У Києві з 10 листопада минулого року столична вулиця Ломоносова називається вулицею Юлії Здановської.
Ця 21-річна дівчина-математик стала символом молодої української науки та перспектив, знищених російською агресією.
Математику Юлія любила. В школі перемагала на обласних та всеукраїнських олімпіадах з математики та інформатики. У 14 років переїхала з рідного Харкова до Києва – її запросили до Українського фізико-математичного ліцею при Київському університеті Шевченка. У 17 вона у складі команди стала срібним призером Європейської математичної олімпіади для дівчат із 44 країн, українки тоді обійшли росіянок.
Зовнішнє незалежне оцінювання з математики склала на максимальні 200 балів. Вступила на механіко-математичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на комп’ютерну математику.
У неї були великі перспективи. Могла працювати в будь-якій технологічній компанії в Україні чи за кордоном, їй пророкували кар’єру професорки в університеті рівня американського Гарварду.
Юлія ж захотіла бути сільською вчителькою – приєдналася до проєкту «Навчай для України / Teach For Ukraine» і поїхала викладати математику та інформатику в Юр’ївську загальноосвітню школу на Дніпропетровщині.
Вона прагнула закохати учнів у свій предмет, щоб діти не боялися математики, а «кайфували від неї». І щоб сільські учні мали такі ж освітні можливості, як їхні ровесники з міст. І коли один з учнів сказав, що не може вчитися онлайн, бо не має гаджетів, віддала йому свій смартфон.
Після повномасштабного російського вторгнення Юлія Здановська повернулася в Харків, почала волонтерити. Допомагала людям переживати наслідки обстрілів. Їй пропонували виїхати, але дівчина відповіла: «Дякую, але я лишаюсь у Харкові до перемоги».
Це було останнє її повідомлення друзям у телеграм. Юлія Здановська загинула під завалами будинку в Харкові, куди влучила російська ракета.
«Коли помирає хтось такий, як Юлія, – це ніби помирає майбутнє», – сказала українська науковиця Марина В’язовська, отримуючи одну з найпрестижніших нагород у математиці – премію Філдса.
Росія вбиває!
Джерело: Український інститут національної пам’яті