В умовах терористичної війни з імперською Росією Конституція набуває особливого значення як символ єднання та стійкості українського народу. Конституція чітко окреслює цілі української держави та шляхи їх досягнення, мобілізуючи українців на захист своєї свободи та незалежності.
Конституція слугує орієнтиром для української діаспори та вимушених мігрантів, надаючи їм чітке розуміння цінностей, за які бореться Україна, та способів долучитися до її перемоги.
28 червня Україна відзначає одне з найважливіших державних свят — День Конституції. Саме цього дня, 28 червня 1996 року, ухвалили Основний Закон. Примітно, що День Конституції — це єдине державне свято, закріплене в самій Конституції.
Той день – 28.06.1996 – назавжди ввійшов видатною подією в сучасну історію нашого народу і українського державотворення. Конституція України проголосила Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнала людину найвищою соціальною цінністю і утвердила реальне народовладдя. Цей документ підсумував попередній розвиток суспільства й держави, створив об’єктивно необхідні правові основи їх функціонування і подальшого розвитку, зумовив незворотність цих процесів і нове ставлення до України інших держав та міжнародних органів і організацій.
Чому важливо знати українську Конституцію та які закони їй передували протягом багатьох століть – читайте у матеріалі, зреферованому редакцією СТОЖАРИ.
«Руська правда» Ярослава Мудрого. Заведено вважати, що коріння української конституції тягнеться ще у часи київського князя Ярослава Мудрого, у XI століття. Створена ним «Руська правда» — це дійсно перша відома кодифікація прав на території Київської Русі, яка наслідувала законодавчі акти германських та англосаксонських держав Європи.
Самі закони укладалися на основі звичаєвого права, а текст містить норми кримінального, спадкового, торгового і процесуального законодавства. Попри привілеї для вищого стану, усі вільні люди перебували під опікою «Руської Правди», головним завданням якої було давати можливість сторонам захищати свої права на життя, здоров’я і майно, а судові — підставу до справедливого вироку.
Перша юридична конституція на території України. На території нинішньої України (Правобережжя) діяла конституція Речі Посполитої, укладена 3 травня 1791 року. Щоправда, уже у 1795 році, у ході поділу країни між Росією та Австрією, закон втратив свою силу, але не історичне значення.
Вона вважається першою в Європі й другою у світі конституцією, яка:
- встановлювала устрій Речі Посполитої згідно з ідеями просвітництва;
- зміцнила виконавчу владу за принципом спадкової монархії;
- скасувала liberun veto (принцип одноголосного прийняття рішень);
- розширила права міщан та послабила позиції магнатів;
- скасувала поділ на Польщу і Литву.
Конституція Пилипа Орлика. Конституцію Орлика «Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького…» заведено вважати найпершою, хоча історики сперечаються чи була вона конституцією у сучасному розумінні. Вона фактично не мала юридичної сили, бо була укладена урядом Гетьманщини у вигнанні у молдавському місті Бендери (тоді територія Османської імперії, нині фактично контролюється самопроголошеною державою «Придністровʼя») після поразки гетьмана Івана Мазепи у битві під Полтавою 1710 року.
«Конституція Пилипа Орлика, якій понад 300 років. Її називають першою писемною Конституцією Європи. Справедливо, щоб її читали в кожному куточку України. Для цього вона буде перекладена з латини на українську мову, і десятки тисяч примірників відправляться в українські школи», — сказав президент В. Зеленський у зверненні 2022 року.
У «Пактах й Конституції законів…» йшлося про обмеження прав гетьмана, окреслювалися його обов’язки та визначався майбутній лад держави. Зокрема, визначався поділ влади на:
- законодавчу (Генеральна рада, яка збирається тричі на рік);
- виконавчу (гетьман і Генеральна старшина);
- судову (Генеральний суд) гілки.
Оригінал документа написано латиницею, він постійно зберігається у Національному архіві Швеції. 5 червня 2023 року генеральна директорка архіву Карін Астром Іко передала Очільнику Укрдержархіву Анатолію Хромову засвідчену латиномовну копію Конституції Пилипа Орлика, оригінал якої зберігається в Стокгольмі та є безцінним надбанням нашої спільної історичної спадщини.
Конституція була укладена у двох примірниках: староукраїнською та латинською мовами. Написана латиною зберігається в Національному архіві Швеції. Документ староукраїнською зберігається в РФії.
Конституція УНР. Конституцію Української народної республіки Центральна рада ухвалила 29 квітня 1918 року, у свій останній день існування. Однак цей документ так і не набув чинності через державний переворот гетьмана Павла Скоропадського. Конституція проголошувала державну незалежність і територіальну цілісність УНР, рівність прав громадян, демократичні свободи. Республіка мала бути парламентською зі Всенародними Зборами як вищою законодавчою владою (без посади президента). Передбачався земельний адміністративно-територіальний устрій з широким місцевим самоврядуванням у всіх 30 землях. Підтверджувалося право національних меншин в Україні на національно-персональну автономію, закріплювалося право національних союзів на законодавчу ініціативу.
Конституції радянської влади. Усього радянських конституцій було чотири: 1919, 1929, 1937 та 1978 років. Саме остання діяла на території України й після проголошення незалежності, аж до 1996 року. І хоча документом визначалися і демократичні свободи, і вільні вибори та гарантувалися права людини, але фактично усе це не діяло. Процес формування нинішнього варіанту головного документа країни почався одразу ж після прийняття 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР «Декларації про державний суверенітет України» – і вже у жовтні була створена Конституційна комісія.
Більше про Конституцію 1996 року. «Батьком» Конституції вважають тодішнього народного депутата Михайла Сироту. Саме він представляв з трибуни Верховної Ради усі її статті в «конституційну ніч» 1996 року. У записах про ті події Михайло Сирота, науковець, кандидат технічних наук, зазначав, що боротьба була дуже виснажливою, і були моменти, коли здавалося, що все висить на волосині, і незалежної України не буде. Саме він був головою Комісії з доопрацювання проєкту основних законів країни.
Активна робота над фінальним проєктом Конституції тривала три місяці, а спеціально створена комісія працювала по 13 годин на день. У березні 1996 року проєкт рекомендували до розгляду Верховною Радою. А під час підготовки до другого читання у документ внесли близько 6 тисяч правок. Основний Закон ухвалили о 9:20 ранку 28 червня 1996 року після 24 годинного марафону майже безперервної роботи.
Конституція 1996 року в умовах воєнного стану. Конституцію України також не можна змінити в умовах воєнного або надзвичайного стану. Також, згідно зі статтею 64, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Водночас Конституція як основний закон країни та гарант забезпечення і захисту цих прав і свобод, містить перелік прав, які не можуть обмежуватися навіть в період дії воєнного стану. Це передбачено статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63.
Важливо підкреслити, що Конституція України – це не просто документ, а живий інструмент, який має постійно розвиватися та вдосконалюватися відповідно до потреб суспільства. Її захист та вдосконалення – це спільна справа всіх українців, як в Україні, так і за її межами.
При підготовці статті використані матеріали дослідницьких інституцій Національної академії наук України, інтернет-видання «Суспільне Мовлення».
Євгеній Захарчук,
Інформаційний портал української діаспори «СТОЖАРИ»