30 грудня 1616 року в Києві вийшла перша надрукована книга «Часослов»

від Стожари

30.12.1616 вийшов «Часослов» – перша друкована книга Київщини, що побачила світ у лаврській друкарні. Книга була надрукована у типографії Києво-Печерської Лаври на папері Радомишльської папірні (однієї з перших в Україні).

Керував лаврою на той час архімандрит Єлисей Плетенецький.

Як відомо, початок українському друкарству поклав у 1574 році першодрукар Іван Федоров.

Першими центрами друкарства в Україні були Острог і Львів (друкарня львівського братства розпочала діяльність на основі Федоровської друкарні в 1591 році).

Головним помічником архімандрита в роботі над «Часословом» став Захарія Копистенський.

Саме він написав другу, після Плетенецького, передмову до книги.

Автором гравюр став Павло Беринда.

Особливістю київського «Часослова» є поміщені в нього пісноспіви Антонію і Феодосію Печерським, княгині Ользі, князю Володимиру, Борису і Глібу, митрополитам київським Петру і Олексію.

Друк книги дозволяв, по-перше, стандартизувати рівень освіти, по-друге, зробити її більш масовим явищем.

100 примірників на той час, а саме таким накладом вийшов «Часослов», – це велика кількість, адже книги були рукописними, і друк «Часослова» став проривом.

Він став головною книгою для священнослужителів того часу. «Часослов» є також пам’яткою історії української мови, зокрема, релігійного стилю.

Книга містить тексти із Біблії та Псалтиря. Також є історичні свідчення, що «Часослов» довгий час виконував функції підручника.

Примірник «Часослова», як і багатьох інших українських стародруків та пам’яток були вивезені до Росії і зберігаються у фондах Російської державної бібліотеки у Москві.

Схожі публікації

Залишити коментар