Борщ у кіно – це більше, ніж просто їжа. Борщ – це образливо, борщ – це романтично. Це про комунізм, бо він червоний. Це про пам’ять, бо він за сімейним рецептом.
Кінематограф задокументував образність борщу в сотнях фільмів та серіалів, де герої готують борщ, філософствують про борщ, намагаються ним образити або спокусити.
Про те, що «борщ у кіно – це більше, ніж просто їжа», розповідається в публікації BBC News Україна.
Зазначається, що борщ увійшов у світову культуру значно глибше, ніж просто гастрономічне поняття, а його символічне значення змінювалося залежно від історичного контексту.
«Американський кінематограф, услід за реальністю, десятиліттями боровся з Радянським союзом на екрані. Часто, аби не звинувачувати нікого напряму, негідники були досить абстрактними і не мали чіткої національної ідентичності. Тому в хід йшли усі опосередковані ознаки. Борщ став ідеальним символом “протилежного боку”. По-перше – це національна страва зі Східної Європи, по-друге – він червоний, і по-третє – він незрозумілий».
Йдеться у публікації.
Так, у супергеройському серіалі «Бетмен» (1966-68) головною антагоністкою стає Ольга, «королева бесаровських козаків». Вона, очевидно, є спадкоємицею козацьких ватажків з Бессарабії, куди свого часу мігрували запорожці.
Як розповідається, в одній із серій Ольга хоче зготувати борщ з упійманого Бетмена і його напарника Робіна, бо «за нашими традиціями, ми робимо борщ із захоплених полонених». Але потім вирішує взяти Бетмена за чоловіка, а славний «весільний борщ» зробити з Робіна.
Поки герої намагаються врятуватися і відбувається вирішальна бійка, козак-кухар безупинно нарізає буряки у гігантський казан, допоки сам не отримує стусанів.
У «Занурених у безодню» (1949) популярні свого часу комедіанти, Три телепні, борються з іноземним шпигуном із зовнішністю Йосипа Сталіна та прізвищем Борщ, який намагається вивезти мікрофільми з таємною інформацією зі США у кавунах.
Та частіше борщ просто їдять або згадують до діла чи без.
І навіть, якщо у фільмі «Червоні» (1981), який отримав 12 номінацій на Оскар, стверджується, що «поїдання борщу не принесе більшовизм в Америку», страва і політика все одно стоять поряд в одному реченні, зауважується у публікації.
Зауважується, що «у бійці гамбургера з мискою борщу нескладно розпізнати метафору на протистояння США та СРСР». У низці американських фільмів чітко протиставляють борщеві звичну американську швидку їжу.
Екранний президент США у стрічці «Інтелект» (1994) зводить космічні перегони між США та СРСР до кулінарної символіки: «Перший чоловік у космосі матиме на ланч хот-дог, а не борщ».
У класичній комедії «Раз, два, три» (1961) герой розповідає історію про двох радянських шпигунів, які приїхали у США викрасти секрет кока-коли, натомість залишилися там і стали успішними бізнесменами, виробниками борщу швидкого приготування.
Та одне з найбільш показових втілень цього протистояння знайшло місце вже у сучасному супергеройському серіалі «Вартові» (2019). Телевізійне шоу не дотримується історичних фактів і розповідає альтернативну історію. Дія одного з епізодів відбувається в окупованому американськими військовими Сайгоні після перемоги у війні над комуністичним В’єтнамом.
Два епізоди серії пов’язані з популярним місцевим закладом швидкого харчування «Burgers ‘n’ Borscht». І хоча серед місцевих не всі задоволені пануванням США, культурна політика окупаційного режиму показує можливість співіснування протилежних культур.
Після розпаду Радянського союзу образ політичного ворога перетворюється на кримінального – на екранах все частіше з’являється мафія з пострадянських країн.
Середнього віку жінка, до якої прийшли детективи, вигукує «Борщ!» і біжить на кухню знімати страву з плити.
Та якби герой «Злочинних думок» (2003) уважніше дивився старі антирадянські фільми, це мало б його насторожити, і він не отримав би від куховарки пательнею по голові.
Борщ також – це щось, що тримає родину разом, борщ готують у сімейних ресторанах, за ним сумують і він смакує «як мамин».Такий образ страви можна побачити у фільмі «Збройний барон» (2005), де українців грають Ніколас Кейдж та Джаред Лето.
Борщ як символ родини можна також зустріти в комедійній стрічці про хорватську мафію «Тепер можете не цілувати наречену» (2011) та картині про російську мафію в Лондоні «Порок на експорт» (2007), яку зняв канадський режисер Девід Кроненберг.
«Порок на експорт», до слова, – один з небагатьох фільмів, де наголошено на українському походженні борщу. Страву у стрічці готує головний мафіозі, який, окрім іншого, керує рестораном. В одній зі сцен на кухні закладу можна помітити меню, де першим пунктом зазначений «Борщ український».
Закономірно, з огляду на системний антирадянський та кримінальний контекст, слово «борщ» увійшло й у мовні перепалки між героями, так само як гастрономічні вподобання перетворилися на образливі назви французів чи італійців.
Так у «Чесній грі» (1995) звучить репліка: «Давайте хтось, хто не їсть борщ, покаже, як користуватися комп’ютером».
А у черговому фільмі про Джеймса Бонда «Золоте око» (1995) хакер на ім’я Борис Грищенко каже своїй менш вправній, на його думку, колезі, що в неї «борщ замість мізків» (borsch for brains).
В анімаційному серіалі «Чорний плащ» (1991) зустрічається вислів «повен борщу» (He’s full of borsch), під яким розумівся хтось ненадійний і непрофесійний.
У низці інших випадків згадки борщу не мають на меті образити, але загалом характеризують ситуацію.
Один з героїв серіалу «Клан Сопрано» (2004) вживає вислів «ріденький борщ про професійну етику» (weak borsch about professional ethics) у значенні «це нісенітниця» і «слабке виправдання».
А у «Поліцейській академії 7: Місія в Москві» (1994) росіянин констатує своє скрутне становище словами: «Я у глибокому борщі» («I’m in deep borsch»).
Проте згадують борщ не лише, аби образити. Скажімо, у фільмі «Право на помилку» (1943), який зняв уродженець України Отто Премінгер, герой, підкреслено єврейського походження, заграє до служниці у домі нациста і запрошує її «на борщ».
Аналогічне зпрошення є у стрічці «Шталаг 17» (1953), знятій вихідцем з Польщі Біллі Вайлдером: «Як щодо борщику, лише ми удвох?» (How about a little borsch, just the two of us?).
Водночас, у стрічці «Шлях у Марсель» (1944), над якою працювала команда славетної «Касабланки», зокрема, режисер Майкл Куртіс, який народився в Угорщині, і актор Гамрфі Богарт, герой визначає свою боротьбу проти нацистів як «борщ нашого буття» (the borsch of our existence).
В одній з серій анімаційного серіалу «Сімпсони» (2011) борщ стає мірилом міцності дружби. Український гангстер, чий образ є натяком на Віктора Януковича, характеризує взаємини Гомера з його товаришем: «ви нерозлучні, як борщ з буряком» (I see you are tight like borsch and beets).
Окрім того, «з американських фільмів можна дізнатися, що попри червоний колір, борщ важко підпалити, ним можна виводити запахи й лікуватися від застуди. Борщ також може навести на слід злочинця або врятувати від переслідування, а циркові тигри – наїдаються борщу, коли їм сумно».
«Єдине, про що майже неможливо дізнатися з фільмів, – це те, як все ж його готувати? Але кіно дає підказку – запитайте старших».
Зазначається в публікації.
Читайте також: “Щоб і їлося, й пилося, і хотілося, й моглося” – найсмачніші страви української кухні;
«Інституті культури України» здійснив експедицію Україною, щоб дослідити борщ у регіонах.