Цікаво ― сторінка №9

Світовий конґрес українців запрошує долучитися до вебінару «Голодомор і нація: вплив через покоління»

Археологи розкопали у Полтавській області амфороподібні скляні підвіски.

Наукова робоча група, створена меморіальним центром Голокосту “Бабин Яр” до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру випустив першу частину розлогого дослідження щодо тих, хто вбивав українських євреїв 29 та 30 вересня 1941 року. Тоді лише за два дні в Бабиному Яру розстріляли щонайменше 33 771 людину.

Вчені вивчають рештки стоянки давніх мисливців на північних оленів та мамонтів, яка існувала на берегах Дністра 25-22 тисячі років тому.

Поновлене через багато років слідство у справі загибелі відомого українського композитора Володимира Івасюка, автора “Червоної рути” та ще понад 100 популярних пісень, дійшло до висновку, що він не вчиняв самогубство.

Цьогоріч у вересні Садгора відзначила 250 років! Зараз вона є одним із мікрорайонів Чернівців, але ще до середини ХХ століття це було окреме місто зі своїми традиціями, здобутками, особистостями та легендами.

У данському археологічному та етнографічному музеї «Мосгорд» на початку наступного року відкриється виставка, присвячена зв’язкам вікінгів з Київською Руссю. Вона перенесе відвідувачів у сценографічну подорож в епоху тривалістю близько 250 років, приблизно у 800-1050 роки нашої ери, яку називають епохою вікінгів.

У Нідерландах встановили справжнє ім’я українки, яка була похована на військовому кладовищі меморіального комплексу Рустхоф у Лейсдені. Жінку звали Катерина Карпівна Цокало, тоді як на могилі було написано Катерина Соколова.

Битва під Хотином польсько-литовського та козацького військ з армією Османської імперії тривала з 2 вересня по 9 жовтня 1621 року.
Про цю подію напередодні 400-річчя Хотинської битви розповів кандидат історичних наук, науковий співробітник Чернівецького краєзнавчого музею Андрій Федорук.

Про Т. Шевченка сказано і написано багато, його життєпис розписаний можна сказати по дням. Все ж періодично завдяки людям, для яких Кобзар є наше все чи близько до цього, з’являються цікавинки з його життя. Такою людиною є Олег Вареник, активіст української національно-культурної автономії Санкт-Петербурга, який із задоволенням ділиться своїми знахідками.