У міжнародному інформаційному просторі у квітні-травні цього року спостерігається зменьшення кількості дезінформаційних кампаній пов’язаних із пандемією Covid-19.
Відповідний висновок робиться у доповіді опублікованій Підрозділом Європейської служби зовнішньої діяльності East Stratcom, передає Meest-online.
Серед основних об’єктів для маніпуляцій із боку проросійських медіаресурсів залишалися такі теми:
- існує зв’язок між запровадженням системи мобільного зв’язку 5G і поширенням Covid-19;
- пандемія допомагає становленню та пануванню таємних еліт;
- на території колишніх Республік СРСР розміщені таємні біологічні лабораторії США;
- також продовжили нападки на розробників вакцин, у т. ч. на Білла Ґейтса;
Помітними були й дії Китайської Народної Республіки (КНР), спрямовані на усунення «наративу про Китай як місце походження Covid-19» та покращення іміджу офіційного Пекіну в державах-членах Європейського Союзу (ЄС).
Обсяг критичного контенту щодо дій ЄС у контексті боротьби з коронавірусом, який у квітні ц. р. розповсюджували кремлівські пропаґандисти, почав поступово знижуватися.
А спецслужби Нідерландів виявили в соціальних медіа низку груп, які активно розповсюджували наративи про зруйновану європейську солідарність і крах європейських цінностей під впливом пандемії.
Пандемію Covid-19 також використовували для підриву довіри до присутності НАТО в країнах Балтії («НАТО розповсюджує вірус»). Дезінформаційні наративи, які використовували щодо НАТО й ЄС, повністю корелюються з інформацією кремлівських медіа.
На російських телеканалах однією з популярних стала теза про те, що Захід залишив Україну й “утилізував її як сміття”. Проросійські англомовні та франкомовні медіа багато писали про таємні біологічні лабораторії США, розташовані на території України, зазначаючи, що таємні лабораторії сприяли перемозі Євромайдану; епідемія найбільше поширена навколо населених пунктів, розташованих близько від цих лабораторій; Covid-19 начебто могли створити в одній із лабораторій в Україні. Також пов’язали зі «секретними американськими лабораторіями» поширення холери в Україні.
Помітною була діяльність КНР, спрямована на мінімізацію неґативних іміджевих втрат від поширення пандемії на території ЄС.
“Цікаво, що й Russia Today працювала над тим, щоб захистити від критики міжнародних партнерів КНР. Здійснили навіть спроби порівняти інформаційні атаки на РФ після отруєння родини Скрипалів у Солсбері з критикою КНР у контексті Covid-19”, – зазначається в публікації.
Заслуговують на увагу також наративи сирійської сторони, які поширювали в міжнародному інформаційному просторі через проросійські канали: санкції Заходу підривають спроможності сектору медицини в Сирії; санкційні режими не дозволяють Сирії оперативно отримувати необхідну допомогу для боротьби з коронавірусом.
Певна хвиля дезінформації прокотилася і по соціальним мережам.
Для відстеження дезінформаційних атак Twitter оголосив про наміри надати фактчекінговим компаніям доступ у режимі реального часу до десятків мільйонів щоденних публічних твітів про Covid-19. Соціальна мережа повідомила, що будь-який розробник чи дослідник із підтвердженим обліковим записом у Twitter може подати заявку на отримання доступу до інформаційних повідомлень на тему коронавірусу, якщо вони відповідають певним критеріям, а отриману інформацію використовуватимуть для «суспільного добра». Крім цього, Twitter оголосив, що запроваджує нові ярлики та попереджувальні повідомлення, які нададуть інформацію про деякі твіти, що містять суперечливу або оманливу інформацію.
Своєю чергою, Facebook повідомив, що у квітні ц. р. припинив діяльність восьми мереж, які займалися розповсюдженням дезінформації. Шість із них — у США, Грузії, М’янмі та Мавританії — зосереджувалися на місцевій аудиторії. Натомість дві мережі — з РФ та Ірану — були більшою мірою зосереджені на іноземній аудиторії. Facebook припинив діяльність News Front і South Front (загалом понад 270 тис. користувачів), які займалися скоординованою дезінформаційною діяльністю. За даними Facebook, діяльність цих ресурсів базувалася в РФ і на окупованих нею частинах Луганської та Донецької областей, а також у тимчасово окупованому Криму.
ЄС високо оцінив такі інтернетплатформи, як Google, Facebook і Twitter, за те, що вони видалили мільйони неправдивих рекламних оголошень і погодилися на поширення практики, покликаної припинити поширення дезінформації.
Вера Йоурова, віцепрезидентка Європейської комісії з цінностей та прозорості, зазначила, що компанії повинні щомісяця надавати набагато детальніші звіти про дії, які вони вживають для запобігання поширенню фейкових новин.
Аналітики Державного департаменту США зазначають, що насправді РФ продовжує використовувати дезінформацію, але змінює пріоритети, приміром, для розпалювання конфлікту в Україні між Церквами.
У документі також ідеться, що загалом в Україні порівняно з попередніми роками зменшилася кількість випадків антисемітизму.
Тож в ЄС закликали активізувати боротьбу проти нової хвилі дезінформації в Інтернеті, в якій звинуватила КНР і РФ.
«Росія та Китай прагнуть підірвати демократичні дебати, посилити соціальну поляризацію та поліпшити власний імідж у контексті Covid-19. Пандемія показала, що дезінформація шкодить здоров’ю наших громадян. Це стосується, зокрема, твердження, що вживання відбілювача може вилікувати захворювання та що миття рук не допомагає запобігти його поширенню”, — зазначили автори звіту Підрозділe Європейської служби зовнішньої діяльності East Stratcom.
Як зупинити поширення неправдивої інформації, радять експерти BBC:
- розсилки у соцмережах і месенджерах про коронавірус часто викликають паніку. Перш ніж переслати повідомлення, подумайте, яка вірогідність того, що це фейк, якщо у вас виникають сумніви, не надсилайте її далі своїм знайомим;
- Перш ніж переслати повідомлення, запитайте себе, звідки ця інформація? Якщо джерело — «подруга мого приятеля» або «сусіда колеги моєї тітки», то це майже завжди означає, що інформація — вигадка;
- Зовнішній вигляд буває оманливим, і багато фейків створюють так, аби вони були схожими на документи з офіційних джерел. Інформацію потрібно шукати тільки на перевірених акаунтах новинних та урядових організацій, а також відомих громадських груп;
- Багато людей викладають сумнівні пости у групи чи спільноти експертів із проханням підтвердити або спростувати інформацію. Але викладені фото, якщо ними почнуть активно ділитися, можуть втратити первісний контекст, це потрібно враховувати;
- Поєднання фактів і вигадки — один із головних принципів пропаґанди. Коли отримуєте, до прикладу, перелік рекомендацій, то легко прийняти на віру все, якщо ви точно знаєте, що один із пунктів — правильний. Але фейком може виявитися половина або третина пунктів;
- Вірусною стає інформація, яка викликає у нас емоції: страх, неспокій, смуток чи радість. Неспокій і тривогу автори фейків часто намагаються викликати за допомогою закликів до негайних дій;
- Часто люди діляться інформацією, лише тому що вона відповідає їхній картині світу, просто підкріплює їхні переконання, і при цьому їх мало турбує на скільки вона є правдивою.
Як повідомлялося 10 червня, російські журналісти активно розповсюджували фейк про 22-річного українського військового, який нібито намагався атакувати на бензовозі натовп американських протестувальників в місті в Міннеаполіс. Хоча насправді за кермом авто був його повний тезка – 35-річний емігрант Богдан Вечірко.