Оволодіння мовою та знанням культури країни перебування є ключовими для успішної адаптації українців, котрі шукають прихистку через війну неоімперської та терористичної Росії, до перебування в Європі. Зазначене відкриває доступ до ринку праці, освіти та соціальних послуг, а також сприяє налагодженню зв’язків з місцевими жителями.
Набуття різноманітних знань, навичок і вмінь українською діаспорою, вимушеними мігрантами й біженцями під час перебування в Європі є не лише ключовим фактором для їхньої успішної адаптації та інтеграції, але й важливою інвестицією в майбутнє України. Це допоможе українцям стати конкурентоспроможними на європейському ринку праці, а також зробити значний внесок у повоєнну відбудову своєї Батьківщини.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Румунія прихистила орієнтовно 90 тисяч українців і країна має рекордно високі показники їхнього працевлаштування. Одна із програм, завдяки якій українцям легше знайти роботу та адаптуватися у новій країні, має назву «Економічна інтеграція». Нещодавно завдяки їй свої дипломи та сертифікати європейського зразка отримали новоспечені будівельники та офісні працівники, повідомляє ресурс RFI.
Cаме Румунія відзначилася одним із найвищих відсотків працевлаштування людей, які полишили рідні домівки через війну. Торік улітку румунське Міністерство праці повідомило про найвищу кількість після 24 лютого 2022 року укладених договорів – 6850 – із громадянами України. Тоді як до повномасштабного вторгнення було підписано лише 1125 таких документів. А ще близько 500 роботодавців висловили готовність взяти українців на роботу.
Так, за інформацією міграційної платформи EWL, у переважній більшості випадків йдеться про традиційну фізичну працю, яка не вимагає кваліфікації, досвіду та знання румунської мови, а відповідно й оплачується не так високо. До того ж, за даними Центру економічної стратегії, станом на січень 2024 року 70% українських біженців, серед яких проводили опитування, мають вищу або незакінчену вищу освіту. І, відповідно, вони прагнуть до кращої реалізації у своїй професійній сфері.
Для тих, хто хоче повноцінно інтегруватися у румунське та й загалом європейське суспільство, і створили проєкт «Економічна інтеграція», — розповідає директор компанії Innovation cons Александр Теодор Бреннер. «Це для тих, кого цікавить офіційний статус на території Румунії, щоб вони могли не просто працювати, а працювати кваліфіковано. Тому що це люди з вищою освітою. Ми зустрічали лікарів, інженерів, які просто втратили цей статус в іншій країні. А ці курси дають можливість людям повернути хоча б приблизно той статус, який вони мали у своїй країні», — говорить Т. Бреннер.
Проєкт стартував торік восени. Відтоді, зокрема, провели курс навчання професії шкільного медіатора. Його пройшли вчителі-українці, які тепер можуть повноправно працювати в румунській системі освіти. Також офіційним документом свої навички та досвід після кількамісячного навчання підтвердили й українські медсестри. «Вони одержали акредитовані курси румунської мови, кваліфікаційні курси, акредитовані Міністерством освіти та Міністерством праці, медичне обстеження та довідки про те, що можуть братися до курсу та працювати в Румунії, а також допомогу з працевлаштуванням. Працевлаштування – це не просто якийсь контракт і все. Це також і подальший моніторинг із приводу того, чи отримує людина заробітну плату вчасно і в повному обсязі, чи немає проявів експлуатації або дискримінації на роботі, чи надають людині страхування», — пояснює пан Бреннер.
Окрім цього, щойно завершився курс для двох груп студентів із будівельної справи та офісної роботи. Це навчання організували та провели в партнерстві із HIAS Romania. Це регіональна філія єврейської організації з допомоги біженцям. HIAS була заснована понад 100 років тому як Товариство допомоги єврейським іммігрантам у Нью-Йорку. Але нині організація працює на п’яти континентах, допомагаючи біженцям, шукачам притулку та іншим переміщеним особам незалежно від національності та віросповідання.
«Ми працюємо у двадцяти шести країнах світу. Ми працювали в Румунії з 1903 року до 1947 року. Потім ми закрили свою діяльність тут і працювали в інших країнах. Але з 2022 року, у зв’язку з війною з України та з великою кількістю біженців в Румунії, ми відновили свою діяльність. Тут і основні напрямки, на яких ми сфокусовані, — це боротьба з гендерним насильством, це психологічна допомога біженцям, це юридична допомога біженцям та допомога в економічній інклюзії. Економічна інклюзія – це всі кроки, які ми робимо для того, щоб біженці змогли себе самі забезпечувати в нашій країні. Тобто це не короткострокова перспектива, а довгострокова перспектива, тому що деякі люди вже не мають куди повертатися в Україну», — розповідає про роботу організації представник HIAS Romania Микола Колтун.
Курси навчання тривали як в онлайн-, так і в офлайн-режимі, залежно від завдань професії. До того ж, розповідає Колтун, урахували всі потреби та особливості графіків кожного студента, щоб вони мали можливість поєднувати навчання з нинішньою роботою та піклуванням про родини.
40-річна Уляна Галюк родом із Одещини зареєструвалася для участі в новому проєкті однією з перших. Вона обрала для себе курс офісного працівника. В Україні Уляна працювала бухгалтером-економістом. Але щоб підтвердити свій диплом у Румунії, їй треба знову навчатися протягом п’яти років. Тож вона вирішила не втрачати часу та опанувати максимально наближену до звичної діяльності професію з доступних. «Перші півтора місяця це була румунська мова. І наступні півтора місяця навчання «Користувач ПК в Excel, Павер пойнт» — усе це теж було румунською мовою. Тобто спочатку нас готували до розуміння термінології, а потім уже безпосередньо навчали. Я вам хочу сказати, я не тільки зробила відкриття в румунській мові, але і як ПК-користувач. Я була досить впевненою користувачкою, але, виявляється, є якісь нововведення, про які я не знала. Так, це було цікаво, це було корисно, це було тяжко. Але організатори навіть враховували графік нашої роботи. Людей 20 у групі було, вони підлаштувалися під усіх. Це нереально, але вони це зробили. Це круто», — розповідає пані Уляна.
Після проведення комплексного навчання та надання дипломів, учасникам проєкту допомагатимуть працевлаштуватися, — каже представник HIAS Romania Микола Колтун. За його словами, організація має досить високий показник у цьому. Прикладом є працевлаштування після курсів, які проводили раніше: деякі учасники знайшли роботу за новою спеціальністю ще до завершення навчання.