Цікаво ― сторінка №28

У Білорусі відбулася Акція пам’яті українських героїв, що поховані в місті Брест, яке під час ІІ Світової війни стало містом-героєм. Пам’ять українців, похованих в Бресті, вшанували представники українського консульства, Пінської організації ветеранів, а також їх родини.

Багато буковинців покинули рідну землю протягом останніх століть. Полишивши родинні гнізда, вони розправили крила й злетіли в обійми світу. Вони, окрилені талантом, зробили все, щоби культурне, наукове, політичне повітря сповнилося новаторським, революційним, оригінальним, непересічним ароматом. Ці люди, вийшли з буковинських осель, аби завоювати славу по всьому світі.

Львівська компанія SKEIRON оцифрувала костел Марії Магдалини у селі Вовків, що на Пустомитівщині.

Норберт Ґланцберґ, французький композитор і піаніст, нар. 12 жовтня 1910 в Рогатині поблизу Львова. Саме він написав багато відомих пісень для Едіт Піаф, мелодії яких запам’ятовуються, а потім ще довго протягом дня задають ритм нашим діям. У цих піснях стільки пристрасті, сили, страждання і духу, що забути їх важко. Вони схожі на тривожне баламкання дзвону, почасти й того, що б’ється у грудях.

Микола Дичка — чернівчанин, організатор масових заходів, івент-менеджер, маркетолог, який долучився до створення і відкриття у столиці музею «Становлення української нації». Більше року він працював над його промоцією і нині, коли полишив роботу, повернувшись на батьківщину, продовжує пропагувати музей. Також нині у рідному місті планує популяризувати Чернівці й область для туристів.

Чимало українців опинилися на інших континентах через війни, голод, переслідування, а також — в пошуках…

Протягом останніх 400 років українська мова пережила безліч актів лінгвоциду, цілеспрямованих придушень та спроб її винищення: законами, анафемами, указами, державними актами.

Оприлюднено перше інтерв’ю з організаторами Міжнародної наукової конференції “Духовність як основа державотворення”

Україна поновлює співробітництво з американськими партнерами з оцифрування українських архівів.

Оксана П’ясецька: «якби ця книга була перекладена англійською мовою для ширшої аудиторії, це могло б запобігти скандальному запереченню Голодомору Вальтером Дюранті з «Нью-Йорк Таймс» та прогресивних ЗМІ тих часів»