30 серпня 1958 року в місті Нью-Йорк (за іншою версією – на Чернігівщині) народилася російська опозиційна журналістка та правозахисниця українського походження ГАННА ПОЛІТКОВСЬКА (МАЗЕПА).
Вона народилася у сім’ї радянських дипломатів в Нью-Йорку, де її батько Степан Мазепа працював у представництві Української РСР при ООН. Він був родом з села Костобобрів Чернігівської області, мати Ганни була родом з Криму.
Ганна була оглядачкою кількох популярних часописів, значну увагу приділяла діям РФ в Чечні, була однією з небагатьох журналістів, хто особисто спостерігав та правдиво описував події російсько-чеченської війни 1999-2009 рр. Цьому присвячена її документальна книга «Подорож у пекло. Чеченський щоденник», «Друга чеченська». Також у Великій Британії вийшли її праці «Putin’s Russia» («Путінська Росія») і «Росія без Путіна».
З 2003 року вона почала звинувачувати нинішнього очільника Чечні, а тоді — помічника міністра внутрішніх справ республіки Рамзана Кадирова у викраденнях людей та інших злочинах. За безпрецедентну сміливість у творчості, а також за правозахисну діяльність журналістка отримала чимало престижних нагород від різноманітних міжнародних організацій, зокрема Amnesty International та ОБСЄ.
Крім професійної діяльності, Ганна Політковська не боялася також допомагати постраждалим від війни чеченцям. Так, у грудні 1999 р. вона організувала вивіз з-під бомбувань 89 мешканців грозненського будинку для людей похилого віку. які її стараннями були розселені на території Росії. Однак улітку 2000 р. РФ повернула 22 особи з них у Грозний «щоб продемонструвати усьому світу, що життя в Грозному налагоджується». Люди опинилися без води, ліків, їжі й одягу. У серпні 2000 р. з ініціативи Ганни Політковської «Новою газетою» проведена благодійна акція «Грозний. Будинок для літніх людей», в ході якої було зібрано 5,5 т вантажу й близько $5 000.
Також вона допомагала матерям загиблих солдатів у суді, проводила розслідування корупції в Міністерстві оборони й командуванні Об’єднаних угруповань федеральних військ у Чечні.
Промовистим є те, що у жовтні 2002 року вона брала участь у переговорах з терористами, які захопили в Москві мюзикл «Норд-Ост», носила заручникам воду.
Саме її діяльність та непохитна опозиційна позиція, критика путінського режиму і призвела до її загибелі. Зокрема, у своїй книзі «Путінська Росія» Ганна Політковська писала: «За що я так не люблю Путіна?… За черствість, що гірше злочину, за його цинізм, расизм, за його неправду, за газ, що він застосував у ході облоги „Норд-Оста“, за побиття дітей, що тривало протягом усього його першого президентського строку (йдеться про бойові дії в Чечні)».
Спершу її спробували отруїти у літаку, коли у вересні 2004 вона летіла у Беслан висвітлювати захоплення заручників у бесланській школі. Через два роки, 7 жовтня 2006 р., в день народження В.Путіна, її убили в Москві, у під’їзді власного будинку.
За матеріалами сторінки https://www.facebook.com/history.diaspora/