Ще у 1830 році у Чернівцях з’явився “Фольксгартен” – народний сад. У парку посадили рідкісні дерева та облаштували озеро.
Алеї з лавицями, купальні, озеро, ковзанки – таким був парк у Чернівцях за часів Австро-Угорщини.
Зараз парку – понад 180 років
На території, де зараз розташовується парк, раніше був ліс, куди чернівчани ходили на полювання. Та місто розросталося, і було потрібне місце для відпочинку городян. Чернівецький парк – один із найстаріших в Україні. Його засадили 1830 року.
За роботи відповідав крайовий інженер Адольф Марін. За проектом парк поділили на три алеї. Адольф Марін звернувся до двох садівників – Карла Бауера і Антона Піатровського, які мали підібрати саджанці. Загалом у парку посадили 35 тисяч саджанців. Серед них було багато рідкісних: чорна сосна, магнолії. Парк займав площу понад 17 гектарів. Його назвали “Фольксгартен” – народний сад. Так парк називали понад сто років.
У 1877 році частину парку переоблаштували під ботанічний сад.
Парк після засадження довгий час не змінювався. У 1900 році розпочали його реконструкцію, яка тривала вісім років. Облаштували нові алеї, фонтан.
У парку відкрили купальню у класичному грецькому стилі. Орієнтовно купальня знаходилася у центрі парку. Вона є на багатьох світлинах початку ХХ століття.
Також у парку було невелике озеро. Можна було взяти шезлонг і засмагати біля озера.
Одним із найулюбленіших місць відпочинку чернівчан були ковзанки. Їх у парку було кілька. Є старі фото початку ХХ століття з цими ковзанками. За припущенням, одна ковзанка знаходилася у районі стадіону “Буковина”, інша – біля штучного футбольного поля у парку.
У парку у вихідні виступав музичний духовий оркестр 41-го піхотного полку. Спеціально облаштували місце, щоби городяни могли послухати концерт.
У 1897 році запустили трамвай у Чернівцях. Таким чином намагалися поєднати два популярні об’єкти – парк і міський пляж. За парком на вулиці Садовій розташовувалося трамвайне депо, у 1967 році його було демонтовано.
Не дозволяли приходити з тваринами
Парк знаходився і на сучасних вулицях Гузар та Федьковича. Про це свідчить той факт, що на одній з алей парку 1888 року встановили пам’ятник Францу Йосипу. Знаходився він біля будинку стрілецького товариства (зараз один з корпусів медуніверситету). Пам’ятник простояв до часів Першої світової війни.
У 1897 році у парку з’явився пам’ятник першому ректору університету Костянтину Томащуку. Пам’ятник був знесений радянською владою. У 2016 році його відновили за старими фото та проектом на тому ж місці.
Вхідні колони парку збереглися ще з австрійських часів, а чернівчани завжди любили фотографуватися саме біля входу в парк.
У румунський період парк залишався популярним об’єктом і далі називався “Фольксгартен”. Румуни запровадили правило, що до парку не можна було приходити з тваринами.
У 1946 році радянська влада вирішила перейменувати народний сад. Парк став Центральним парком відпочинку імені Михайла Калініна. Ця назва зберігалася аж до часів незалежної України. У 1990 році його перейменували на парк імені Тараса Шевченка. У радянський час у парку також з’явилися атракціони та кафе “Літо”.
Як повідомлялося, в Україні працюють над створенням державного ландшафтно-паркового музею Історії українського війська.