.Залiзняка

Член НСПУ, НСЖУ, кандидат філологічних наук, автор понад 700 інтерв’ю з українцями всього світу, що зреалізувалось у 5 томів інтерв’ю «Діалоги тривають», а також – автор 11 поетичних книжок, керівник пресцентру наукової журналістики Західного наукового центру НАН України і МОН України – Богдан Залізняк

У Парижі вшанували пам’ять видатного українського громадсько-політичного й державного діяча Симона Петлюри.

Пам’ять видатного українського військового і політичного діяча, полковника Армії УНР, засновника Організації українських націоналістів Євгена Коновальця вшанували в Нідерландах

Так швидко й не пригадаю, якого року культорологічний клуб «Холодний Яр» на чолі із першим…

Відлетіла горлицею у кращі світи бойківчанка Марія Стецькович-Тюн, народжена у 1921 році у селі Мшанець Старосамбірського району Львівської області. Гостинець її життя, довжиною у 98 років, закінчився у Чикаго, американському місті, що стало її другим домом. Зустріч з цією жінкою залишилася світлим спогадом…

Події Української революції 1917–1921 рр. та поразки визвольних змагань, що призвели до масової еміграції українців у інші країни світу, позначилися й на долі її наукової еліти. Не стільки страх бути фізично знищеними, скільки бажання врятувати та розвивати науку рухало нашою вченою інтелігенцією, яка була змушена залишити Україну. Бо як тоді пояснити той факт, що вже у першій половині 1920-х рр. тільки у Європі постали потужні осередки української закордонної науки – Український вільний університет, Українська господарська академія, Український технічно-господарський інститут та інші? Про їх створення, основні напрями діяльності та тісні зв’язки з історичною Батьківщиною, розповідають документи архівного та довідково-інформаційного фондів ЦДАЗУ. Адже деякі з цих вищих наукових осередків продовжують функціонувати й нині, змінюючи своєю діяльністю світ на краще.